Справа № 755/8243/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001779 від 10.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Вінницької області, Могилів-Подільського району с. Озаринці, громадянки України, українки, не одруженої, офіційно не працюючої, маючої на утриманні доньку ОСОБА_4 , 2013 року народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченої: ОСОБА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 10.07.2022 року, приблизно о 09 год. 00 хв., перебувала за адресою: АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_7 за місцем їх спільного проживання, де вони розпивали спиртні напої. У подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розпочався словесний конфлікт на побутовому грунті, який переріс в штовханину. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_3 перебуваючи на кухні, взяла зі столу до правої руки кухонний ніж та під час конфлікту нанесла один удар в ліву область грудної клітини ОСОБА_7 , після чого викликала швидку медичну допомогу та залишалась на місці події.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_7 отримав проникаюче колото-різане поранення грудної клітки та черевної порожнини, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала в повному обсязі, щиро розкаялася та пояснила, що подія відбулася минулого року, точної дати не пам'ятає, вона перебувала вдома разом з потерпілим ОСОБА_7 , з яким спільно проживала. Згодом, між ними стався конфлікт на побутовому грунті, після чого вона нанесла потерпілому один удар ножем в ліву частину тіла, та відразу викликала швидку медичну допомогу. Крім того, запевнила, що жалкує, що так сталося, просить вибачення у потерпілого та прохає суворо її не карати, оскільки усвідомила всю протиправність своїх дій, їй соромно за таку поведінку. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_3 щиро каялася у скоєному, підтвердила всі обставини викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності.
Таким чином показання обвинуваченої ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю доведена повним визнанням, щирим каяттям, її показаннями.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями скоїла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 121 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, конкретні обставини кримінального провадження, її ставлення до скоєного - вину визнала повністю, щиро кається у скоєному, жалкує, що так сталося, прохала вибачення у потерпілого, дані про її особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, 2013 року народження. Крім того, відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_7 , він не має жодних претензій матеріального або морального характеру до ОСОБА_3 , просив призначити покарання останній покарання відповідно до чинного законодавства.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченої.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої (щиро каялася, вину визнала повністю, жалкує, що так сталося, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні малолітню дитину, 2013 року народження, зокрема, потерпілий звернувся до суду із заявою, що будь-яких претензій до обвинуваченої немає, суд дійшов висновку, що перевиховання й виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, поклавши на неї обов'язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: частину тканини з матрацу зі слідами РБК, що було упаковано до паперового конверту, опечатаного печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, предмет схожий на биту, що було опечатано печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписом понятих, предмет, схожий на ніж з рукояткою коричневого кольору зі слідами РБК, що було упаковано до паперового конверту, опечатаного печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписом понятих, футболку сірого кольору, джинсові шорти, що було упаковано до сейф пакету № ЕХР 0445206, які передані на зберігання в камеру схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві -знищити.
Кросівки, сумку чорного кольору, сумку «бананку» світлого кольору, мобільний телефон марки «Айфон» білого кольору, особисті речі, що було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0445203, мобільний телефон марки «Айфон» чорного кольору, що було упаковано до сейф-пакету № КІV2126962, мобільний телефон марки «Хуавей» золотистого кольору з пошкодженим склом, що було упаковано до сейф-пакету № SUD 2099511 та які передані на зберігання в камеру схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи № 042-879-2022 в розмірі 6013 гривень 00 копійок, та за проведення судово-медичної експертизи № 091-188-2022 в розмірі 1134 гривень 00 копійок.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим, у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_3 прокурору, потерпілому.
Суддя: