Номер провадження 3/754/5923/23
Справа №754/15030/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 листопада 2023 року
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Мельник І.Г., за участю секретаря судового засідання Алчієвої А.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2023 року з ГУ ДПС у м. Києві на адресу суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.10.2023 №33667, 10.10.2023 об 11.42 год., за адресою: АДРЕСА_2 , у магазині-кафе, посадова особа ФОП ОСОБА_1 порушив порядок проведення розрахунків, а саме: проведено розрахункову операцію з порушенням режиму попереднього програмування найменування підакцизного 1 групи товару, чим порушив вимоги п.11 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 №265/95-ВР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання, ОСОБА_2 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ст.129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду.
Отже, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про те, що відносно нього на розгляді Деснянського районного суду м. Києва перебуває справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП, знехтував своїми процесуальними правами та процесуальними обов'язками.
Таким чином, відсутність ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За таких обставин та враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», згідно з яким сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини порушення та актом фактичної перевірки від 10.10.2023 №007265, яким підтверджуються обставини зазначені у протоколі.
Відповідно до вимог п.11 ч.1 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Частина 1 ст.155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, дослідивши та оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП, а саме порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею також не встановлено.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 03.11.2006 № 22-48-548 «Щодо роз'яснення понять «службова особа» та «посадова особа» громадянин-суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо). Враховуючи той факт, що протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки складався у присутності працівника ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , суддя приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 є посадовою особою в розумінні КУпАП.
Таким чином, з метою виховання та запобігання вчинення нових правопорушень, суддя вважає, що обґрунтованим та достатнім буде застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.155-1 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 155-1, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (ста семи десяти) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ця постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Мельник