Справа № 752/21437/23
Провадження № 1-кс/752/8377/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010003232 від 10.10.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород РФ, громадянина Азербайджану, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100010003232 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100010003232 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 10.10.2023 приблизно о 13 год. 28 хв. прибув до гіпермаркету № 2 «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева 1б. В подальшому, перебуваючи у вищезазначеному гіпермаркеті у магазині «Intersport» у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, а саме: чоловічої футболки білого кольору марки «4F», вартість якої становить 524 грн. 17 коп. без урахування ПДВ., та чоловічого синього джемперу марки «4F» вартість якого становить 2165 грн. 83 коп. без урахування ПДВ.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, обравши декілька одиниць товару у магазині «Intersport», ОСОБА_5 , зайшов до примірочної.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , перебуваючи у примірочній, надягнув чоловічу футболку білого кольору марки «4F», арт. 4FAW23TTSHM0951-10S TSHIRT M0951 4F AW2324 розміру L та чоловічий синій джампер марки «4F» арт. 4FSS23TSWSM229-33S SWEATSHIRT M229 4F SS23 розміру М на себе. Вийшовши із примірочної, останній направився до виходу з магазину, будучи одягнутим у чоловічу футболку білого кольору марки «4F», арт. 4FAW23TTSHM0951-10S TSHIRT M0951 4F AW2324 розміру L та чоловічий синій джемпер марки «4F» арт. 4FSS23TSWSM229-33S SWEATSHIRT M229 4F SS23 розміру М. В подальшому ОСОБА_5 перетнув касову зону із неоплаченим товаром та останній не зміг розпорядитися викраденим майном, оскільки був затриманий співробітниками гіпермаркету №2 ТОВ «Епіцентр».
Внаслідок вчинення протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ТОВ «Епіцентр К» матеріальну шкоду у розмірі 2 690 грн. 00 коп.
10.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий посилається на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що ОСОБА_5 визнає свою вину, сприяє органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального провадження. Також зазначив, що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, одружений, на утриманні має малолітнього сина. Захисник просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчими слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100010003232 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
10.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 міг вчинитизазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, щоОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема, копії: протоколу огляду місця події від 10.10.2023, протоколів допиту свідків від 10.10.2023, 11.10.2023, протоколу огляду відеозапису від 11.10.2023, інших матеріалів, доданих до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків, потерпілого з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність цього ризику, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв'язку з цим слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваного; сімейний стан (одружений, має на утриманні малолітню дитину); наявність у підозрюваного постійного місця проживання; раніше не судимий.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Клопотання слідчого не містить викладу обставин, які б свідчили, що застосування більш м'якого виду запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання прокурором також не було доведено, що застосування більш м'якого виду запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам у кримінальному провадженні.
Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам (пункти 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України) та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваногоОСОБА_5 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Також з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження наявна необхідність одночасного покладання на підозрюваного обов'язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені обов'язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, слід покласти на підозрюваного на строк до 10.12.2023 включно.
Керуючись ст. 132, 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.12.2023 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 10.12.2023 року включно, наступні обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали до 10.12.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1