Справа № 752/19682/23
Провадження № 2-з/752/327/23
УХВАЛА
іменем України
26.09.2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Цимбал А.А. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою, в якій просив до подання позовної заяви витребувати у ТОВ «Українські фінансові операції» кредитні договори і супутні документи до них, що стосуються договірних відносин між ОСОБА_1 та товариством, а саме: кредитні договори, детальні розрахунку щодо заборгованості, де зазначена загальна та прострочена заборгованість по тілу кредиту, відсоткам, комісіям, штрафним санкціям (довідка про заборгованість), інформацію про рух коштів за наявними договорами (виписка по рахунку за кредитом).
В обґрунтування поданої заяви зазначено про те, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Українські фінансові операції». Представник ОСОБА_1 адвокат Цимбал А.А. зверталась до товариства із запитом про надання вказаної інформації та документів, однак відповіді на запит від товариства не отримала.
Представник заявника зазначає про те, що питання вирішення заборгованості є принциповим для заявника, однак у зв?язку із відсутністю відповідних документів заявник не знає яким чином була нарахована заборгованість, що позбавляє заявника можливості звернутись до суду за захистом свого права.
Відповідно до частини третьої статті 118 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення доказів.
Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та додані до неї документи, надходить до наступних висновків.
Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно із частиною третьою статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
Відповідно до пунктів чотири-п'ять частини першої статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Аналізуючи положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18
Крім того, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Судовим розглядом не встановлено достатніх підстав вважати, що запитувані доказу в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим. Не доведено вказаних обставин заявником.
За вказаних підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 76, 77, 84, 116, 117, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: