Справа № 296/1203/23
2/296/1425/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
16 жовтня 2023 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Драч Ю.І.,
за участі секретаря судового засідання Алексеєнко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу № 296/1203/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
До Корольовського районного суду м. Житомира 08 лютого 2023 року звернулася ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить ухвалити рішення щодо стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду із позовом і до досягнення дитиною повноліття, а також, аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі 3000,00 грн щомісяця, починаючи з дня звернення до суду із позовом і до досягнення сином трьох років (а. с. 1-3).
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач у добровільному порядку не бере участі в утриманні дитини, яка проживає разом з нею та потребує постійного догляду і матеріальних витрат. Угоди про добровільну сплату аліментів між нею та відповідачем не досягнуто. На даний час вона позбавлена можливості працювати та належним чином забезпечувати себе і дитину.
Ухвалою судді від 27 лютого 2023 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ,розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд (а. с. 14).
Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, однак, відповідач станом на 16 жовтня 2023 року не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, не надав доказів на підтвердження своїх заперечень та поважності причин неподання заяв по суті справи.
Враховуючи викладені обставини та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін і згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Зі змісту копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і відповідно до ст. 180, 181 СК України, рівною мірою зобов'язані його утримувати до досягнення ним повноліття (а. с. 6).
Згідно копій Витягів з Реєстру територіальної громади від 02 серпня 2022 року, позивач з малолітнім сином ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9, 10).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 1 ст.183 СК передбачено, що суд визначає розмір аліментів на неповнолітню дитину з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦПК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів на користь позивача для утримання малолітньої дитини, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Однією із умов задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу та зобов'язання обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, яка проживає з позивачем і потребує матеріальної допомоги і те, що відповідач не надав суду жодного доказу того, що він за станом здоров'я або за іншими підставами не спроможний надавати матеріальної допомоги на утримання свого малолітнього сина.
Однак, наданими суду доказами, позивачем для присудження їй аліментів у мінімальному рекомендованому розмірі, а саме, 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не доведені обставини щодо достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Клопотання про витребування вказаних доказів ОСОБА_1 не заявляла.
Оцінюючи викладені та встановлені обставини, суд дійшов висновку і стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Крім того, згідно із ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Отже, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку і стягує з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 3000,00 грн щомісячно, починаючи з дня звернення останньою до суду із позовом і до досягнення малолітнім сином трьох років.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує також з відповідача в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст. 75, 84, 85, 180-184 СК України, ст. 3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп щомісячно, починаючи з 08 лютого 2023 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Житомирському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ю. І. Драч