ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 333/7020/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/644/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 1 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
22 серпня 2023 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_7 зазначав, що 15 серпня 2023 року він направив заяву про кримінальне правопорушення на офіційну електронну пошту ТУ ДБР у м. Мелітополі, яка була зареєстрована за №2225зкм/мл-2023 від 16.08.2023. До теперішнього часу відомості до ЄРДР не внесенні. В своїй заяві він вказував, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 року по справі №280/5808/22 зобов'язано Запорізький зональний відділ Військової служби правопорядку Міністерства оборони України нарахувати (встановити) та виплатити ОСОБА_6 додаткову винагороду. Рішення набрало законної сили та за заявою стягувача відкрито виконавче провадження №72047740. 4 липня 2023 року було винесено постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, згідно акту державного виконавця від 4 липня 2023 року боржником рішення суду не виконано, повідомлення про поважні причини невиконання рішення суду до відділу не надходили. Після цього, 20 липня 2023 року знову було винесено постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що згідно акту державного виконавця від 18 липня 2023 року боржником рішення суду не виконано, повідомлення про поважні причини невиконання рішення суду до відділу не надходили. Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 умисно не виконує рішення суду, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Просив визнати протиправною бездіяльність посадової особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополь щодо невнесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення за ознаками, передбаченими ст. 382 КК України та зобов'язати посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополь прийняти, невідкладно зареєструвати подану заяву про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за заявою вх 2225зкп/мл-2023 від 16 серпня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування у формі досудового слідства за фактом вчинення дій, які мають ознаки складу кримінального правопорушення ст. 382 КК України.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 1 вересня 2023 року було відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 . Мотивуючи рішення, слідчий суддя вказав, що заява не містить даних, які свідчать про подію, склад кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КПК України.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 по справі №280/5808/22 зобов'язано Запорізький зональний відділ Військової служби правопорядку Міністерства оборони України нарахувати (встановити) та виплатити ОСОБА_6 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'я під час дії воєнного стану» від 28.02.22 №168 у розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 24.02.2022 до 28.02.2022, з 01.03.2022 до 31.03.2022 та з 01.04.2022 до 30.04.2022, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили та за заявою відкрито виконавче провадження №72047740. В рамках виконавчого провадження 4 липня 2023 року було винесено постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що згідно акту державного виконавця від 4 липня 2023 року, боржником рішення суду не виконано, повідомлення про поважні причини невиконання рішення суду, до відділу не надходили. Після цього, 20 липня 2023 року знову було винесено постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із тим, що згідно акту державного виконавця від 18 липня 2023 року, боржником рішення суду не виконано, повідомлення про поважні причини невиконання рішення суду, до відділу не надходили.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 умисно не виконує рішення суду, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Крім того, зазначає, що в заяві про кримінальне правопорушення ним було наведено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Зауважує, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР не зважаючи на той факт, що факт можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України прослідковується та має бути перевірений в ході досудового розслідування, оскільки навіть у положенні ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» міститься норма, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою його скаргу в інтересах ОСОБА_6 задовольнити, зобов'язати посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополь прийняти та невідкладно зареєструвати подану заяву про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати за заявою вх. 2225зкп/мл-2023 від 16 серпня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування у формі досудового слідства за фактом вчинення дій, які мають ознаки складу кримінального правопорушення ст. 382 КК України.
Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали отримав електронною поштою лише 28 вересня 2023 року, тобто вже після закінчення строку її оскарження в апеляційному порядку.
Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів скарги, відомості про отримання апелянтом оскаржуваною ухвали відсутні, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Вказав, що рішення суду набрало законної сили та були накладені штрафи за невиконання рішення суду. Зауважив, що Державна виконавча служба мала самостійно звернутися до правоохоронних органів. Зазначив, що ДБР вказало про те, що грошові кошти були заказані, проте досі не виплачені ОСОБА_6 .
Від прокурора надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, в задоволенні скарги просив відмовити.
Заслухавши доповідь судді, адвоката, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції з приводу того, що заява адвоката ОСОБА_7 , яка була подана в інтересах ОСОБА_6 не містить ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України, а також не підтверджує факт вчинення таких правопорушень особами, зазначених у такій заяві є переконливими та обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Так, як вбачається із матеріалів скарги, 15 серпня 2023 року адвокатом ОСОБА_7 до ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі було подано заяву про кримінальне правопорушення, в якій він просив внести до ЄРДР відомості, викладені в ній та розпочати досудове розслідування (а.с. 4).
Зі змісту вказаної заяви випливає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконує рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 травня 2023 року по справі №280/5808/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_6 додаткової винагороди, без повідомлення про поважні на це причини, що свідчить про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Із доданих до скарги документів вбачається, що 4 липня 2023 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави у розмірі 5100 грн., у зв'язку із невиконанням боржником рішення суду (а.с. 6).
Крім того, із постанови головного державного виконавця від 20 липня 2023 року випливає, що на ІНФОРМАЦІЯ_1 також було накладено штраф у розміру 10200 грн., у зв'язку із невиконанням рішення суду (а.с. 7).
Із диспозиції ч. 2 ст. 382 КК України вбачається, що кримінальна відповідальність настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою.
Невиконання судового акта є бездіяльність, яка означає незастосування службовою особою передбачених законом і цим судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо на цю службову особу покладено обов'язок і вона має реальну можливість виконати цей судовий акт.
Отже, із аналізу вказаного випливає, що невиконання в даному випадку судового рішення є саме бездіяльність службовою особи, яка полягає в нездійсненні нею відповідних заходів для його виконання.
Так, із наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України» вбачається, що повноваження щодо здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам, інших належних виплат особовому складу структурних підрозділів апарату Міноборони, установ та військових частин, які в установленому порядку зараховані на фінансове забезпечення безпосередньо до Міноборони покладено саме на Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Таким чином, органом, який здійснює механізм виплат грошового забезпечення військовослужбовцям є Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Із відповіді заступника керівника другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі випливає, що достатні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за заявою від 15 серпня 2023 року (вх. №2225зкп) на теперішній час відсутні (а.с. 13-14).
Крім того, із вказаної відповіді вбачається, що відповідно до інформації, яка надійшла із ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23 серпня 2023 року до Департаменту соціального забезпечення МО України надіслано заявку для потреби в коштах, зокрема, для виплати в подальшому ОСОБА_6 належних грошових коштів.
Отже, відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_3 повноважень щодо здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям унеможливлює притягнення його посадових осіб до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 382 КК України.
Відтак, виплата вказаних в рішенні суду грошових коштів, враховуючи відповідь ТУ ДБР, вочевидь буде проведена за умови надання відповідного фінансування.
Для настання санкції, передбаченої ст. 382 КК України, повинен бути прямий умисел щодо невиконання рішення суду та наявність реальної можливості його виконати, а відсутність реальної можливості виконати рішення суду виключає відповідальність за ст. 382 КК України.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що у заяві від 15 серпня 2023 року не було наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, а тому викладені в заяві відомості не підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 1 вересня 2023 року задовольнити.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 1 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 333/7020/23