Справа № 385/1459/23
Провадження № 2-а/385/24/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2023 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого-судді Венгрина М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу (письмового провадження) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови серії ЕАТ № 7554629 від 18.08.2023 у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
позивач оскаржив постанову серії ЕАТ № 7554629 від 18.08.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу, просив її скасувати.
стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що згаданою постановою його було притягнуто до відповідальності за керування автомобілем 18.08.2023 без посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом. Водночас зазначає, що на думку інспектора він ще щось порушив, але чітко йому нічого не роз'яснив.
24.10.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який ухвалою від 02.11.2023 повернуто відповідачу без розгляду.
Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою від 25.08.2023 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
01.09.2023 від позивача надійшла заява на виконання ухвали від 25.08.2023.
Ухвалою від 01.09.2023 позов повторно залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Заявою від 17.10.2023 позивачем усунуто недоліки позовної заяви, на виконання ухвали суду від 01.09.2023.
Ухвалою від 17.10.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників процесу.
24.10.2023 від відповідача ГУНП в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, який ухвалою від 02.11.2023 повернуто відповідачу без розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що постановою серії ЕАТ № 7554629 від 18.08.2023 майором поліції Відділення поліції №1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Гришиним В.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. В постанові вказано, що ОСОБА_1 18.08.2023 о 18 год 37 хв на вул. В.Стуса, 59 в м. Гайвороні Голованівського району Кіровоградської області керував транспортним засобом BMW 3181 номерний знак НОМЕР_1 будучи особою, яка не отримала посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортними засобами, чим порушив п.п. «а» п. 2.1. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху, а накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно до положень ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Слід зазначити, що положенням п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа, реалізує своє право на захист від пред'явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Згідно зі ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису, засобів фотоі кінозйомки, відеозапису.
Приписами ст. 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Приписами ст. 251 КУпАП, встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 258 КУпАП встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП передбачає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз положень зазначених статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому, суд зазначає, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення не лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, а й у інших випадках, оскільки ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Вимоги ж до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені частиною четвертою вказаної статті.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17 (адміністративне провадження № К/9901/1403/17), яка враховується судом при вирішенні цих правовідносин.
Оскаржувана постанова в порушення вимог ст. 283 КУпАП не містить відомостей про технічний засіб, окрім того, відеозапис події та відеозапис процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні. Факт вчинення порушення ПДР, за який настає відповідальність на підставі ч. 2 ст. 126 КУпАП, позивач не визнає.
Як встановлено судом будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, окрім самої спірної постанови, відповідачем не надано.
Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відтак, в оскаржуваній постанові відсутні докази, що свідчать про вчинення позивачем 18.08.2023 порушення вимог ПДР, відповідно до положень статті 251 КУпАП.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 у справі № 338/855/17.
Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів, наявності факту порушення ОСОБА_1 п.п. «а» п. 2.1. ПДР.
Таким чином, відповідачем, на якого законом покладений обов'язок щодо збирання доказів правопорушення та на якого покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не надано суду докази, які б безпосередньо свідчили про наявність події правопорушення, яка б була підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, скоєння ОСОБА_1 оскаржуваного адміністративного правопорушення є недоведеним, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч. 3ст. 286 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем порушено норми вищезазначених нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7554629 від 18.08.2023 слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Крім того, слід зазначити, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень.
За приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.2ст.126КУпАП покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь позивача.
Керуючись статтею 286 КАС України, суд
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ: 40108709) задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7554629 від 18.08.2023 складену майором поліції Відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Гришиним Володимиром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн та закрити провадження в справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп судових витрат на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: М. В. Венгрин
Дата документа 02.11.2023