Справа №345/2945/23
Провадження № 2/345/858/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2023 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.
за участю секретаря судового засідання Гладенька Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16.08.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківській області, актовий запис № 325.
Свої вимоги мотивує тим, що 16.08.2014 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою по справі. Спільне сімейне життя між сторонами не склалося, подальше збереження шлюбу є не доцільним через різні погляди на життя, постійні сварки та конфлікти. Від шлюбу народилися діти: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони припинили шлюбні відносини та проживають окремо з січня 2023 року та не ведуть спільного господарства. За таких обставин позивач вважає, що шлюб носить формальний характер та подальше його збереження неможливе. Крім того, просить суд залишити проживати сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, оскільки відповідачка покинула сімю разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Участі в утриманні та вихованні сина, ОСОБА_3 не бере. Він створив дитині належні умови для проживання, піклується про нього та забезпечує всім необхідним.
Позивач в поданій заяві позов підтримав, просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Представник позивача адвокат Вірста Р.Я. в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити розірвати шлюб між сторонами та залишити проживати сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позивачем, оскільки відповідачка покинула сім'ю разом з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Участі в утриманні та вихованні сина, ОСОБА_3 не бере. Позивач створив сину належні умови для проживання, піклується про нього та забезпечує всім необхідним.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є знайомим позивача. Вказав, що між сторонами погіршились відносини, у них часто виникали сварки та скандали. У відповідачки є відносини з іншим чоловіком. Вона покинула сім'ю на початку 2023 року та забрала із собою дочку. Син ОСОБА_3 проживає з позивачем, який створив для сина належні умови проживання.
Від відповідачки будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень не поступало, як і не повідомляла про причини своєї неявки в судові засідання.
Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідачка, хоч і була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, а тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстрований 16.08.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківській області, актовий запис № 325 (а.с.22).
Як вбачається зі світлокопій свідоцтв про народження у сторін народилися діти: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5,6).
Згідно довідки Управління «ЦНАП» Калуської міської ради від 03.06.2023 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 та його син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
У відповідності до Акту складеного комісією служби у справах дітей Калуської міської ради від 10.07.2023 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом із сином,ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 .Умови проживання задовільні, створені всі необхідні умови. Батько належно займається вихованням та утриманням сина. Мати дитини ОСОБА_2 з сім'єю не проживає, оскільки подружжя перебуває на стадії розірвання шлюбу .
Між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність неповнолітніх дітей, не можуть розірвати в позасудовому порядку.
Оцінка суду:
вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові заяви та докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Частина 2 статті 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, шлюбні відносини фактично припинені, сторони проживають окремо і практично крім шлюбу їх нічого не зв'язує. Відповідачка заперечень з даного приводу не заявляла, тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що у випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, у разі наявності спору щодо встановлення місця проживання дітей батьки не позбавлені можливості звернутися до суду із відповідним позовом.
Водночас судом звертається увага на те, що під час розгляду цієї справи не вирішується питання саме про визначення місця проживання дітей.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дітей з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дітей.
Матеріали дійсної справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Проживання дітей з одним із батьків, не позбавляють іншого приймати участь у вихованні та розвитку спільних дітей.
Враховуючи вищезазначене, вік неповнолітніх дітей, а також ту обставину, що фактів, ознак чи наявність інших випадків, які б давали підстави вважати, що залишення сина, проживати з батьком, є небезпечним для його життя, здоров'я і морального виховання,а залишення дочки, проживати з матірю, є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання,в судовому засіданні не встановлено, враховуючи, що у відповідності до акту обстеження побутових умов неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає саме з батьком, якому він створив задовільні умови для життя,дану обставину також підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , спору між сторонами щодо визначення місця проживання дітей не існує, враховуючи також приписи Декларації про права дитини, міжнародних актів, що регулюють питання захисту прав та свобод дітей, національного законодавства, суд дійшов висновку, що залишення проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батькомта дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з матірю, є правомірним.
Виходячи з цього, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ою, зареєстрований 16.08.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Калушу реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківській області, актовий запис № 325 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище відповідачці « ОСОБА_8 ».
Неповнолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з батьком ОСОБА_8 им ОСОБА_9 .
Неповнолітню дитину дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір'ю ОСОБА_2 ою ОСОБА_10 ою.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя