Справа № 183/7660/23
№ 1-кс/183/3109/23
УХВАЛА
31 жовтня 2023 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2023 року за № 12023046350000129 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Актюбінськ Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.06.2022 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив про встановлення досудовим розслідуванням, що 09 травня 2023 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши дії мешканців вищевказаного багатоквартирного будинку ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 які в цей час здійснювали ремонтні роботи на проїзній частині біля другого під'їзду, розцінивши їх самовільним будівництвом, викликав на місце працівників поліції.
По приїзду працівників поліції, ОСОБА_5 розуміючи загальноприйняті норми поведінки в суспільстві, вирішив у будь який спосіб завадити вищезазначеним особам проводити роботи по відновленню дорожнього покриття на прибудинковій території. У зв'язку з чим, ОСОБА_5 приблизно о 19 годині 00 хвилин знаходячись поблизу другого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , розуміючи, що знаходиться у громадському місці, почав голосно висловлюватися на ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 грубою, нецензурною лайкою, тобто показувати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, не реагуючи на зауваження присутніх, діючи із винятковим цинізмом та хуліганських спонукань, в присутності працівників поліції й інших мешканців вказаного під'їзду, у тому числі неповнолітніх, спустивши штани із нижньою білизною продемонстрував свої статеві органи, тобто із грубою непристойністю здійснив публічне оголення.
Після залишення місця виклику співробітниками поліції, ОСОБА_5 продовжив хуліганські дій, а саме з балкону своєї квартири АДРЕСА_3 , у період часу з 19:30 до 19:50 із відра поливав водою осіб, які у той час перебували поблизу будинку, супроводжуючи таку демонстрацію зневаги до норм моральності голосним висловлюванням нецензурної лайки.
Наступним, ОСОБА_5 приблизно у 20:00 годин, вийшов зі свого місця мешкання утримуючи при собі заздалегідь заготовлені предмети для спричинення тілесних ушкоджень, а саме балончик із сумішшю сльозоточивої та дратівливої дії та лопату та направився до місця проведення робіт ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , після чого, скориставшись відсутністю останніх, почав руйнувати та розкидати вищевказаною лопатою саморобну бетонну суміш із вибоїн.
В цей час, ОСОБА_7 знаходячись за своїм місцем мешкання з вікна квартири АДРЕСА_4 побачивши хуліганські дії ОСОБА_5 вийшов зі свого місця мешкання та направився до прибудинкової території для припинення зухвалих дій останнього. Надалі ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_5 та останній в свою чергу продовжуючи реалізувати свій умисел, демонструючи байдуже ставлення до існуючих суспільних відносин та загальноприйнятих правил поведінки, перебуваючи у громадському місці, за допомогою заздалегідь заготовленої лопати набрав саморобну бетонну суміш та кинув в обличчя ОСОБА_7 , та в цей же час дістав зі своєї кишені штанів заздалегідь заготовлений балончик із сумішшю сльозоточивої та дратівливої дії та розпилив його вміст в напрямку обличчя ОСОБА_7 .
В цей момент із під'їзду будинку 10 вийшов ОСОБА_8 , з метою припинення хуліганських дії ОСОБА_5 підійшов до останнього, після чого ОСОБА_5 розпилив із заздалегідь заготовленого балончика суміш сльозоточивої та дратівливої дії в напрямку обличчя ОСОБА_8 , та демонстративно розмахуючи заздалегідь заготовленою лопатою наніс один удар в область голови ОСОБА_8 , один удар в область правої кисті ОСОБА_7 , чим проявив особливу зухвалість до останніх. Після чого, ОСОБА_5 відходячи назад спіткнувся та впав, внаслідок чого, ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 затримали останнього, чим припинили його хуліганські дії.
У результаті хуліганських дій ОСОБА_5 , які тривали на протязі близько 1 години 40 хвилин, було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді забою м'яких тканин правої кисті, хімічного опіку кон'юктиви та рогівки 1,2-го ступеню обох очей, та спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_8 у вигляді синця в правій надбрівній області, хімічного опіку 1,2-го ступеню кон'юктиви правого ока.
14 липня 2023 року за погодженням з процесуальним керівником прокурором Новомосковської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12023046350000123 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
11 липня 2023 року приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_5 перебував неподалік будинку №10 по вул. Шевченко м. Новомосковська Дніпропетровської області, де останній побачив потерпілого ОСОБА_7 який на той момент знаходився біля приміщення гаражу розташованого навпроти вищевказаного будинку. В цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій прямий умисел, 11 липня 2023 року приблизно о 11 годині 02 хвилини ОСОБА_5 діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, наблизився до ОСОБА_7 та завдав одного удару лобною частиною голови в область підборіддя останнього. Від завданого удару ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді синця на підборідді.
В цей же час ОСОБА_5 не припиняючи свій злочинний намір на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 завдав останньому одного удару правою рукою по тулубу, від якого ОСОБА_7 втратив рівновагу та впав на тверду поверхню.
Таким чином внаслідок умисних противоправних дій, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді синця на підборідді та тілесні ушкодження які були не безпосереднім наслідком заподіяного удару, а результатом падіння останнього на тверду поверхню, а саме у вигляді саден в області ліктьових суглобів, на кистях в області лівого колінного суглобу та лівого гомілково-ступневого суглобів, які у своїй сукупності та кожне окремо, відносяться до легкого ступеня тяжкості.
04 вересня 2023 року за погодженням з процесуальним керівником прокурором Новомосковської окружної прокуратури у кримінальному провадженні № 12023046350000123 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України.
Слідчий вказує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29 травня 2023 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 29 червня 2023 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_17 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 29 червня 2023 року.
Слідчий зазначає, що 11 серпня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_5 на підставі ухвали Новомосковського міськрайонного суду застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06 жовтня 2023 року із забороною залишати цілодобово місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого судді, прокурора таабо слідчого.
Однак, в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 порушував обов'язки покладені на нього ухвалою суду про застосування запобіжного заходу, а саме: 09 вересня 2023 року в ході виконання заходів спрямованих на перевірку дотримання цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 , співробітниками Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснено вихід за місцем виконання цілодобового домашнього арешту, тобто за місцем постійного проживання ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 та встановлено й зафіксовано факт відсутності підозрюваного за своїм місцем мешкання.
29 вересня 2023 року слідчим СВ Новомосковського РВП за доручення прокурора Новомосковської окружної прокуратури в порядку ч. 1 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення та повідомлено про його завершення. Підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено особисто про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Вказане повідомлення останньому вручалось особисто, однак останній відмовився від його отримання та факт відмови зафіксовано на відеокамеру.
Крім цього, починаючи з 29 вересня 2023 року неодноразово здійснювались телефонні дзвінки на мобільний телефон підозрюваного ОСОБА_5 НОМЕР_1 , направлялись повістки про виклик у вигляді СМС-повідомлень та повідомлення на мобільний застосунок Viber з метою виклику останнього для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, крім цього повістки про виклик останньому направлялись поштою за місцем проживання останнього. Але підозрюваний ОСОБА_5 ігнорує виклики, хоча неодноразово з'являється до СВ Новомосковського РВП для подачі клопотань, заяв, що свідчить про умисне зволікання та затягування з ознайомленням.
26 жовтня 2023 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду винесено ухвалу про встановлення ОСОБА_5 строків на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у період часу з 16 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин 26 жовтня 2023 року по з 09 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин 27 жовтня 2023 року включно.
В період часу з 26 жовтня 2023 року по 27 жовтня 2023 року здійснювались заходи на повідомлення ОСОБА_5 про обмеження строків ознайомлення шляхом вручення останньому відповідної ухвали, однак в ході проведення всіх можливих заходів, встановити місцезнаходження ОСОБА_5 не виявилось за можливе, останній за своїм місцем проживання відсутній, на телефонні дзвінки не відповідає.
Слідчий зазначає, що на момент звернення з клопотанням місце знаходження підозрюваного ОСОБА_5 не встановлено, тобто підозрюваний переховується від органів досудового розслідування. У зв'язку з цим, не можливо розглянути клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 . У зв'язку з чим останнього 27 жовтня 2023 року оголошено в розшук.
Під час досудового розслідування слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою запобігання переліченим ризикам, слідчий та прокурор просять застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки їх уникнення за наведених обставин можливо лише через обмеження свободи пересування підозрюваного шляхом тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у клопотанні. Вказав, що підозрюваний ухилявся від досудового розслідування, в зв'язку з чим чотири рази слідчим виносилися постанови про зупинення досудового розслідування, тричі подавалися клопотання про затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання. 29 вересня 2023 року підозрюваний відмовився від отримання повідомлення про завершення досудового розслідування. Після повідомлення слідчого про відкриття матеріалів не з'явився та до 24 жовтня 2023 року переховувався від досудового розслідування, не знайомлячись з матеріалами досудового розслідування, в зв'язку з чим слідчим ініційоване клопотання про встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Після встановлення слідчим суддею строків на ознайомлення з матеріалами, підозрюваний ухилявся від отримання ухвали слідчого судді, явки до слідчого для отримання обвинувального акту. Слідчий неодноразово повідомляв підозрюваного за номером його телефону через повідомлення та за допомогою соціальних мереж, надсилав поштою повістки про виклик, особисто відвідував місце проживання підозрюваного для вручення ухвали, однак підозрюваний на виклики не реагував, двері не відчиняв, за місцем проживання не знаходився, повістки поштою не отримував. Вказує, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки їх уникнення за наведених обставин можливо лише через обмеження свободи пересування підозрюваного шляхом тримання під вартою. Посилався на невиконання підозрюваним під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладених на нього обов'язків, судимість. Вказав на те, що підозрюваному у вересні 2023 року призначено захисника, з яким ОСОБА_5 відмовився спілкуватися, відповідати на телефонні дзвінки, внаслідок чого захисник приїздила та надала відповідні пояснення слідчому. Зазначив, що в межах даного досудового розслідування строк до його закінчення становить п'ять днів, внаслідок чого просить застосувати запобіжний захід у межах строку досудового розслідування та вказує, що обвинувальний акт складено, однак до суду не направлено, оскільки підозрюваний відмовився від його отримання. Вказав на те, що підозрюваний є громадянином України, працював на посаді вчителя, закінчив курси педагогічного працівника, навчання проводив українською мовою та його посилання на незнання державної мови є позицією підозрюваного, спрямованою на ухилення від відповідальності.
Підозрюваний в судовому засіданні, після розгляду іншим слідчим суддею заявленого відводу слідчому судді, розгляду слідчим суддею заявлених підозрюваним відводів слідчому та прокурору, відмови слідчим суддею з підстав, установлених ч. 3 ст. 54 КПК України та не обґрунтованості, в задоволенні клопотання підозрюваного про відмову від захисника, відмови в задоволенні клопотання про залучення перекладача, залишення без розгляду, в порядку ч. 4 ст. 81 КПК України, повторного клопотання підозрюваного про відвід слідчого судді, залишення без розгляду, в порядку ч. 4 ст. 81 КПК України, повторно заявленого клопотання підозрюваного про відвід слідчому, прокурору, слідчому судді, просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Вказав на те, що він працював до 09 травня 2023 року офіційно. Графік його роботи складав добу через дві. Зазначив на необґрунтованість підозри, про що він особисто надав докази слідчому. Вважає, що саме щодо нього вчинено кримінальне правопорушення, він попередньо звертався до правоохоронних органів з приводу вчинення самоправства до моменту подій, які сталися 09 травня 2023 року о 18:30 годин у відношенні до потерпілих в даному кримінальному провадженні. Вказував на протиріччя у обставинах підозри. Зазначив, що звернувся до правоохоронних органів з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень, саме щодо нього було викликано швидку допомогу особами, які є потерпілими та частково - свідками в кримінальному провадженні. Вказав на зацікавленість допитаних у кримінальному провадженні свідків, які є дружинами осіб, які, на його думку, вчинили самоправство. Пояснив, що ударів нікому не завдавав, удари нанесені йому. Вказував на не вчинення слідчим процесуальної дії по допиту підозрюваного, на якій він наполягав за умови наявності у нього захисника. Послався на те, що він неодноразово, протягом досудового розслідування прибував до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, в тому числі і за викликами слідчого, декілька разів проходив лікування стаціонарно, внаслідок чого не міг бути присутнім. На тижні, що минув він особисто був у приймальні Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області чотири рази, де подавав заяви та отримував талони-повідомлення про його звернення до правоохоронних органів за телефоном 102, які вчинені ним раніше. Під час перебування в приймальні секретарем повідомлено його, що по одному з його звернень слідчим визначено ОСОБА_6 . Секретар приймальні особисто дзвонила на телефон слідчого ОСОБА_6 , однак той не відповідав. Слідчий був обізнаний про місце його перебування, однак не викликав для проведення процесуальних дій, внаслідок чого незаконно подав клопотання про затримання з метою приводу та про застосування запобіжного заходу. Прокурор, узгоджуючи клопотання слідчого був обізнаний про його перебування у судовому засіданні в іншій кримінальній справі, де він виступає потерпілим, приймав участь у справі в режимі відеоконференції 27 жовтня 2023 року та бачив його, однак, не дивлячись на це, узгодив клопотання слідчого про затримання його з метою приводу та про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наголосив, що він з'являється в судові засідання до суду першої та апеляційної інстанції та жодного разу не пропускає їх, за винятком перебування на лікарняному, не порушував обов'язки, покладені на нього слідчим суддею під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Два місяці сумлінно виконував ухвалу суду. З 17 серпня 2023 року перебував на лікуванні, внаслідок чого був відсутній за місцем проживання. Має захворювання, яке ускладнилося через завдання йому травм в 2022 році та 09 травня 2023 року особою, яка є потерпілою та частинами свідків у даному кримінальному провадженні. Дані захворювання, в тому числі і перелом кисті руки змушений лікувати, внаслідок чого неодноразово перебував на лікарняному, в тому числі і у стаціонарі та не був присутній за місцем проживання. Вказав на те, що з 05 жовтня 2023 року по 15 жовтня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні з захворюванням легень. Слідчий та прокурор приїздили до медичного закладу та бачили, де він знаходився. Від ознайомлення з матеріалами справи не ухиляється. Не з'явлення до слідчого для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження пояснюється тим, що слідчим не призначено йому захисника. Самостійно залучити захисника він змоги не має, а без захисника знайомитися з матеріалами справи не може, оскільки його клопотання про здійснення перекладу матеріалів російською мовою, яку він розуміє, не задоволено. Захисник ОСОБА_20 , якого йому призначено під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді залучений на окрему процесуальну дію. Інший захисник, з яким у нього був укладений договір вчинив шахрайські дії у відношенні нього. Громадянство України він набув у 2002 році та на той момент не вимагалося знання державної мови для набуття громадянства. Пояснив, що має на утриманні непрацездатну матір, яку повинен утримувати. Його батько помер, внаслідок чого єдиною особою, яка доглядає за матір'ю є він. Внаслідок подій 2022 року та 09 травня 2023 року звертався до лікаря психіатра, яким йому надано допомогу та рекомендовано вжиття заспокійливих препаратів.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Наголосив на обставинах, указаних підозрюваним щодо недоведеності підозри та ризиків, недоведеності прокурором неможливості обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Новомосковським РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023046350000129 від 16 травня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України.
14 липня 2023 року слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
04 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023046350000123 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 125 КК України.
11 серпня 2023 року до підозрюваного ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06 жовтня 2023 року із забороною залишати цілодобово місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого судді, прокурора таабо слідчого.
29 вересня 2023 року слідчим СВ Новомосковського РВП у порядку ч. 1 ст. 290 КПК України сторонам кримінального провадження відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення та повідомлено про його завершення. Підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено особисто про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Вказане підтверджується оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, долученим у якості додатку до процесуальної дії, з якого вбачається оголошення слідчим повідомлення, роз'яснення права підозрюваного на ознайомлення та створення йому умов для вільного доступу до приміщення для ознайомлення, на що підозрюваним повідомлено про відсутність його бажання для отримання повідомлення та ознайомлення з огляду на відсутність перекладача та захисника, заявлено про необхідність призначення захисника.
26 жовтня 2023 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області постановлено ухвалу про встановлення ОСОБА_5 строків на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у період часу з 16 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин 26 жовтня 2023 року по з 09 години 00 хвилин по 18 годину 00 хвилин 27 жовтня 2023 року включно. З ухвали слідчого судді вбачається призначення захисника центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги 03 жовтня 2023 року за № 004-40010130, ознайомлення захисника підозрюваного ОСОБА_21 з матеріалами кримінального провадження 18 жовтня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року (провадження 1-кс/183/3110/23) надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані відомості зазначені в клопотання, наявні в Автоматизованій системі документообігу суду, ухвала розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тому слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного про те, що ОСОБА_5 затримано безпідставно.
31 жовтня 2023 року ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 30 жовтня 2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Слідчий суддя виходить з того, що на час розгляду клопотання досудове розслідування завершено, однак не закінчено, доказів закриття кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження не надано, підготовче засідання не розпочато.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується наданими слідчим доказами. Зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22 травня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29 травня 2023 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 29 червня 2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 29 червня 2023 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29 червня 2023 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_17 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 29 червня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 29 червня 2023 року.
При розгляді письмових доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру у скоєнні кримінальних правопорушень обґрунтованою.
Досліджені в судовому засіданні докази, надані для огляду стороною захисту у виді: довідки КНП «Новомосковська ЦМЛ» від 11 червня 2023 року № 3505, з якого вбачається звернення підозрюваного за допомогою з обробки саден, накладення швів; висновку ЛКК від 20 липня 2022 року № 240 з діагнозом, зокрема: остеохондроз поперекового відділу хребта, больовий синдром; роздруківка п'яти фотокарток з зображенням ОСОБА_5 в анфас та профіль з РБК, голови з верху та підписи рукописно 11 червня 2023 року, 09 травня 2023 року; витяг з медичної карти ОСОБА_5 з записами лікаря 15 серпня 2023 року - дефект правої кисті, 09 жовтня 2023 року - набряк правої руки, 27 жовтня 2023 року - зрізшийся перелам п'ятої п'ясткової кисті; виписка № 2254 з медичної карти стаціонарного хворого про перебування на стаціонарному лікуванні в період з 09 травня 2023 року по 17 травня 2023 року з діагнозом ЗЧМТ. Струс головного мозку. Параорбітальна гематома зправа; висновки спеціаліста СМЕ № 1646 від 08 червня 2023 року та № 1709 від 13 червня 2023 року, якими встановлено тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , які можуть відноситися до легких тілесних ушкоджень, самі по собі та у своїй сукупності в повній мірі не спростовують обґрунтованість пред'явленої підозри та можуть бути предметом розгляду під час судового розгляду, внаслідок чого суд відхиляє позицію сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Інкриміновані підозрюваному ОСОБА_5 кримінальні правопорушення передбачають застосування за ч. 4 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами клопотання, в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років, що є тривалим.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26 червня 2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, суд вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При цьому слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_5 переховується, не з'являється за викликами, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Складений співробітником поліції рапорт щодо вручення повісток, протокол вручення ухвали, в яких зазначено про те, що за місцем проживання ОСОБА_5 ніхто не відчинив двері, не є доказом переховування, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 на момент складання рапорту, протоколу не було заборонено залишати місце свого проживання. При цьому, повістки про виклик, направлені поштою, згідно з трекінгом поштових відправлень 59001044213693 від 27 жовтня 2023 року вказує на причину неотримання: отримувач відсутній за вказаною адресою. Крім того, слідчий суддя враховує надані підозрюваним докази на підтвердження його перебування на лікуванні у лікувальному закладі з захворюванням на початку жовтня 2023 року.
Таким чином, до клопотання прокурором та слідчим не додано доказів про те, що слідчим або прокурором у порядку ст. 135 КПК України здійснено виклик ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, за яким він не прибув. Разом з тим, наведені обставини не спростовують існування ризику переховування, наявність якого доведено з наведених вище підстав.
Також, є доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 засуджений вироком суду від 08 червня 2022 року за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки та підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення під час випробувального строку. При цьому, як злочин, за який ОСОБА_5 уже засуджено, так і кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється у даному кримінальному провадженні, пов'язані із застосуванням насильства. Доводи підозрюваного ОСОБА_5 про те, що він не вважає себе засудженим слідчий суддя відхиляє, оскільки зазначений вирок набрав законної сили та перебуває на виконанні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілих, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Посилання ОСОБА_5 , що саме свідки та потерпілий вчинили кримінальне правопорушення та досліджені з приводу цього докази є предметом розгляду в судовому провадженні, однак не спростовують вказаного ризику.
З огляду на те, що підозрюваному відомі повні анкетні дані та місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні, а також враховуючи зміст пояснень свідків та потерпілих, відображених у протоколах допитів, доданих до клопотання, суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків. При цьому слідчий суддя відхиляє доводи захисника про те, що свідки не зверталися до правоохоронних органів з приводу впливу на них, оскільки для встановлення ризику необхідна достатньо висока імовірність впливу на свідків, а не сам факт такого впливу. У даному випадку, на переконання слідчого судді, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , місця проживання свідків та підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним існування цього ризику.
Посилання підозрюваного на відсутність такого впливу спростовуються наданими слідчим доказами.
Таким чином, слідчий суддя вважає встановленими та доведеними стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків та потерпілих; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя керується, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ. Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови). Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У поданому клопотанні не зазначено, чому на думку органу досудового розслідування застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам.
Прокурором на підтвердження неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу в судовому засіданні вказано на те, що під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваним порушено обов'язки, покладені слідчим суддею. Однак, слідчий суддя враховує надані підозрюваним та оглянуті в судовому засіданні виписку з медичної карти стаціонарного хворого від 31 серпня 2023 року № 3754, виписку від 19 вересня 2023 року № 2638 з медичної карти стаціонарного хворого, які вказують на перебування ОСОБА_5 на стаціонарі медичного закладу у періоди з 23 серпня 2023 року по 31 серпня 2023 року, з 06 вересня 2023 року по 19 вересня 2023 року. Доказів того, що наявні інші обставини, які б указували на те, що в період з 11 серпня 2023 року до 06 жовтня 2023 року ОСОБА_5 без дозволу слідчого, прокурора або суду порушив покладені на нього обов'язки слідчому судді не надано. Крім того, ухвалою слідчого судді від 19 вересня 2023 року в задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 відмовлено. Також не доведено те, що неможливо запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із повною ізоляцією підозрюваного від суспільства. Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, приходжу до висновку, що запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактично проживання: АДРЕСА_1 .
При цьому слідчий суддя не враховує в якості доказів оглянуті в судовому засіданні свідоцтво про народження підозрюваного, свідоцтво про смерть ОСОБА_22 та консультаційний висновок ЛКК від 23 червня 2022 року, як неналежні докази, оскільки відомості про проживання підозрюваного з матір'ю відсутні.
Підстави для застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, у вигляді застави чи особистого зобов'язання відсутні, оскільки підозрюваний про можливість внесення застави не повідомляв, а слідчий суддя не володіє інформацією про обсяг доходів підозрюваного, який офіційно не працевлаштований. Більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може запобігти встановленим ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого, строком до 03 листопада 2023 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , строком до 03 листопада 2023 року, наступні обов'язки:
- з'являтись за першою вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;
- заборонити підозрюваному спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні №12023046350000129 у будь-якому вигляді, окрім як за дозволом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- цілодобово не залишати місце постійного мешкання (реєстрації) за адресою: АДРЕСА_1 .
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків встановити до 03 листопада 2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що згідно з ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , який перебуває під домашнім арештом, покласти на слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Зобов'язати Новомосковський РВП ГУНП в Дніпропетровській області негайно доставити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити його з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 02 листопада 2023 року о 12:45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1