№ 208/7113/23
№ 2/207/1188/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бистрової Л.О.
при секретарі Пономаренко В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янське в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 72 645,00 грн. за кредитним договором та витрат понесених на сплату судового збору в сумі 2684,00 грн. та на правову допомогу 6000 грн..
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2637956, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування. Договір був укладений в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електроннукомерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру. Товариство належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши 29.11.2021 на рахунок відповідача кошти кредиту.
28.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» уклали договір факторингу № 28/06/23. Відповідно до умов договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2637956 від 29.11.2021.
ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 25.07.2023 заборгованість становить всього 72 645 грн. 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 15 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 57 645 грн. 00 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась. Надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала частково, а саме, в частині заборгованості тіла кредита. В частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками просила відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.
Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що 29.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2637956, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку емітовану в АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування.
Відповідач в свою чергу погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору, анкети-заяви на отримання кредиту та паспорту споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відтвореного шляхом використання відповідачем свого логіна та пароля встановлених при створенні особистого кабінету.
На підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» зобов'язань по кредитному договору позивач надав повідомлення про успішне перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.
З розрахунку заборгованості за наданим кредитом вбачається, що станом на 25.07.2023 заборгованість становить 72 645 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн. 00 коп., заборгованості за нарахованими процентами 57 645 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.
З договору факторингу № 28/06/23, укладеного 28.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2637956 від 29.11.2021. Зазначене підтверджено копією договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023, витягом з реєстру боржників до договору факторингу та актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.06.2023 до договору факторингу.
За правилами ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
За правилами ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Статтею 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи також належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно правил пункту 1 частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2023 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», який в подальшому іменується як замовник та адвокатом Руденком К.В. було укладено договір про надання правової допомоги №03/07/2023.
Відповідно до умов даного договору, сторони узгодили, що під правовою допомогою розуміють представництво та захист інтересів клієнта у судах, складання процесуальних документів, договором також встановлюється розрахунок вартості послуг виконавця.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 24.07.2023 до договору №03/07/2023 від 03.07.2023 замовник прийняв наступні послуги: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №2637956 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.11.2021 та клопотання про витребування доказів, що подається разом з позовною заявою, вартість 5000 грн.; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за договором №2637956 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.11.2021, вартість 1000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №126 від 25.07.2023 року прийнято від ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на підставі договору про надання правової допомоги №03/07/2023 від 03.07.2023, згідно акту №1 від 24.07.2023 суму в розмірі 54000 грн. 00 коп. А отже відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги підлягає задоволенню.
На підставіст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст.549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308) заборгованість за Договором № 2637956 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.11.2021 року у розмірі 72 645 (сімдесят дві тисячі шістсот сорок п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 15 000 грн. 00 коп.; заборгованості за нарахованими процентами в розмірі - 57 645 грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308) понесені судові витрати: 2 684,00 грн. судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., а всього на загальну суму 8 684 (вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.О. Бистрова