УХВАЛА
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №990/257/23
адміністративне провадження № П/990/257/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11), Сумської обласної прокуратури (40000, Сумська обл., м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 33) про визнання протиправним та скасування Розпорядження,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 09.10.2023 подав через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Сумської обласної прокуратури, в якому просить: визнати протиправним та скасувати визнати протиправним та скасувати Розпорядження Президента України № 26/2026-рп від 24.02.2023.
Верховний Суд ухвалою від 13.10.2023 залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та встановив для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600228843960 ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана ОСОБА_1 24.10.2023.
ОСОБА_1 23.10.2023 подав через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду заяву про поновлення процесуального строку, у якій посилається на те, що строк для оскарження Розпорядження Президента України № 26/2026-рп від 24.02.2023 був пропущений ним з поважних причин, зокрема: Сумська область, а саме Шосткинський район, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації перебуває в зоні бойових дій, а згідно наказу Мінінтегації станом на 10.06.2023 у Сумській області 17 громад віднесені до зони бойових дій, з них вісім припадає на Шосткинський район, з огляду на що ситуація з обстрілами ускладнює роботу, оскільки необхідно спускатися до захисних споруд під час повітряної тривоги; у період з 24.07.2023 по 11.08.2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності № 8489046-2016024048-1 та № 8489046- 2016153671-18489046.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, Верховний Суд виходить з такого.
Верховний Суд в ухвалі від 13.10.2023 про залишення без руху позовної заяви роз'яснив, що відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; запропонував ОСОБА_1 надати до Суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та надати документальне підтвердження поважності пропуску цього строку.
З огляду на приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду встановлюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає шестимісячний строк.
Позивач оскаржує Розпорядження Президента України № 26/2026-рп від 24.02.2023. Факт того, що він дізнався про прийняття оспорюваного Розпорядження у інший день, ніж 24.02.2023, не заперечує, обставин щодо іншої дати ознайомлення з оспорюваним Розпорядженням не наводить.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що позивач 24.02.2023 вже дізнався про порушення, на його думку, Президентом України права на працю, однак звернувся до суду з цією позовною заявою лише 09.10.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За приписами частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Верховний Суд вказує, що посилання позивача на введення в Україні воєнного стану та на те, що у Сумській області 17 громад віднесені до зони бойових дій, з яких вісім припадає на Шосткинський район (місце проживання позивача), саме по собі є безпідставним, оскільки введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, фізичних та юридичних осіб, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він був залучений до обороноздатного процесу держави.
Разом з цим, доказів, які б свідчили про наявність поважних причин та/або непереборних обставин, які б унеможливили звернення позивачем до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у період з 24.02.2023 по 24.08.2023 (за виключенням періоду перебування ОСОБА_1 на лікарняному з 24.07.2023 по 11.08.2023), а також після спливу шестимісячного строку і до дати звернення до суду із цією позовною заявою ОСОБА_1 не навів, доказів та їх підтвердження не надав.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За викладених обставин, Верховний Суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано частиною другою статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Сумської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування Розпорядження повернути.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу, копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду