УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
31 жовтня 2023 року справа № 580/7904/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/7904/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
31.08.2023 вх. № 36743/23 ОСОБА_1 (представник позивача - адвокат Байда О.С. згідно ордеру від 24.07.2023 серія СА №1060505) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 до 28.02.2018, застосувавши для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008, та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивач в позовній заяві зазначає, що на під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №580/10497/21 відповідачем для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 застосував неправильний безовий місяць для розрахунку, а саме січень 2014, що призвило до меншої виплати. Не погоджуючись з виконанням рішення у справі №580/10497/21 звернувся до суду цим позовом, позаяк вважає, що має застосовуватись базовий місяць - січень 2008. У позовній заяві стверджує, що з довідки військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2023 №185 стало відомо, що сума нарахованої та виплаченої індексації становить 40538,27 грн, базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення взято - січень 2014 року.
10.10.2023 вх.43485/23 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, де зокрема зазначає, що адміністративний позов належить залишити без розгляду. В обгрунтуванні зазначає, що з рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі від 21.02.2022 №580/10497/21, що набрало чинності 24.03.2022, та обставини встановленні у ньому в силу ч. 4 ст. 78 КАС України доказуванню не належить, з довідки від 09.09.2022 № 275 про розрахунок суми індексації на грошове забезпечення ОСОБА_1 стало відомо про те, що за період з січня 2016 року по лютий 2018 року (січень 2014 базовий місць) позивачу нарахована індексація грошового забезпечення у сумі 40538,27 грн, тому позивач дізналася про те, щодо розрахунків індексації її грошового забезпечення застосовано базовий місяць (січень 2014) - 09.09.2022 і саме з цього моменту позивач обізнаний про розмір нарахованої індексації, та мав можливість вчиняти дії щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень стосовно правильності застосування для обчислення індексації грошового забезпечення базового місяця, проте звернувся до суду з цим позовом лише 31.08.2023. Представник відповідача зазначає, що строки звернення до суду визначені ст.233 КЗпП України та розпочали перебіг з 19.07.2022, тому кінцевим терміном для звернення до суду є 19.10.2022, проте з адміністративним позовом позивач звернувся лише 31.08.2023, тому згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України пропущений тримісячний строк, з дня коли дізнався або повинен був дізнатися про право чи інтерес, що є підставою для залишення позову без розгляду. Доказів поважності причин пропуску звернення до суду позивач не надав.
За результатом розгляду заявленого клопотання, з урахуванням статті 233, ч.1 глави XIX КЗпП суд дійшов висновку, про наявні підстави та доцільність залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України? для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.17 ч.1 ст. 4? КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У справі №580/3802/22 ЄДРСР 108881450 суд зазначив, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати застосовується ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352 ) внесені зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України., Закон № 2352 (набрав чинності 19.07.2022).
Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України, в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) врегульоване питання строків звернення до суду у трудових спорах.
Відповідно до частини першої, другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові під час звільнення, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, що передбачала до змін право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Надаючи оцінку дотриманню строку звернення позивача до суду, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19 висновується, що під час вирішення питання? ? дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно розрізняти поняття дізнався та повинен був дізнатись. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд встановив, що у справі №580/10497/21 ЄДРСР 103509258 зазначено: відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_4 від 10.08.2021 №163 позивача, відповідно до наказу Командира військової частини НОМЕР_4 від 05.08.2021. №58-РС, звільнено у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 10.08.2021.
18.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату індексації за період з 01.01.2016 до 01.03.2018.
25.11.2021 військова частина НОМЕР_2 листом №1278/817 повідомила позивача, що за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалася з урахуванням роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у ЗС України. Відповідач вказав, що проведення індексації грошових доходів здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік, а Порядок №1078 не передбачає механізм виплат сум індексації у поточному році за минулі періоди. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 01.03.2018 протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі №580/1097/21, що набрало законної сили - 24.03.2022 (ЄДРСР 103509258) ухвалене: зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року включно.
На виконання рішення від 21.02.2022 у справі №580/1097/21 відповідачем 27.10.2022 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 , що сторонами не заперечується, проте дії щодо реалізації свого права щодо обчислення індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року, почала вчиняти лише з 26.07.2023 (адвокатський запит від 26.07.2023 №17-07/23).
16.08.2023 військова частини НОМЕР_2 на адвокатський запит від 26.07.2023 надала відповідь №1278/755, де зазначила, що на виконання рішення у справі №580/10497/21 індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 нарахована та 27.10.2022 виплачена у повному розмірі та додала довідку -розрахунок від 16.08.2023 №185 про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення су ду у справі №580/10497/21, що тотожна за сумою у довідці військової частини НОМЕР_2 від 09.09.2022 №275.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - «січень 2008 року», позивач звернулася до суду з цим позовом.
Отримання позивачем листа відповідача від 16.08.2023, де додана довідка-розрахунок від 16.08.2023 у відповідь на адвокатський запит від 26.07.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки (одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні) і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом, у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Суд врахував, що будучи повідомленим про виплачену 27.10.2022 індексацію грошового забезпечення на виконання рішення у справі №580/10497/21 згідно довідки-розрахунку від 09.09.2022 та доступом до офіційних документів - наказів, позивач не використовував з власних (невідомих для суду) міркувань право на звернення до суду у строки передбачені частиною 5 статті 122 КАС України та ст. 233 КЗпП України до внесених змін під час дії режиму воєнного стану.
Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише покликатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. Триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної в особи можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, що зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує (№ 580/5306/21 ЄДРСР 101988826).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання - має бути виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Згідно з ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд визначив підстави для залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги, що позивачем не зазначено обставин, що є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача та унеможливили би звернення позивача із даним позовом протягом строку передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України та статтею 233 і п.1 глави XIX КЗпП України, суд дійшов висновку у контексті відносин, що стали стабільними, про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 123, п.8 ч.1 ст.240, 241-243, 248, 256, 293-297 КАС України, ст. 233 і п.1 глави XIX КЗпП України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021? ? №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Судове рішення складене 31.10.2023.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА