КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року № 320/27630/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської обласної державної адміністрації, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян, оформлене у вигляді витягу з протоколу №62-23 від 14.07.2023, щодо визнання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 від 05.01.1994, виданим необґрунтовано та його вилучення, а також щодо відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян прийняти рішення про визначення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про визначення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з видачею відповідного посвідчення, проте за результатами розгляду цієї заяви, комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, було прийнято рішення, оформлене витягом з протоколу №62-23 від 14.07.2023, про відмову у встановленні позивачеві відповідного статусу. Вказане рішення прийнято у зв'язку з тим, що не встановлено факт перебування у трудових відносинах позивача з колгоспом ім. Чкалова з травня 1986 року, а також у зв'язку з тим, що первинними документами у безумовному порядку не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Крім того, спірним рішенням було визнано таким, що видано необґрунтовано та підлягає вилученню, попередньо видане позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
Позивач не погоджується зі спірним рішенням та стверджує, що ним було надано усі необхідні документи, які підтверджують його відрядження у період з 03 травня по 04 травня 1986 року для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в районі с.Ладижичі, Київської області, яке належить до зони відчуження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що за результатом розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення про не підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 було видано на підставі довідки колгоспу імені Чкалова (с. Обуховичі Іванківського району Київської області) від 23.12.1993 року №561 про роботу в зоні відчуження з 03 травня 1986 по 04 травня 1986 (1 день, місце роботи колгосп ім. Чкалова с. Обуховичі), а згідно записів у трудовій книжці трудова діяльність у колгоспі імені Чкалова розпочата лише з 01.06.1986 року.
У зв'язку з цим, рішенням регіональної комісії від 14.07.2023 № 62-23 вирішено:
- визнати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. категорії 2 серія НОМЕР_1 від 05.01.1994, виданим необґрунтовано. Необґрунтовано видане посвідчення підлягає вилученню;
- відмовити у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Оскільки згідно із записами у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 (додається), яка є основним документом про трудову діяльність працівника, що зазначено у статті 48 Кодексу законів про працю України, у травні 1986 року ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з колгоспом імені ОСОБА_2 .
Також відповідно запису у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 ОСОБА_1 прийнятий у члени колгоспу ім. Чкалова лише 01.06.1986.
Відповідач стверджує, що первинними документами у безумовному порядку не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , виданим Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, 04.01.1998.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1088433 від 21.07.2022 позивачу з 21.07.2022 довічно встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності: захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 01.07.2022 №12216 було підтверджено зв'язок захворювання позивача з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Судом встановлено, що позивач з 03 травня 1986 року по 04 травня 1986 року працював в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, а саме в районі с.Ладижичі, Київської області, де виконував роботу на навантаженню ВРХ на автомашини, що підтверджується копіями довідки №561 від 23.12.1993 року, відомості №599, облікового листка №3 про нарахування підвищеної оплати праці учасникам ЛНА на ЧАЕС, відомості на видачу командировочних за травень місяць 1986 року, відомості №2 від 15.09.1992 року, табелю нарахування підвищеної оплати праці учаснику ЛНА на ЧАЕС, виписки із рішення правління колгоспу ім.Чкалова від 15.09.1992 року та виписки із рішення загальних зборів колгоспу ім. Чкалова від 23.01.1991 року.
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 07.07.1986 позивач працював у колгоспі ім.Чкалова Іванківського району Київської області з 01.06.1986 по 23.01.1991.
Позивач стверджує, що в трудовій книжці серії НОМЕР_2 помилково зазначено, що він почав працювати в колгоспі ім. Чкалова тільки з 01.06.1986 року.
Так, 10.04.2023 року позивач звернувся до СГВК ім. Чкалова з проханням внести зміни до запису в трудовій книжці та/або надати довідку про підтвердження місця роботи на посаді вченого агронома з 01.05.1986 року.
У відповідь на вказане звернення отримав лист, що будь-які оригінали або копії документів, що підтверджують працевлаштування позивача у колгоспі ім. Чкалова - відсутні.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації із заявою від 25.07.2022 про встановлення йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачу відповідного посвідчення.
До вказаної заяви позивачем були додані копії наступних документів: посвідчення, категорії 2, серії НОМЕР_1 від 05.01.1994; довідка МСЕК серії АВ №1088433 від 21.07.2022; експертний висновок від 01.07.2022 №12216; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, 04.01.1998; трудова книжка серії НОМЕР_2 від 07.07.1986; 2 фотокартки.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 14.07.2023 №62-23 комісією вирішено відмовити ОСОБА_1 у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з тим, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 було видано позивачу на підставі довідки колгоспу ім. Чкалова від 23.12.1993 №561 про роботу в зоні відчуження з 03 травня 1986 по 04 травня 1986 (1 день, місце роботи колгосп ім. Чкалова с.Обуховичі), а згідно записів у трудовій книжці трудова діяльність у колгоспі імені Чкалова розпочата з 01.06.1986 року. У травні 1986 року ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з колгоспом імені Чкалова. Первинними документами у безумовному порядку не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Також комісією визнано таким, що необґрунтовано видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 та таким, що підлягає вилученню.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазнач таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення, визначено Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1994 року № 796-XII (далі по тексту - Закон №796, в редакції, яка була чинна на момент звернення позивача із заявою від 25.07.2022).
Відповідно до статті 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону №796 визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Частиною першою статті 15 Закону №796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 15 Закону №796 видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні (частина друга статті 65 Закону №796).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 65 Закону №796 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Згідно з пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (в редакції, яка була чинна на момент звернення позивача із заявою від 14.11.2019) посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.
Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою;
- хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи - на підставі висновку уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Пунктом 13 Порядку визначено, що спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об'єднань, статутна діяльність яких пов'язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів.
Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій.
Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами (пункт 14 Порядку).
Судом встановлено, що спірним рішенням комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, яке оформлено витягом з протоколу від 14.07.2023 №62-23, було відмовлено ОСОБА_1 у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з тим, що не встановлено факт перебування у трудових відносинах позивача з колгоспом ім. Чкалова з травня 1986 року, а також первинними документами у безумовному порядку не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Також комісією визнано таким, що необґрунтовано видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 від 05.01.1994 та таким, що підлягає вилученню.
Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (який був чинний на момент отримання позивачем посвідчення категорії 2) Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесених до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 затверджено новий Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 Порядку №51 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, З серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. №135 (135-97-п), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.
У витязі з протоколу засідання комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 14.07.2023 №62-23 комісією вирішено відмовити позивачу у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з тим, згідно записів у трудовій книжці трудова діяльність у колгоспі імені Чкалова розпочата з 01.06.1986 року. У травні 1986 року ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з колгоспом імені Чкалова. Первинними документами у безумовному порядку не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Як зазначено вище, позивачем до заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 були надані, зокрема, посвідчення, категорії 2, серії НОМЕР_1 від 05.01.1994; довідка МСЕК серії АВ №1088433 від 21.07.2022; експертний висновок від 01.07.2022 №12216; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, 04.01.1998; трудова книжка серії НОМЕР_2 від 07.07.1986.
У довідці МСЕК серії АВ №1088433 від 21.07.2022 та експертному висновку від 01.07.2022 №12216 вказано, що захворювання позивача пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до довідки, виданої колгоспом ім. Чкалова від 23.12.1993 №561 ОСОБА_1 за період роботи в с.Ладижичі Чорнобильського району Київської області 30-км зона відчуження (погрузка ВРХ на автомашини) з 03.05.1986 по 04.05.1986 від колгоспу ім.Чкалова було виплачено додаткову заробітну плату в підвищеному розмірі відповідно до постанови Ради Міністрі УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 в сумі 31,23 крб.
Відповідно до облікового листка №3 про нарахування підвищеної оплати праці учасникам ЛНА на ЧАЕС у 1986 році ОСОБА_1 нараховано потрійний заробіток згідно постанови №207 та №256, в сумі 31,23 крб.
Як вбачається з відомості №599 на виплату підвищеної оплати праці учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році згідно постанови №207 та №256 ОСОБА_1 виплачено 31,23 крб.
Згідно відомості на видачу витрат на відрядження за травень місяць 1986 року працівникам колгоспу ім.Чкалова за поїздку в Чорнобиль на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 виплачено 3,00 крб.
Як вбачається із табелю нарахування підвищеної оплати праці учаснику ЛНА на ЧАЕС в 1986 р. за навантаження ВРХ на автомашини ОСОБА_1 всього до видачі 31,23 крб.
Відповідно до виписки із рішення правління колгоспу ім. Чкалова від 15.09.1992, вирішили виплатити заробітну плату в потрійному розмірі кожному учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно списку затвердженого загальними зборами колгоспу, а саме: ОСОБА_1 .
Випискою із рішення загальних зборів колгоспу ім. Чкалова від 23.01.1991 затверджено ОСОБА_1 , який працював в 30-км зоні, а саме в с.Ладижичі в період з 03 травня по 04 травня 1986 року, де виконував роботу на погрузці ВРХ на автомашини, як такого, який приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, зі змісту вищевказаних документів вбачається, що позивач з 03.05.1986 по 04.05.1986 був відряджений в 30-км зону, а саме в с.Ладижичі Чорнобильського району Київської області та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з довідкою 30.01.1993 колгосп ім.Чкалова було перейменовано в КСП ім.Чкалова (рішення від 30.01.1993 протокол №1). 06.03.2000 КСП ім.Чкалова було перейменовано в СГВК ім.Чкалова (рішення від 06.03.2000 протокол №2).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.91 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» с.Ладижичі, Чорнобильського району, Київської області належить до зони відчуження.
З матеріалів справи вбачається, що комісією в ході розгляду справи щодо встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, було досліджено трудову книжку серії НОМЕР_2 , відповідно до записів якої позивач був прийнятий в члени колгоспу ім.Чкалова з 01.06.1986 року, а також довідку колгоспу ім. Чкалова (с.Обуховичі Іванківського району Київської області) від 23.12.1993 №561 про роботу в зоні відчуження з 03 травня 1986 по 04 травня 1986.
Під час розгляду справи було встановлено, що саме запис в трудовій книжці зумовив висновки комісії щодо відсутності підстав для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
З метою виправлення помилкового запису в трудовій книжці серії НОМЕР_2 позивач звернувся до СГВК ім. Чкалова з проханням внести зміни до запису в трудовій книжці та/або надати довідку про підтвердження місця роботи на посаді вченого агронома з 01.05.1986 року.
У відповідь на вказане звернення отримав лист, що будь-які оригінали або копії документів, що підтверджують працевлаштування позивача у колгоспі ім. Чкалова - відсутні.
Водночас, суд звертає увагу на те, що первинними документами підтверджено факт відрядження позивача для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, а саме: в с.Ладижичі в період з 03 травня по 04 травня 1986 року, де виконував роботу на навантаженню ВРХ на автомашини.
Відповідно до пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів, зокрема, - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); - особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Проте, даній обставині відповідач не надав належної оцінки під час дослідження відповідних документів.
Отже, надані позивачем документи підтверджують факт роботи ОСОБА_1 по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у с.Ладижичі, Чорнобильського району, Київської області, та відповідно, наявність у позивача права на набуття статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
У зв'язку з цим, суд вважає, що комісія вибірково досліджувала вищевказані документи, безпідставно надавши перевагу лише відомостям з трудової книжки, що в свою чергу, зумовило помилкові висновки щодо непідтвердження факту роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження.
Зокрема, відповідачем ані в спірному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву у цій справі не зазначено, з яких підстав ним не були враховані такі документи, які підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС:
- довідка від 23.12.1993 №561 про виплату позивачеві підвищеної заробітної плати за роботу у зоні відчуження у період з 03.05.1986 по 04.05.1986;
- відомість та табель про нарахування та виплату у травні 1986 року підвищеної заробітної плати позивачеві як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
- відомість про видачу витрат на відрядження за травень 1986 року працівникам колгоспу ім. Чкалова за поїздку в Чорнобиль на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС;
- посвідчення категорії 2, серії А №280441 від 05.01.1994;
- довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1088433 від 21.07.2022;
- експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 01.07.2022 №12216.
Такі дії Комісії не відповідають "принципу належного урядування", сформованого в рішеннях Європейського суду з прав людини, адже перевірка правильності видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може здійснюватися в межах процедури заміни такого посвідчення відповідно до вимог Постанови КМ України від 11.07.2018 за № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян».
Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили на користь висновку про необґрунтованість видачі посвідчення, зокрема про те, що посвідчення видано на підставі завідомо недостовірних або сфальсифікованих відомостей.
Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили на користь висновку про необґрунтованість видачі посвідчення, зокрема про те, що посвідчення видано на підставі завідомо недостовірних або сфальсифікованих відомостей.
Верховний Суд у постанові від 04 липня 2023 року у справа № 200/6298/20-а виклав такий правовий висновок:
«Виходячи з системного аналізу Постанови № 551, колегія суддів дійшла висновку, що при заміні посвідчення для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які отримали інвалідність, що має причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, самостійною підставою для отримання посвідчення нового зразка є довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Отримання особою інвалідності, що пов'язана з дією іонізуючого випромінювання внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, є юридичним фактом, з яким законодавство пов'язує право особи на заміну посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС". Водночас закон не передбачає обов'язку такої особи доводити іншим чином її належність до вказаної категорії осіб, в тому числі шляхом надання відповідних довідок із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження.
Наведений вище висновок щодо правозастосування узгоджується з ч. 1 ст. 12 Закону №796-ХІІ, відповідно до якого причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я».
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які свідчили про правомірність висновків, що надані позивачем документи не підтверджують факту його участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження, а тому суд вважає, що Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян протиправно відмовила позивачу у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 та у визнанні посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 таким, що видано безпідставно.
Відповідно до частин першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, приймаючи до уваги, що відповідачем не наведено ані у спірному рішенні, ані під час розгляду справи, наявність інших обставин для відмови у позитивному вирішенні питання, з яким звертався позивач, суд вважає за необхідне зобов'язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян, прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (категорія 1) серії А синього кольору відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян, оформлене витягом з протоколу №62-23 від 14.07.2023, щодо визнання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_1 від 05.01.1994, виданим необґрунтовано та його вилучення, та щодо відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
3. Зобов'язати Комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян, прийняти рішення про визначення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
4. Зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" (категорія 1) серії А синього кольору відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.