КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м.Київ № 320/6516/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.10.2022 №932360145453 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, здійснити порахунок, нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідці за №4/2314 від 17.10.2022 та довідці за №4/2339 від 21.10.2022 з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що період роботи з 13.05.1997 до 02.01.2020 на посаді радника (консультанта) голови ради з питань організаційного забезпечення діяльності ради зараховується до стажу державної служби, у зв'язку із чим рішення відповідача про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним. Наголошує, що станом на час звернення до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до закону України «Про державну службу» досягла пенсійного віку, та має необхідний страховий стаж роботи та стаж державної служби, тому вважає, що набула право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХII па підставі п, 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII. Звертає увагу суду, що до заяви про переведення на інший вид пенсії від 20.10.2022 додано довідки Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 04.10.2022 №4/2314 та від 21.10.2022 №4/2339 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу poків), яка підтверджує стаж державної служби 20 poків та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (надбавки, премії, інші виплати), у відповідності до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.".
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, позов не визнав, надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначає про те, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця. Стверджує, що дія Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ у відповідності до п. 11 ст. 3 даного Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. У відповідності до записів трудової книжки позивачки, вона займала посади в органах місцевого самоврядування та їй було присвоєно ранги посадової особи органу місцевого самоврядування, що у відповідності до ст. 3 Закону №889-ХІІ не дає їй права на отримання пенсії у відповідності до даного Закону, а тому підстав для обчислення пенсії призначеної відповідно до Закону №889-ХІІ з урахуванням даного стажу роботи та заробітної плати відсутні. З урахуванням зазначеного, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачка, не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, подала відповідь на відзив у якій зазначила про те, що відповідно до п.12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-У111 від 10.12.2015 року, який набрав чинності 01.05.2016 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону "Про державну службу" № 3723-ХІІ, який діяв в період з 28.12.1993 по 01.05.2016, визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Таким чином, робота позивача на посадах спеціаліста в період з 01.07.1981 року по 24.07.1985 року у Переяслав-Хмельницькому районному відділі соціального забезпечення, з 24.07.1985 по 12.05.1992 у Переяслав-Хмельницькому райвиконкомі Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів, з 13.05.1992 по 01.01.1996 у Переяслав-Хмельницькій районній раді народних депутатів, з 01.01.1996 року по 12.05.1997 у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації, з 13.05.1997 по 04.07.2001 року (час набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування») у Переяслав-Хмельницькій районній раді зараховується до стажу державної служби. За вказаний період підлягає зарахуванню до стажу державної служби 20 років 03 дні, а відповідно до п.3 Розпорядження Переяслав-Хмельницької районної ради№2 від 24.04.2002 ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років з урахуванням доплати за ранг відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», виходячи зі стажу державної служби 20р.09 міс.23 дні станом на 24.04.2002. Відтак, позивачка має право на призначення їй пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим 12.10.2001 Переяслав-Хмельницьким МРВ ГУ МВС України в Київській області.
Позивачці призначено пенсію по за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.05.2017.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.08.1997, позивачка працювала:
- з 01.07.1981 до 24.07.1985 - у Переяслав-Хмельницькому районному відділі соціального забезпечення на посаді старшого інспектора (стаж роботи 4 роки 0 місяців 23 дні);
- з 24.07.1985 до 12.05.1992 - у Переяслав-Хмельницькому райвиконкомі Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів на посаді інструктора райвиконкому (стаж роботи 6 років 9 місяців 19 днів);
- з 13.05.1992 до 01.01.1996 - у Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів на посадах консультант секретаріату, інструктора організаційного відділу секретаріату районної ради (стаж роботи 3 роки 7 місяців 19 днів);
- 19.04.1994 - присвоєно тринадцятий ранг державного службовця;
- 17.06.1994 - прийняла присягу державного службовця;
- з 01.01.1996 до 12.05.1997 - у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації на посаді спеціаліста (стаж роботи 1 рік 4 місяці 11 днів);
- з 13.05.1997 до 02.01.2020 - у Переяслав-Хмельницькій районній раді на посаді радника (консультанта) голови ради з питань організаційного забезпечення діяльності ради (стаж роботи по 04.07.2001 на час набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» - 4 роки 1 місяць 21 день).
20.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до ГУ Пенсійного фонду України у Київській області через відділ обслуговування громадян №14 (сервісний центр) в м.Переяслав із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якого додала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка на вислугу років) за №4/2314 на ім'я ОСОБА_1 станом на 04.10.2022, видану 17.10.2022 року Управлінням соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №932360145453 від 28.10.2022 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки згідно з записами трудової книжки з 13.05.1997 заявниця працювала у районній раді на посаді спеціаліста, 21.08.2001 на цій посаді присвоєно ранг посадової особи органів місцевого самоврядування. Після набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування (04.07.2001) посади працівників органів місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, а не до відповідних посад державної служби. Отже, останньою займаною посадою державної служби у заявника є посада спеціаліста у районній раді, а не відповідна посада державної служби.
Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця, позивачка звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 цього розділу, якими передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини 1 статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 % суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 по справі № 607/9429/17 дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII та Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18, у постанові Верховного Суду від 2 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.
З матеріалів справи встановлено, що підставою відмови у переведенні позивача на пенсію за нормами Закону № 3723-XII є недостатній стаж державної служби, який полягає в незарахуванні трудового стажу позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, оскільки, на думку відповідачів, ці посади не відносяться до категорій посад визначених Законом № 3723-XII.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України - стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
У частині періодів роботи позивача, які підлягають зарахуванню до стажу державної служби, суд зазначає, що статтею 46 Закону № 889-VII визначені особливості стажу державної служби, а саме - у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Постанова № 229, Порядок № 229) стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Порядок № 283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 Постановою № 229 нового Порядку № 229.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III) встановлено, що до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-IIІ, входить до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 735/939/17.
Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 10.08.1978 вбачається, що позивачка працювала: з 01.07.1981 до 24.07.1985 - у Переяслав-Хмельницькому районному відділі соціального забезпечення на посаді старшого інспектора (стаж роботи 4 роки 0 місяців 23 дні); з 24.07.1985 до 12.05.1992 - у Переяслав-Хмельницькому райвиконкомі Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів на посаді інструктора райвиконкому (стаж роботи 6 років 9 місяців 19 днів); з 13.05.1992 до 01.01.1996 - у Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів на посадах консультант секретаріату, інструктора організаційного відділу секретаріату районної ради (стаж роботи 3 роки 7 місяців 19 днів); 19.04.1994 - присвоєно тринадцятий ранг державного службовця; 17.06.1994 - прийняла присягу державного службовця; з 01.01.1996 до 12.05.1997 - у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації на посаді спеціаліста (стаж роботи 1 рік 4 місяці 11 днів); з 13.05.1997 до 02.01.2020 - у Переяслав-Хмельницькій районній раді на посаді радника (консультанта) голови ради з питань організаційного забезпечення діяльності ради (стаж роботи по 04.07.2001 на час набрання чинності Законом України «»Про службу в органах місцевого самоврядування» - 4 роки 1 місяць 21 день).
Згідно з Додатком до Порядку № 283, Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби: Виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи; військкомати.
У силу частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отже, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.
Таким чином, робота позивачки на посадах спеціаліста в період з 01.07.1981 року по 24.07.1985 року у Переяслав-Хмельницькому районному відділі соціального забезпечення, з 24.07.1985 по 12.05.1992 у Переяслав-Хмельницькому райвиконкомі Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів, з 13.05.1992 по 01.01.1996 у Переяслав-Хмельницькій районній раді народних депутатів, з 01.01.1996 року по 12.05.1997 у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації, з 13.05.1997 по 04.07.2001 (час набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування») у Переяслав-Хмельницькій районній раді зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, вказаний період роботи позивачки слід зарахувати до стажу державної служби, що дає право на передбачений законодавством стаж роботи для отримання пенсії як держслужбовець в органах місцевого самоврядування, відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та пункту 2 Порядку № 283, входить до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
За вказаний період підлягає зарахуванню до стажу державної служби 20 років 03 дні, а відповідно до п.3 Розпорядження Переяслав-Хмельницької районної ради №2 від 24.04.2002 ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років з урахуванням доплати за ранг відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», виходячи зі стажу державної служби 20 років 09 місяців 23 дні станом на 24.04.2002.
Вказане спростовує доводи пенсійного органу про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, а тому суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Законів №3723-ХІІ, №889-VІІІ.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту позивачка буде визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №932360145453 від 28.10.2022 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у відповідності до норм Закону №889-ХІІ.
Згідно з частиною 3, 5 статті 45 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктом 31 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Статтями 1, 2 Закону України від 24.03.1993 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Структура заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до статті 41 Закону № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З системного аналізу зазначених норм убачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV.
Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем пред'явлено довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.10.2022 №4/2314 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу робіт стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №4/2339 від 21.10.2022, видані Управлінням соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
У відповідності до пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Так як єдиною підставою для відмови в призначенні пенсії згідно з вказаного Закону було відсутність необхідного стажу державної служби, а судом встановлено, що такий стаж у позивача є, то ефективним способом захисту порушених прав стане зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за заявою від 20.10.2022 здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 17.10.2022 №4/2314 та №4/2339 від 21.10.2022, у зв'язку із чим провести перерахунок і виплату пенсії з 20.10.2022, з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про сукупність підстав для задоволення позовних вимог.
У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2147,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким прийняте протиправне рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.10.2022 №932360145453 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) здійснити переведення ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідці за №4/2314 від 17.10.2022 та довідці за №4/2339 від 21.10.2022, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), сплачений нею судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.