КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року справа №320/3524/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач, ПАТ «Укрнафта») з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 №0007860703, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким застосовано до ПАТ «Укрнафта» штраф на суму 6040,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що висновки контролюючого органу, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсності. Він своєчасно подав довідки про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, що підтверджується відповідними документами, однак з незалежних від товариства причин довідки були зареєстровані не в день подання. Позивач наголошує, що його вини у цьому порушенні немає. Також товариством в повному обсязі були надані відповідачу первинні документи, які є предметом перевірки та знаходились за місцем фактичної перевірки. Отже, позивач вважає, що застосовані відповідачем фінансові санкції через ці порушення є незаконними.
Крім того, позивач звертає увагу, що відповідачем при нарахуванні штрафних санкцій не взято до уваги положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якими передбачено, що за порушення, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по день завершення карантину, встановленого Кабінету Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. До того ж, помилково застосувано штрафні санкції за повторне правопорушення, вчинене протягом року (08.11.2021), адже всі податкові повідомлення-рішення від 08.11.2021 оскаржені в судовому порядку та вважаються неузгодженими.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем порушено вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме не забезпечено з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденних електронних документів, які містять дані про фактичні залишки та обіг пального, зокрема довідка за 18.12.2020 подана 20.12.2020, за 31.12.2020 подана 04.01.2021, за 01.01.2021 подана 04.01.2021, за 02.01.2021 подана 04.01.2021. Також позивачем порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 ПК України - не надано у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. За твердженням відповідача, позивача правомірно притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач ще раз наголошує, що застосування штрафу передбачено лише за наявності вини. Водночас своєчасність надсилання товариством зведених за добу підсумкових облікових даних щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі пального за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021 і 02.01.2021, відповідачем у відзиві не спростовано.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (ідентифікаційний код 00135390) зареєстроване 31.03.1994 як юридична особа за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.12.2022.
У період з 07.10.2021 по 13.10.2021 уповноваженими особами ГУ ДПС у Одеській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці ПАТ «Укрнафта», що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Чорноморського козацтва, буз 80, АЗС №15/019 з магазином.
У зв'язку з проведенням фактичної перевірки ПАТ «Укрнафта» та відповідно до вимог підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.4 статті 85 ПК України, ГУ ДПС у Одеській області позивачу було вручено письмовий запит від 06.10.2021 №13124/КПР/15-32-09-05-08 щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження з питань придбання, зберігання, відвантаження, цільового використання пального та документи на право власності/користування земельною ділянкою, акти вводу в експлуатацію об'єктів (які використовуються в господарській діяльності).
За результатами цієї перевірки ГУ ДПС у Одеській області складено акт фактичної перевірки від 18.10.2021 №22579/15-32-09-05/00135390 (далі - акт перевірки), відповідно до змісту якого проведеною перевіркою встановлено: порушення вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 і пункту 85.2 статті 85 ПК України.
А саме, ПАТ «Укрнафта» несвоєчасно передані до реєстру дані, передбачені ПК України та Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891, (щоденні дані обігу пального) з витратоміра-лічильника на місці відпуску пального паливом з акцизного складу (уніфікований номер - 1002964), зокрема:
- дата формування фактичних залишків пального - 18.12.2020, термін подання - 19.12.2020, фактично подано - 20.12.2020;
- дата формування фактичних залишків пального - 31.12.2020, термін подання - 01.01.2021, фактично подано - 04.01.2021;
- дата формування фактичних залишків пального - 01.01.2021, термін подання - 02.01.2021, фактично подано - 04.01.2021;
- дата формування фактичних залишків пального - 02.01.2021, термін подання - 03.01.2021, фактично подано - 04.01.2021.
Також станом на 13.10.2021 посадовими особами ПАТ «Укрнафта» до перевірки не надані первинні документи у повному обсязі, які є предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки.
02.11.2021 позивач склав і направив відповідачеві заперечення на акт перевірки. Рішенням ГУ ДПС у Одеській області від 16.11.2021 №15460/КПР/15-32-09-05-08 висновки акта перевірки залишено без змін.
На підставі акта перевірки від 18.10.2021 №22579/15-32-09-05/00135390, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 №0007860703 про застосування до позивача штрафу у розмірі 6040,00 грн.
Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової служби України «Про результати розгляду скарги» від 19.01.2023 №1513/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 №0007860703 залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України від 02.12.2010 №2755-VI.
Підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Відповідно до підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15°С, крім показників паливо-роздавальних колонок та/або оливо-роздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, які затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затверджений постановою Кабінету міністрів України від 22.11.2017 №891 (далі - Порядок №891; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктами 1, 5 Порядку №891 цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
Електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, інформацію про такі ознаки акцизного складу: акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами; інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці.
Відповідно до пункту 6 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України. Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті в 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу на підставі показань витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Датою та часом надсилання електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру держателю Реєстру є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим. Держатель Реєстру не приймає електронних документів для наповнення Реєстру/коригуючих електронних документів для наповнення Реєстру у випадках порушення вимог щодо формування, заповнення та надсилання таких електронних документів, передбачених цим Порядком.
Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що розпорядник акцизного складу зобов'язаний подавати довідки про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального в електронному вигляді (з дотриманням вимог Порядку №891) не пізніше наступного дня, який настає за звітнім днем.
Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, а також формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944 (далі - Наказ №944).
При цьому, за приписами пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000,00 гривень за кожний неподаний електронний документ.
З акту перевірки від 18.10.2021 №22579/15-32-09-05/00135390 вбачається, що перевіркою встановлено порушення:
- пункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України щодо незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденних електронних документів, які містять дані про фактичні залишки та обсяг обігу пального або спирту етилового, за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021 і 02.01.2021.
- пункту 85.2 статті 85 ПК України щодо не надання у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
З приводу встановленого актом перевірки порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ПАТ «Укрнафта» сформовано та подано наступні довідки про зведені дані (обсяги пального):
- від 18.12.2020 (була відправлена (подана) до Державної податкової служби України 19.12.2020 о 16:34:06 год. Згідно з квитанції №1 до Протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 20.12.2020 о 19:19:06 год., та збережено на центральному рівні. Згідно з квитанцією №2 документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 20.12.2020 о 19:19:06 год.);
- від 31.12.2020 (була відправлена (подана) до Державної податкової служби України 01.01.2021 о 18:49:13 год. Згідно з квитанції №1 до Протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.01.2021 о 09:08:51 год., та збережено на центральному рівні. Згідно з квитанції №2 документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 04.01.2021 о 09:08:51 год.);
- від 01.01.2021 (була відправлена (подана) до Державної податкової служби України 02.01.2021 о 09:36:36 год. Згідно з квитанції №1 до Протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.01.2021 о 09:16:10 год., та збережено на центральному рівні. Згідно з квитанції №2 документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 04.01.2021 о 09:16:10 год.);
- від 02.01.2021 (була відправлена (подана) до Державної податкової служби України 03.01.2021 о 16:07:28 год. Згідно з квитанції №1 до Протоколу руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 04.01.2021 о 09:07:17 год., та збережено на центральному рівні. Згідно з квитанції №2 Документ доставлено до районного рівня 2810 Офіс великих платників податків ДПС 04.01.2021 о 09:07:17 год.).
Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що дані про фактичні залишки та про обсяг обігу пального за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021 направлялись позивачем до контролюючого органу у відповідності до приписів ПК України та Порядку №944, а саме не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Як зазначено судом вище, якщо протягом операційного дня після подання до центрального органу виконавчої влади довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, держателем Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття цього документу, довідка вважається прийнятою.
Тобто, відповідальність розпорядника акцизного складу настає у випадку порушення останнім строку направлення даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. Водночас останній не несе відповідальності за належну роботу Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Оскільки матеріалами справи підтверджена своєчасність (не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою) надсилання позивачем зведених за добу підсумкових облікових даних щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 18.12.2020, 31.12.2020, 01.01.2021, 02.01.2021, а несвоєчасна реєстрація довідок сталась за відсутності вини платника податків, суд дійшов висновку про протиправність та наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.11.2021 №0007860703 в частині нарахування штрафних (фінансові) санкцій на суму 4000,00 грн. (1000 грн. х 4 дні).
Щодо порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 ПК України, що виявилося у ненаданні до перевірки у повному обсязі первинних документів, які є предметом перевірки або пов'язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом першим пункту 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи згідно з пунктом 44.4 вказаної статті ПК України повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
Абзацом першим пункту 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 статті 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (пункт 85.7 статті 85 ПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки після початку її проведення, отримання яких оформлюється описом, копія якого вручається платнику податків або його представнику.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.
При цьому, пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, під час фактичної перевірки позивачу був вручений запит про надання документів, в якому містився перелік витребуваних документів.
Разом з тим, матеріали справи не містять а ні копії акту, який засвідчує факт відмови позивача надати копії запитуваних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу, а ні копії опису отриманих від позивача під час перевірки документів.
Таким чином, суд не має змоги перевірити факт відмови платником податків надати копії витребуваних документів, а також встановити, які саме документи були витребувані, але не надані платником податків під час проведення фактичної перевірки.
Наведене свідчить, що відповідач не довів факт ненадання позивачем у повному обсязі контролюючому органу копій документів при здійсненні податкового контролю та, відповідно, наявність правових підстав для застосування штрафу на підставі пункту 121.1 статті 121 ПК України, з урахуванням чого суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2021 №0007860703 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 2040 грн. (повторне порушення) є також протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо посилань позивача на те, що при нарахуванні відповідачем штрафних санкцій не взято до уваги положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема за: порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Отже, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та включає застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства в частині виробництва, зберігання та обігу пального, у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
З акту перевірки від 18.10.2021 №22579/15-32-09-05/00135390 вбачається, що відповідачем була проведена перевірка ПАТ «Укрнафта» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, за наслідками якої і притягнуто позивача до відповідальності оспорюваним рішенням.
Таким чином, на думку суду, положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у даному випадку не застосовуються до позивача, оскільки їх дія не розповсюджується на порушення, виявлене під час перевірки.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідачем належних доказів, які б спростовували твердження позивача, до суду не надано, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.01.2023 №3874-УГБ23.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, становить 2684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.11.2021 №0007860703.
3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) судовий збір у розмірі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код 44082145, місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2023
Суддя Кушнова А.О.