Справа № 761/38551/23
Провадження № 1-кс/761/24993/2023
23 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023110000000924 від 15.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023110000000924 від 15.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що СУ ГУНП в Київській області, під процесуальним керівництвом прокурорів відділу Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023110000000924 від 15.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2023 року близько 19 год. 05 хв., на 103 км. + 750 м. автодороги «Київ-Знам'янка», с. Росава, Обухівського району, водій ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі «BMW M550I XDRIVE» р.н. НОМЕР_1 , в напрямку м. Знам'янка, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який штовхав попереду інвалідну коляску, в якій знаходився інвалід ОСОБА_6 , та які перетинали проїзну частину зправа на ліво, відносно напрямку руху автомобіля «BMW M550I XDRIVE» р.н. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 помер в кареті швидкої допомоги, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та доставлений в Миронівську лікарню.
14.10.2023 року в ході огляду місця ДТП було виявлено та вилучено два шкіряні черевики та два тканеві черевики, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Постановою слідчого від 14.10.2023 року вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно зберегло на собі сліди, які відображають наслідки події, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
З метою забезпечення збереження речових доказів, здобуття доказів у кримінальному провадженні, необхідністю проведення експертних досліджень прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином. Разом з тим, в клопотанні зазначає про проведення судового розгляду без його участі.
Власники тимчасово вилученого майна в судове засідання не з'явилися. Старшим слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 надано рапорт про те, що ним було повідомлено ОСОБА_6 про судовий розгляд клопотання про арешт майна.
При цьому, неприбуття вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, надані на його обґрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що СУ ГУНП в Київській області, під процесуальним керівництвом прокурорів відділу Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023110000000924 від 15.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
14.10.2023 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, на 103 км. + 750 м. автодороги «Київ-Знам'янка», с. Росава, Обухівського району, виявлено та вилучено два шкіряні черевики та два тканеві черевики, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Вказане майно постановою слідчого від 14.10.2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вказане майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речових доказів, з метою забезпечення їх збереження, проведення необхідних експертних досліджень, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
При цьому, слідчий суддя не знаходить у висновках прокуратури при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023110000000924 від 15.10.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на: два шкіряні черевики, які належать ОСОБА_5 ; два тканеві черевики, які належать ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя