КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Київ № 320/3039/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 19), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідної посади, яка б включала всі види грошового забезпечення передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05.03.2019 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення перерахунку пенсії, з урахуванням посадового окладу судді апеляційного суду, із застосуванням регіонального коефіцієнта 1.25, - тобто з посадового окладу в розмірі 95 050 грн., а з 01.01.2020 - в розмірі 131 375 грн. на підставі довідки Київського апеляційного суду № 227/0421/21 від 29.09.2021.
- зобов'язати відповідача підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідної посади, яка б включала всі види грошового забезпечення передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05.03.2019 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення перерахунку пенсії, з урахуванням посадового окладу судді апеляційного суду, із застосуванням регіонального коефіцієнта 1.25, - тобто з посадового окладу в розмірі 95 050 грн., а з 01.01.2020 - в розмірі 131 375 грн. на підставі довідки Київського апеляційного суду № 227/0421/21 від 29.09.2021, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період здійснення ним правосуддя на посаді судді військового апеляційного суду особливості статусу військових суддів визначались Законом України від 07 лютого 2002 року № 3018-ІІІ «Про судоустрій України», згідно зі статтею 63 якого судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. Оскільки специфіка правового статусу суддів військових судів полягає в тому, що цей правовий статус включає і статус військовослужбовця, і судді одночасно, а частина четверта статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пов'язує перерахунок призначеної пенсії з фактичною зміною видів грошового забезпечення, введення в дію з 01 березня 2018 року Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та прийняття Закону України від 15 травня 2018 року №2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», на думку позивача, є підставою для перерахунку пенсії, виходячи з посадового окладу судді Апеляційного суду м. Києва.
Отже, як вважає позивач, при складанні довідки про розмір грошового забезпечення посади, яку позивач обіймав перед звільненням з військової служби, повинно бути враховано розмір посадового окладу судді Київського апеляційного суду на підставі довідки Київського апеляційного суду № 227/0421/21 від 29.09.2021 та скеровано до ГУ ПФУ в м. Києві для проведення перерахунку пенсійного забезпечення позивача.
Позивач, вважаючи що відповідачем безпідставно відмовлено у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку основного розміру пенсії, у т.ч. з урахуванням посадового окладу судді апеляційного суду, із застосуванням регіонального коефіцієнта 1.25, - тобто з посадового окладу в розмірі 95 050 грн., а з 01.01.2020 - в розмірі 131 375 грн. на підставі довідки Київського апеляційного суду № 227/0421/21 від 29.09.2021 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що посадові оклади суддів не визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Міністерство оборони України при визначенні розмірів грошового забезпечення не застосовує Закон України «Про судоустрій і статус суддів», тому уповноважені органи Міністерства не складають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами даного Закону.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Міністра оборони України від 29 жовтня 2010 року № 1166 позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом «г» частини сьомої статті 26 (у зв'язку із проведенням організаційних заходів) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу.
30 грудня 2010 року позивача звільнено з посади судді Військового апеляційного суду Центрального регіону у зв'язку з обранням на посаду судді Апеляційного суду м. Києва, що підтверджується Наказом №87к від 28 грудня 2010 року.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідності до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач набув право на проведення перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам».
29 жовтня 2022 року позивач звернувся до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про видачу та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року з врахуванням посадового окладу судді апеляційного суду, із застосуванням регіонального коефіцієнта 1.25, - тобто з посадового окладу в розмірі 95 050 грн., а з 01.01.2020 - в розмірі 131 375 грн. на підставі довідки Київського апеляційного суду № 227/0421/21 від 29.09.2021, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Листом від 31 січня 2023 року № 06/1629 Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав позивачу довідку про розмір грошового забезпечення від 31 січня 2023 року № 06/1628 з урахуванням посадового окладу командир взводу. Також повідомлено, що посадові оклади суддів не визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Міністерство оборони України при визначенні розмірів грошового забезпечення не застосовує Закон України «Про судоустрій і статус суддів», тому уповноважені органи Міністерства не складають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами даного Закону.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Ключовим правовим питанням у цій справі є право позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на перерахунок пенсії військовослужбовця, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, з використанням для вказаного перерахунку посадового окладу судді апеляційного суду.
Положеннями статті 63 Закону України від 07 лютого 2002 року № 3018-III «Про судоустрій України» передбачено, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України.
Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом.
Військовий суддя крім здійснення правосуддя не може залучатися до виконання інших обов'язків військової служби.
Положеннями пункту 4 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (в редакції чинній на момент звільнення позивача з військової служби) передбачено, що військові суди ліквідуються з 15 вересня 2010 року. Після набрання чинності цим Законом військові суди гарнізонів, апеляційні військові суди регіонів, апеляційний суд Військово-Морських Сил розглядають лише ті справи, провадження в яких було відкрито. Розгляд таких справ здійснюється в терміни, визначені відповідним процесуальним кодексом, але не пізніше 15 вересня 2010 року.
Судді військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил переводяться за їх згодою до місцевих або апеляційних судів, крім спеціалізованих, на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив, зі звільненням їх з військової служби. Такі судді за їх згодою також можуть бути звільнені в установленому порядку з посади судді і направлені для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.
Суддям військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил, Військової судової колегії Верховного Суду України:
які звільнені з військової служби, виплачується грошова допомога при звільненні з військової служби в порядку і розмірі, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
які звільнені з посади судді і направлені для дальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань, виплачується вихідна допомога при виході судді у відставку в порядку і розмірі, встановлених цим Законом;
які звільнені з військової служби при одночасному виході у відставку з посади судді, на їх вибір виплачується грошова допомога при звільненні з військової служби в порядку і розмірі, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чи вихідна допомога при виході судді у відставку в порядку і розмірі, встановлених цим Законом.
Судом встановлено, що Наказом Міністра оборони України від 29 жовтня 2010 року № 1166 позивача звільнено з військової служби в запас за пунктом «г» частини сьомої статті 26 (у зв'язку із проведенням організаційних заходів) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу.
30 грудня 2010 року позивача звільнено з посади судді Військового апеляційного суду Центрального регіону у зв'язку з обранням на посаду судді Апеляційного суду м. Києва, що підтверджується Наказом № 87к від 28 грудня 2010 року.
Таким чином, позивач у 2010 році скористався своїм правом і був обраний суддею Апеляційного суду м. Києва зі звільненням з військової служби.
Іншими словами, позивач у 2010 році набув статусу військового пенсіонера і продовжував здійснювати правосуддя у якості судді.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції станом на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Відповідно до пункту «ж» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу.
До вислуги років для призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу було зараховано, в тому числі, час його роботи на посаді судді військового апеляційного суду Центрального регіону.
Своєю чергою, статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції станом на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.
Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання виплачується за останнім місцем роботи.
Частинами четвертою та п'ятою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що позивач, як військовий суддя, перебував на військовій службі і входив до штатної чисельності Збройних Сил України, а тому при наявності стажу військової служби більше 20 років та у зв'язку з проведенням організаційних заходів, у 2010 році, був звільнений у запас та почав отримувати пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, він скористався своїм правом та залишився суддею Апеляційного суду м. Києва.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтями 4, 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
За приписами статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, законодавством передбачається, що у разі, якщо особа одночасно має право на декілька видів пенсій, то вона має право обрати та отримувати лише один вид пенсії, тобто діє принцип права вибору пенсійного забезпечення.
Верховний Суд у постановах від 30 травня 2019 року у справі № 308/13559/16-а та від 06 лютого 2020 року у справі № 751/11477/16-а зазначив, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Виплата довічного грошового утримання нерозривно пов'язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії в розумінні законодавства, а тому її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у разі призначення такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді.
Пенсії осіб, звільнених з військової служби та щомісячне довічне грошове утримання суддів є різними поняттями та обчислюються по-різному.
Крім того, вони по-різному формуються. Пенсії осіб, звільнених з військової служби формуються зі страхових внесків, а щомісячне довічне грошове утримання суддів - з державного бюджету.
Пенсії осіб, звільнених з військової служби та щомісячне довічне грошове утримання судді по-різному призначаються. Особа має право на пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при наявності вислуги років на військовій службі, а право на щомісячне довічне грошове утримання судді виникає у особи, яка має необхідний стаж роботи на посаді судді.
Також, при наявності підстав для перерахунку пенсії, як військовослужбовців так і суддів, довідки, на підставі яких пенсійний орган здійснює такий перерахунок, формуються різними органами.
Верховний Суд України у постанові від 05 квітня 2016 року № 2а/461/110/14, дійшов висновку, що, обираючи вид пенсійного забезпечення на власний розсуд, особа віддає перевагу тій складовій правового статусу, яку вважає більш вагомою, а відтак в подальшому стосовно цієї особи реалізуються правові наслідки, що виникають у зв'язку зі змінами у законодавстві щодо обраного виду пенсійного забезпечення.
Так, з 2010 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Поряд з цим, слід звернути увагу, що позивач станом на 2010 рік не мав права на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді.
Таким чином, у позивача у 2010 році не було права вибору пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання і він, зважаючи на вимоги чинного законодавства стосовно ліквідації військових судів, був звільнений з військової служби, йому було призначено військову пенсію і відповідно продовжував здійснювати правосуддя на посаді судді Апеляційного суду м. Києва.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 5 Закону № 2262-XII передбачено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.
За приписами частин третьої, вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) Кабінет Міністрів України прийняв рішення перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
За приписами пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Щодо розуміння посадового окладу в контексті справи, що розглядається, суд акцентує увагу на тій обставині, що, мова у Постанові Кабінету Міністрів України № 704 йде саме про посадові оклади військовослужбовців, підтвердженням чого є формулювання пункту 1 вказаної постанови, яким затверджено «тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1». Ще раз: посадові оклади військовослужбовців. Не посадові оклади суддів.
Іншими словами: постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», положення якої стали підставою для перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб, в тому числі і позивач, оперує терміном «посадовий оклад», що визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, де йдеться саме про «посадові оклади військовослужбовців».
Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Складові грошового забезпечення військовослужбовців та складові грошового утримання суддів за своєю правовою природою є різними поняттями, оскільки є відмінними за правовим регулюванням, порядком, способом здійсненням цих виплат, призначаються та виплачуються за різних умов та різними суб'єктами.
Так, частинами другою - четвертою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) установлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Своєю чергою, статтею 135 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії) визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Суд звертає увагу, що чинне законодавство визначає, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, вона визначається виключно Законом № 1402-VIII. Відтак логічним є те, що посадовий оклад судді, як складова його суддівської винагороди, теж визначається тільки Законом № 1402-VIII.
Позивачу у справі, що розглядається, призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відтак і про посадовий оклад, як складову грошового забезпечення, необхідно говорити виключно у розумінні посадового окладу військовослужбовця. Про посадовий оклад судді можна вести мову тільки у контексті Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Позивач є військовим пенсіонером, тому посадовий оклад, про який мова йде у питанні перерахунку його пенсії, має тлумачитись саме як посадовий оклад військовослужбовця, а не посадовий оклад судді. Закон № 2262-XII не може оперувати посадовим окладом судді, оскільки останній визначається виключно Законом № 1402-VIII.
Підставами для перерахунку пенсії військовослужбовця є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством.
Поряд з цим, підставами для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
До складових грошового забезпечення військовослужбовців входить посадовий оклад військовослужбовців, а до складових щомісячного довічного грошового утримання судді - посадовий оклад судді.
Право вибору пенсії особи не носить абсолютного характеру, воно обмежене вимогами чинного законодавства та юридичними фактами, з якими пов'язується виникнення, зміна чи припинення певних суспільних відносин. Це право, якщо воно виникає у особи на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не включає право вибору складових грошового забезпечення.
Суд акцентує увагу, що у судді військового суду при звільненні з військової служби та при наявності законних підстав і обранні пенсії військовослужбовця, у разі подальшого перерахунку пенсії буде використовуватись посадовий оклад саме військовослужбовця. У разі ж наявності визначених законом підстав, при відставці як судді така особа отримуватиме щомісячне довічне грошове утримання судді - тоді у разі його перерахунку буде використовуватись посадовий оклад судді.
Між тим, складові пенсії військовослужбовця та щомісячного довічного грошового утримання судді не є такими, які можуть бути довільно обрані та змінені при перерахунку.
А тому, у контексті справи, що розглядається, відсутні підстави використовувати складові грошового утримання судді, зокрема, посадового окладу, при складанні довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця.
Чинним законодавством не передбачена можливість отримувати пенсію військовослужбовця, а для її перерахунку використовувати посадовий оклад судді.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на вибір складових грошового забезпечення (зокрема, посадового окладу), у довідці про розмір грошового забезпечення, що готує Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки і який враховується для перерахунку пенсій, враховуючи те, що він отримує пенсію згідно Закону № 2262-XII.
Відповідно до статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Положеннями частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Суд акцентує увагу, що у контексті справи, що розглядається, мова йде про можливість перерахунку пенсії не суддів, а військовослужбовців, саме у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» затвердив Порядок №45 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Слід звернути увагу, що наказом Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 встановлено тарифні розряди за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України (далі - Наказ № 90).
У додатках 1-22 до Наказу № 90 визначені основні типові посади та основні посади осіб офіцерського складу Збройних Сил України, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Між тим, у цих додатках відсутня посада судді військового апеляційного суду.
У постанові від 27 червня 2018 року Верховний Суд України у справі № 522/23421/14-а зробив висновок: «Таким чином, право на перерахунок пенсії виникає у військових суддів, які обрали пенсійне забезпечення за Законом № 2262-ХІІ, у тому випадку, коли за рішенням суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців, змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень).».
Такий підхід базується на правовій позиції, викладеній, своєю чергою, у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2016 року № 2а/461/110/14.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII, то при підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення слід використовувати відомості щодо посади - командира взводу - 12 т.р. (особа до відрядження не займала посаду в ЗСУ).
Поряд з цим, слід звернути увагу, що перерахунок пенсії позивачу повинен здійснюватись у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, або у зв'язку із введенням для зазначеної категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки позивач є військовим пенсіонером, підстави для перерахунку пенсії із врахуванням посадового окладу судді Апеляційного суду м. Києва відсутні.
Суд вважає за доцільне у якості додаткового обґрунтування своєї позиції у цій справі зазначити про необхідність дотримання принципу рівності як складової верховенства права. Мова йде про рівний підхід до військовослужбовців, яким, як і позивачеві, призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рівність у даному випадку проявляється у тому, що при виникненні у військових пенсіонерів права на перерахунок пенсії, підхід ТЦКСП до підготовки та надання до Головних управлінь Пенсійного фонду України оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, з урахуванням відомостей про розмір посадового окладу, буде однаковим.
Верховний Суд у постанові від 23.08.2023 у справі № 380/17897/21 сформував наступний правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у сукупності з положеннями Порядку № 45 у контексті спірних правовідносин у цій справі: «У разі виникнення підстав для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у особи, яка під час проходження служби обіймала посаду судді військового суду, при такому перерахунку необхідно використовувати посадовий оклад військовослужбовця».
Доводи позивача про те, що при складанні довідки про розмір грошового забезпечення посади, яку позивач обіймав перед звільненням з військової служби, повинно бути враховано розмір посадового окладу судді Київського апеляційного суду відповідно до довідки від 29.09.2021 №227/0421/21, спростовуються вищенаведеними висновками.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для підготовки та надання ТЦКСП до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням відомостей про розмір посадового окладу судді Київського апеляційного суду відповідно до довідки від 29.09.2021 №227/0421/21.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити певні дії - слід відмовити.
Згідно з положеннями статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.