УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 760/7982/21
провадження № 51-6520ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2023 року, яка постановлена в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090000451, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, Узбекистан, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Суть питання
За вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він приблизно о 15 год 00 хв 23 лютого 2021 року, знаходячись на 9 поверсі багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши як потерпілий ОСОБА_5 вийшов з ліфту та пішов до вхідних дверей своєї квартири АДРЕСА_3 , підійшов зі спини до потерпілого та через відкриті вхідні двері заштовхав останнього у кімнату вищевказаної квартири, де притиснув його до вхідної двері кімнати та руками схопив потерпілого за шию, став душити. Потерпілий ОСОБА_5 почав вириватись, кричати та кликати на допомогу. З метою подолання опору потерпілого, обвинувачений ОСОБА_4 за допомогою клейкої стрічки заклеїв рота потерпілому та дістав з рюкзака металевий молоток, який підніс до шиї та почав тиснути. Від придушення, руками та металевим молотком, у потерпілого ОСОБА_5 запаморочилось в голові та потемніло в очах і він впав на підлогу.
В подальшому, піднявши ОСОБА_5 з підлоги та штовхнувши його в іншу кімнату, ОСОБА_4 зайшов до кабінету потерпілого, взяв дошку на якій зберігались медалі та ордени та вирвав з неї деякі, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 741 грн 53 коп.
Київський апеляційний суд ухвалою від 24 липня 2023 року залишив вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_4 без змін.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що судом апеляційної інстанції не було забезпечено перекладача засудженому, який є громадянином Узбекистану та не володіє українською мовою.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 187 КК України, Верховний Суд не перевіряє, оскільки законність й обґрунтованість судових рішень у цій частині прокурор не оскаржує.
Так, прокурор у касаційній скарзі вказує на те, що: - «Судом в ухвалі не обґрунтовано підстави відмови у задоволені апеляційної скарги захисника засудженого щодо недодержання вимог кримінально-правового законодавства в частині залучення перекладача особі, яка не володіє державною мовою. … ОСОБА_4 є громадянином Узбекистану та не володіє українською мовою (мовою судочинства), однак судом не було забезпечено перекладача засудженому.»
Проте, з копії рішення слідує, що апеляційний суд зазначив: «Не погоджується колегія суддів і з твердженнями в апеляційній скарзі захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке виразилося у незалученні перекладача, чим було порушено право ОСОБА_4 на захист.
Дійсно, ОСОБА_4 народився в м. Ташкенті, Узбекистан, є узбеком за національністю та громадянином Узбекистану. Разом з тим, з 2018 року він постійно проживає в України і має намір проживати тут постійно, на час вчинення злочину проживав у м. Києві, тобто останній час перебував в україномовному середовищі.
З відеозапису обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 вбачається, що після того, як було знайдено його паспорт і з'ясовано, що він є громадянином Узбекистану, на запитання слідчого він відповів, що розуміє українську мову і послуг перекладача не потребує. А вже після того, як було виявлено належний потерпілому знак "ХХХ років визволення Києва від фашистських загарбників", походження якого обвинувачений пояснити не зміг, він починає розмовляти узбецькою мовою і вимагати перекладача.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.02.2023, складеного в присутності захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_4 власноручно вказав, що бажає користуватись українською мовою (т.1 а.с.99-102).
Під час досудового розслідування, в суді першої та апеляційної інстанцій перекладач не залучався і відповідне клопотання від сторони захисту не надходило. Аудіозаписом на технічному носії інформації зафіксовано, що в суді першої інстанції обвинувачений відповідав на запитання, давав показання та звертався до суду російською мовою. Однак на поставлені українською мовою запитання ОСОБА_4 відповідав у швидкому темпі, без заминки. Це ж стосується і його пояснень та відповідей на запитання в суді апеляційної інстанції.
Вказані обставини беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_4 володіє державною мовою на достатньому рівні і послуг перекладача не потребує. Доводи ж обвинуваченого, висловлені в суді апеляційної інстанції, про те, що він не володіє юридичною термінологією, логічно пояснюються тим, що він не має відповідної освіти. А тому з метою забезпечення права на захист ОСОБА_4 і був призначений захисник.
У той же час, позиція обвинуваченого, який оспорює правову кваліфікацію його дій, а також подання ним апеляційної скарги українською мовою лише доводять розуміння ОСОБА_4 у повному обсязі суті висунутого обвинувачення.
А тому істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли потягти зміну або скасування вироку, допущено не було.»
При цьому прокурор у своїй касаційній скарзі не обґрунтовує чому вищевказані мотиви суду вважає помилковими.
Таким чином, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга прокурора не містить переконливих доводів, які би дозволили касаційному суду дійти переконання, що оскаржене судове рішення було постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 липня 2023 року стосовно ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3