Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3014/23
Провадження № 1-кп/376/360/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквири Київської області матеріали кримінального провадження № 12023111260000292 від 26.09.2023 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Караганда Казахстану, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого інструктором ДНЗ Сквирське ВПУ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 19 вересня 2023 року близько 10.00 год., знаходячись на робочому місці на території Державного навчального закладу "Сквирське вище професійне училище", розташованого за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м.Сквира, вул.Незщалежності 141, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу проник до гаражного приміщення, звідки таємно викрав саморобний елемент - топки для виїзної кухні, вартістю 588грн. Своїми діями спричинив шкоду ДНЗ «Сквирське вище професійне училище» на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
В ході досудового розслідування 29.09.2023 між прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_4 визнав обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України в повному обсязі пред'явленої підозри, окрім цього, між сторонами було визначено міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років за ч.4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник також просив затвердити дану угоду.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надала суду заяву з проханням проводити судове засідання без його участі, не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання угоди.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, відсутні підстави вважати, що обвинувачений не виконає взяті на себе зобов'язання, а тому угода підлягає затвердженню судом.
Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись п.1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373,ст..ст. 374,474-475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 29.09.2023 у кримінальному провадженні № 12023111260000292 від 29.09.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази:
- саморобний елемент топки для виїзної кухні - вважати повернутим за належністю, матеріально-відповідальній особі ОСОБА_7 .
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - залишити до набрання вироком законної сили.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1