справа № 362/5937/23
провадження № 1-кп/362/667/23
ВИРОК
Іменем України
30.10.2023
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2023 року за №12023111140000708, щодо
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Васильків Київської області, громадянин України, працює охоронцем у ТОВ «Хвиля», вдівець, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України.
У судовому розгляді взяли участь:
прокурор ОСОБА_4 ;
обвинувачений ОСОБА_3 .
Суд установив:
30 липня 2023 року близько 20:00 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знаходилися на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де під час вживання спиртних напоїв між ними виникла словесна сварка.
Під час словесного конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на нанесення умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс рукою зібраною в кулак два удари в область обличчя з лівої сторони та один удар лівою ногою в область голови з права ОСОБА_5 , спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді численних уламкових переломів усіх стінок лівої верхньощелепної пазухи зі зміщенням уламків, перелом кісток носу, синці та садна на обличчі, садна на кистях, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, оскільки переломи кісток обличчя викликали тривалий розлад здоров'я (більше 21 доби).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі зазначені в обвинувальному акті обставини та надав показання, відповідно до яких він 30 липня 2023 року відпочивав із хлопцями, випивали та під час перебування в компанції з'ясували, що ОСОБА_5 вкрав телефон, за що ОСОБА_3 вирішив провчити його та завдати йому тілесних ушкоджень.
Потерпілий у судове засідання не прибув, направив заяву в якій просить проводити розгляд справи в його відсутності, щодо обрання міри покарання покладається на розсуд суду, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи, і суд установив, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і провів судовий розгляд із застосуванням правил частини 3 зазначеної статті, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
Ухвалюючи вирок, суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За наведених вище підстав суд вважає доведеним поза розумним сумнівом пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує його діяння за частиною 1 статті 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить із такого.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КК України, в силу статті 12 цього Кодексу є нетяжким злочином.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що він за місцем проживання характеризується позитивно, має середню освіту, працює, на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття й активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
Водночас підстави для застосування статей 69, 69-1 КК України відсутні.
Таким чином, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру та наслідків вчиненого кримінального правопорушення, позиції потерпілого та прокурора, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини 1 статті 122 КК України санкції у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
При цьому суд, враховуючи особу обвинуваченого та позицію учасників судового провадження, вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та, застосувавши статтю 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Також суд установив, згідно з протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 31 липня 2023 року, ОСОБА_3 був затриманий 31 липня 2023 року о 08:00.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2023 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, звільнивши ОСОБА_3 з під варти в залі суду.
Відтак, строк затримання ОСОБА_3 зарахувати у строк призначеного йому покарання з 31 липня 2023 року по 02 серпня 2023 року включно, із розрахунку один день за один день.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 100, 124, 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд
ухвалив:
1. Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
2. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення з 31 липня 2023 року по 02 серпня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
3. Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік та поклавши на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений і захисник - подати клопотання про помилування.
Суддя ОСОБА_1