ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.10.2023Справа № 910/11308/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ"
про стягнення 1 878 550,59 грн.
Представники сторін:
від позивача: Буркова О.М., довіреність № 06/01-2 від 06.01.2023;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро НВ» про стягнення 1 878 550,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0122-01024 від 16.04.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
01.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.09.2023.
15.08.2023 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
30.08.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
05.09.2023 представником позивача подано відповідь на відзив.
11.09.2023 представником відповідача подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У судове засідання 11.09.2023 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 02.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
26.09.2023 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
У судове засідання 02.10.2023 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 23.10.2023 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 23.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
10 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» (далі - відповідач, СВБ) звернулося до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач, ОСП) із Заявою про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якої, відповідач надав згоду на приєднання до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, яка акцептована згідно Повідомлення позивача вих. № 01/13932 від 17.04.2019 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якого ідентифікатор Договору - № 0122-01024, дата акцептування - 16.04.2019.
З моменту акцептування заяви про укладення Договору в порядку встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами НЕК "Укренерго" від 03.04.2019 за № 204, від 08.07.2019 за № 366, від 21.12.2020 за № 709, від 05.01.2021 за № 6, від 25.02.2021 за № 111, від 16.03.2021 за № 141, від 01.06.2021 за № 303, від 31.01.2022 за № 58, від 21.04.2022 за № 161, від 16.05.2022 за № 176, від 09.06.2022 за № 236, від 27.01.2023 за № 58 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/.
Умовами розділу 1 Договору унормовано, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
У відповідності до п. 5.7 Договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документів, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.
Пунктами 5.9 та 5.10 Договору узгоджено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляло відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ») зобов'язаний був сплатити АР протягом двох робочих днів.
На виконання умов Договору позивач сформував та виставив відповідачу рахунки-фактури № 0704202200222 від 07.04.2022 на суму 920 062,98 грн., № 1804202200199 від 18.04.2022 на суму 581 229,52 грн., № 0212202200202 від 02.12.2022 на суму 59 959,37 грн. та № 0501202300182 від 05.01.2023 на суму 90 142,18 грн.
Також на виконання умов Договору позивач надіслав відповідачу акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/22/03-0122 від 31.03.2022 із Актом корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0122 від 10.08.2022 та № ВН/22/04-0122 від 31.04.2022 із Актом корегування (врегулювання) № ВР/22/04-0122 від 16.09.2022, які відповідачем не підписані та залишені без обґрунтованих зауважень.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач в порушення положень Договору та Закону у встановлений пунктом 7.7.3 Правил ринку строк виставлені йому позивачем платіжні документи не оплатив, заборгувавши таким чином Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1 450 941,40 грн., в зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Також, у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 68 439,8 грн., 3% річних в розмірі 56 231,79 грн. та інфляційні втрати в розмірі 302 937,72 грн.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що ні заяви-приєднання, ні умови Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії не передбачають порядку направлення рахунків та актів на електронні адреси, тим більше без електронного цифрового підпису всупереч порядку визначеному статтями 7 та 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відповідно до якого оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора. Також відповідач зазначає, що позивачем здійснено розрахунок пені без врахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та здійснено нарахування інфляційних втрат за рахунок № 07042022022 від 07.04.2022 на суму простроченого зобов'язання 884 435,52 грн. за 7 днів прострочення.
Позивач в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідач з незрозумілих причин посилається на Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, в той час як предметом спору є стягнення заборгованості за Договором про врегулювання небалансів, умови якого передбачають здійснення електронного документообігу та підписання документів ЕЦП. Позивач зазначає, що твердження про нарахування пені поза межами шестимісячного строку, зокрема за рахунком № 0501202300182 від 10.01.2023 на суму 90 142,18 грн., є невірним, оскільки строк виконання зобов'язань - 10.01.2023, а отже нарахуванню підлягає пеня за період з 11.01.2023 по 14.07.2023). Крім того, позивач зазначив, що повторно перевіривши розрахунок інфляційних втрат, останній відповідає наданим документам (рахункам, платіжним дорученням).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Частиною 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.
Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.
Обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 5 статті 70 Закону типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком № 1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 року за № 307 (далі - Правила ринку).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Закону та Правил ринку 10 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» звернулося до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» із Заявою про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якої, відповідач надав згоду на приєднання до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, яка акцептована згідно Повідомлення позивача вих. № 01/13932 від 17.04.2019 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якого ідентифікатор Договору - № 0122-01024, дата акцептування - 16.04.2019.
З моменту акцептування заяви про укладення Договору в порядку встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго") для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.
Пунктом 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 7.8.1 Правил ринку визначено, що якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.
Слід також зазначити, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил врегулювання, які є додатком до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Відповідно до пункту 5.3.1 Правил ринку рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів.
Частиною 4 статті 75 Закону встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.
Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 року за № 1246 "Про алгоритм розподілу коштів" та постановою від 18.06.2019 року за № 1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18.01.2019 № 26".
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляло відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ») зобов'язаний був сплатити АР протягом двох робочих днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії.
Зокрема, на виконання умов Договору та пунктів 7.3.1, 7.7.3 Правил ринку позивач сформував та виставив відповідачу рахунки-фактури № 0704202200222 від 07.04.2022 на суму 920 062,98 грн., № 1804202200199 від 18.04.2022 на суму 581 229,52 грн., № 0212202200202 від 02.12.2022 на суму 59 959,37 грн. та № 0501202300182 від 05.01.2023 на суму 90 142,18 грн.
Також на виконання умов Договору позивач надіслав відповідачу акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів № ВН/22/03-0122 від 31.03.2022 із Актом корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0122 від 10.08.2022 та № ВН/22/04-0122 від 31.04.2022 із Актом корегування (врегулювання) № ВР/22/04-0122 від 16.09.2022, які відповідачем не підписані та залишені без обґрунтованих зауважень.
Заперечення відповідача, що ні заяви-приєднання, ні умови Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії не передбачають порядку направлення рахунків та актів на електронні адреси, тим більше без електронного цифрового підпису всупереч порядку визначеному статтями 7 та 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відповідно до якого оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора судом до уваги не приймаються, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за Договором про врегулювання небалансів, умови якого передбачають здійснення електронного документообігу та підписання документів ЕЦП, а не за Договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Проте, в порушення положень Договору та Закону відповідач у встановлений пунктом 7.7.3 Правил ринку строк виставлені йому позивачем платіжні документи на суму 1 450 941,40 грн. не оплатив.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 1 450 941,40 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 302 937,72 грн., 3% річних в розмірі 56 231,79 грн. та інфляційні втрати в розмірі 68 439,68 грн.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Аналогічні положення містить і частині 1 статті 230 Господарського кодексу України.
За приписами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Таким чином, законом надано право сторонам встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 7.9.1 Правил ринку на будь-які прострочені платежі нараховуються відсотки за штрафною ставкою, що встановлюється відповідно до чинного законодавства.
Постановою НКРЕКП від 04.12.2020 року за № 2328 до Правил ринку та Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії (додаток 1 до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року за № 307) внесено зміни, а саме: до додаток 1 глави 4 Типового договору доповнено новим пунктом 4.2 за змістом означеного пункту, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наказом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 21.12.2020 року № 709 "Про затвердження умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії" затверджено умови Договору в новій редакції, зокрема, викладено його пункт 4.2 щодо сплати пені винною стороною у разі порушення грошового зобов'язання у редакції Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії (додаток 1 до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307), який в подальшому не змінювався.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
В силу приписів статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві положення» ГК України доповнено пунктом 7 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 № 383 строк карантину продовжено до 30.06.2023.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням продовження строків визначених, зокрема ч. 6 ст. 232 ГК України, на строк дії карантину, який діяв по 30.06.2023 включно, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 66 408,36 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень норми статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 листопада 2020 року в справі № 910/13071/19 зазначено, що у судовій практиці господарських судів існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць, у зв'язку з чим, Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.
З огляду на правові висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у пункті 25 мотивувальної частини цієї постанови, про те, що якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вбачає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18 та від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, про те, що якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача) відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням викладеного, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 301 740,27 грн. та 3% річних в розмірі 56 231,79 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-НВ" (03115, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 121, корпус В, прим. 107; ідентифікаційний код: 32015568) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код: 00100227) заборгованість у розмірі 1 450 941 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 40 коп., пеню у розмірі 66 408 (шістдесят шість тисяч чотириста вісім) грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 56 231 (п'ятдесят шість тисяч двісті тридцять одна) грн. 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 301 740 (триста одна тисяча сімсот сорок) грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 28 129 (двадцять вісім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 83 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 31.10.2023.
Суддя О.А. Грєхова