Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 641/6318/21
Провадження № 2/553/720/2023
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
Іменем України
19.10.2023м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Компанійцю А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року позивач Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до Комінтернівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, в якому прохали стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором № CL-268955 від 04.03.2020 року у розмірі згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № CL-268955 від 04.03.2020 року в сумі 399 799,80 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 374 000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 25 799,80 грн., стягнути в солідарному порядку судові витрати у вигляді судового збору у сумі 6 043,52 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 39 979,98 грн..
Згідно ухвали судді Комінтернівського районного суду м. Харкова провадження у справі відкрито, призначено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 року справу передано на розгляд судді Крючко Н.І..
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави прийнято справу до провадження, призначеного справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились , при цьому, надали на електронну адресу суду заяву про скасування заборгованості, в зв'язку з скрутним матеріальним становищем їх сім'ї викликаним введеним на території України воєнним станом та перебуванням їх закордоном.
При цьому, на адресу суду стороною відповідача не було надано доказів про те, що останні перебувають закордоном та не можуть з'явитися до суду, більше того, відзиву на позов, заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідачі були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, вони не повідомляли суд про причини неявки, ними не подано відзив, представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
На підставі ч. 2 ст.247ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами по справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 04.03.2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-268955. Відповідно до умов договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежів сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до пунктів кредитного договору позичальник прийняв на себе обов'язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор в праві вимагати дострокового погашення кредиту. У свою чергу, позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.
Відповідно до п. 2.1,2 Кредитного договору банк видав позичальнику кредит у розмірі 374 000,00 грн., до 03.03.2025 року на наступні цілі: на поточні потреби позичальника.
Відповідно до р. 4.1 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 35% річних.
Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до Графіку платежів.
У відповідності до п. 6.10 договору позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 6.9 Кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору вказаного у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення, Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення.
У відповідності до п. 7.1. Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов'язань за цим Кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожний день прострочення від дати виникнення простроченої до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальником на підставі цього пункту Кредитного договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено повну відповідальність позичальника перед банком усім належним майном, в тому числі кредитними коштами, на яке може бути звернене стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до розрахунку заборгованості розмір заборгованості за Кредитним договором № CL268955 від 04 березня 2020 року станом на 19.07.2021 року становить 399 799,80 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 374 000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 25 799,80 грн..
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).
З усіма істотними умовами кредитування відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом у кредитному договорі №CL-156799 від 18.12.2018, в якому закріплено, зокрема строк договору, строк кредитування, мета отримання кредиту, процента ставка за користування кредитними коштами, порядок повернення кредиту, комісії тощо.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно правил ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 узяті на себе зобов'язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконує, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з останнього на користь позивача заборгованості за кредитним договором №CL- 268955 від 04.03.2020 року у розмірі 399 799,80 грн., яка утворилася станом на 19.07.2021 року.
Щодо заявлених позовних вимог АТ «Кредобанк» до відповідача ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №CL- 268955 від 04.03.2020 року, суд приходить до переконання, що у їх задоволенні необхідно відмовити, зважаючи на наступне.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог, 03.03.2020 року, між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-268955 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини з ОСОБА_2 та те, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та таким, що не потребує згоди другого з подружжя. Посилаючись на позицію ВС у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020 вважає ОСОБА_2 співвідповідачем у справі.
Так, факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 та відомостями внесеними 28.07.2007 року, відділ РАЦС Лебединського РУЮ Сумської області.
Однак, суд не погоджується із доводами представника позивача щодо можливості застосування до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя, оскільки, як встановлено судом, договору поруки ОСОБА_2 не підписувала. Доказів того, що договір був укладений в інтересах сім'ї матеріали справи не містять, наявність в Анкеті інформації щодо сімейних відносин не підтверджує, що ОСОБА_2 погодилася взяти на себе солідарне зобов'язання перед АТ «Кредобанк», а тому підстави для задоволення позову АТ «Кредобанк» у частині позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2 відсутні. Позиція Верховного Суду, на яку посилається позивач була висловлена у справі щодо кредитних відносин, що виникли у зв'язку з купівлею нерухомого майна.
Таким чином, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №CL- 268955 від 04.03.2020 року з ОСОБА_2 слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 % від ціни позову , що становить наступне 39 979,98 грн., суд зауважує наступне.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Як вбачається з матеріалів цивільної справи АТ «Кредобанк» надав довіреність на представництво інтересів позивача на ім'я адвоката Павленка Сергія Валерійовича, а також копії свідоцтва та посвідчення адвоката.
Проте, окрім вказаних документів на представництво інтересів позивача на ім'я адвоката Павленка Сергія Валерійовича, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обсягу наданих послуг правничої допомоги, а також факту оплати за надану правничу допомогу, зокрема: документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги (квитанцій до прибуткового касового ордера, платіжних доручень з відміткою банку або іншого банківського документа, касових чеків, тощо. Також, представником позивача не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.).
Крім цього, суд бере до уваги ту обставину, що представник позивача не приймав участі у судових засіданнях з розгляду вказаної цивільної справи.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів про надання йому правничої допомоги, зокрема адвокат Павленко С.В. не надав договору про надання правничої допомоги із зазначенням виду, обсягу та вартості виконаних робіт, а також не надав доказів на підтвердження факту оплати послуг професійної правничої допомоги та доказів щодо того, суд доходить висновку, що у задоволенні вимог в частині стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу 10% від ціни позову у сумі 39 979,98 гривень необхідно відмовити.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в розмірі 6 043,52 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-266, 273, 280-283 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-268955 від 04.03.2020 року в сумі 399 799,80 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 374 000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 25 799,80 грн., стягнути в солідарному порядку судові витрати у вигляді судового збору у сумі 6 043,52 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 39 979,98 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на корить Акціонерного товариства «Кредобанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 6043,52 грн..
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-268955 від 04.03.2020 року - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко