справа № 619/2751/23
провадження № 2/619/560/23
РІШЕННЯ
іменем України
24 жовтня 2023 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.
Справа № 619/2751/23
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»;
представник позивача: адвокат Крюкова М.В.;
відповідач: ОСОБА_1 ;
представник відповідача: адвокат Остропілець В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стислий виклад позиції сторін.
20 червня 2023 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» через систему "Електронний суд" звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором у розмірі 45 920,00 грн, з яких 14 000,00 грн сума кредиту та 31 920,00 грн сума процентів за користування кредитом.
16 серпня 2023 року представник відповідача - адвокат Остропілець В.І. подала до суду відзив, в якому позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» визнала частково, а саме 14 000,00 грн суму кредиту та 2 459,00 грн суму процентів за користування кредитом.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
21 червня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено перше судове засідання на 09 год 00 хв 26 липня 2023 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 19 липня 2023 року, але не менше п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 21 липня 2023 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 24 липня 2023 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
26 липня 2023 року судове засідання відкладено на 12 год 00 хв 31 серпня 2023 року.
16 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - Остропілець В.І. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити частково у задоволенні позову з посиланням на те, що відповідач ОСОБА_1 не проти сплатити 14 000,00 грн кредиту, який він брав та проценти за 30 днів, згідно укладеного договору.
30 серпня 2023 року від представника позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвоката Крюкової М.В. надійшла до суду відповідь на відзив у якому вона просила позов задовольнити у повному обсязі.
31 серпня 2023 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 19 вересня 2023 року.
19 вересня 2023 року судове засідання відкладено на 10 год 00 хв 09 жовтня 2023 року.
09 жовтня 2023 року судове засідання відкладено на 08 год 30 хв 18 жовтня 2023 року.
18 жовтня 2023 року представник позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокат Крюкова М.В. подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог в частині інфляційних витрат та трьох відсотків річних стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 45 920,00 грн. Також просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
18 жовтня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву на 08 год 30 хв 24 жовтня 2023 року.
23 жовтня 2023 року представник відповідача - адвокат Остропілець В.І. подала до суду заперечення на позовну заяву, в яких просила відмовити ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у задоволенні позову до ОСОБА_1 частково, а саме, в нарахованих відсотках у сумі 31 920, 00 грн та зменшити процентну ставку з 31 920,00 грн до 2 459,00 грн та відмовити у повному обсязі у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Посилалася на те, що процентну ставку, яка виражена в сумі 31 920,00 грн позивач в своїй відповіді на відзив не зменшує, що є, на її думку, незаконним та протирічить ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Щодо витрат на правову допомогу зазначає, що в наданому договорі про надання правової допомоги, ні в звіті про надання правової допомоги та в інших документах не вказано що договір укладався саме по цій справі, в звіті також не вказано, що виконані роботи були саме по справі ОСОБА_1 , а тому вважає, що необхідно відмовити у повному обсязі у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
У судовому засіданні представник позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокат Крюкова М.В. підтримала уточнений позов у повному обсязі та просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 45 920,00 грн, а крім того, сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Остропілець В.І. повністю підтримала доводи, викладені у запереченнях на позовну заяву та просила відмовити ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у задоволенні позову до ОСОБА_1 частково, а саме, в нарахованих відсотках у сумі 31 920,00 грн та зменшити процентну ставку з 31 920,00 грн до 2 459,00 грн та відмовити у повному обсязі у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
15.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4621838 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір).
21.06.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №21-06/2022.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом установлено, що 15.08.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Кредитний договір. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 14000 грн (п. 1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (14.09.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 14000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
14.10.2021 відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.
Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача..
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 21 червня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №21-06/2022 згідно з умовами якого, Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту makarovvitaly89@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 14 000,00 грн - тіло кредиту та 31 920,00 грн - нараховані проценти, всього - 45920,00 грн.
ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022, видане Національним банком України. Також, позивач має витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, в тому числі і на надання послуг факторингу, яка була видана позивачу Національним банком України від 24.01.2022. В зв'язку з чим, позивач мав право на укладення договору факторингу та є новим кредитором відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу №21-06/2022 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі 45 920,00 грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визнначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за Кредитним договором ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов'язання за цим Договором.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача щодо невідповідності процентної ставки з таких підстав.
Частиною другою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016 визначено, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Посилання представника відповідача, що проценти не повинні перевищувати 2459,00 грн є безпідставними, оскільки вказана норма регулює нарахування пені, а не процентів.
Отже, оскільки відповідач порушив зобов'язання, встановлені Кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим Договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим Договором у розмірі 45 920,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Матеріали справи містять клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн, в яких представник посилається на те, що ні в договорі про надання правової допомоги, ні в звіті про надання правової допомоги та в інших документах не вказано, що договір укладався саме у справі за позовом до ОСОБА_1 .
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, згідно наявного в матеріалах справи договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та адвокатом Крюковою М.В. було укладено договір про надання правової допомоги. Оплата за надані послуги складається з суми вартості послуг, зазначених у розрахунку-фактурі.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Крюковою М.В. надано до суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5127 від 29.08.2018, звіт від 07.07.2022 про надання правової допомоги згідно договору № 07/07 - 2022 від 07.07.2022; Рахунок на оплату по замовленню № 16/06 від 16.06.2023; платіжну інструкцію № 541 від 16.06.2023 про оплату за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви згідно р/ф №16/06 від 16.06.2023 - на суму 10 000 грн. платник: ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», отримувач: адвокат Крюкової М.В.
Відповідно до Рахунку на оплату по замовленню № 16/06 від 16.06.2023 адвокат Крюкова М.В. найменування робіт/послуг, які виконала адвокат Крюкова М.В.: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3000,00 грн; складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором - 6000,00 грн; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта - 1000,00 грн.
Згідно звіту від 07.07.2022 про надання правової допомоги по договору № 07/07 - 2022 від 07.07.2022 адвокатом Крюковою М.В. були виконані наступні послуги: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта, кількість годин-10, вартість - 10 000,00 грн.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 10 000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, проаналізувавши заперечення представника відповідача, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у Рахунку на оплату по замовленню № 16/06 від 16.06.2023, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 6 000, 00 грн.
Підстав для стягнення з відповідача ще 4 000,00 грн суд не вбачає.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн, який підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість в розмірі 45 920,00 грн (сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код в ЄДРПОУ 44559822;
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року.
Суддя Є. А. Болибок