Справа 350/1157/20
Номер провадження 1-кп/350/22/2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 11.06.2020 року за №12020090220000156 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одружений, раніше судимий, востаннє вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та ч.1 ст.357 КК України із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
суд, -
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, форми вини і мотивів, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення:
Обвинувачений ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, тобто скоїв крадіжку, яка вчинена повторно та поєднана з проникненням у інше приміщення.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:
Обвинувачений ОСОБА_3 10.06.2020 маючи умисел на викрадення чужого майна приїхав з м. Калуш у село Креховичі Рожнятівського району, де діючи з корисливого мотиву, приблизно о 02:20 год., скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження навісного замка на воротах, зайшов на територію домогосподарства будинку АДРЕСА_2 у вказаному населеному пункті, де проживає ОСОБА_6 та пройшов до підсобного приміщення, де відчинивши двері, таємно, повторно викрав вживані електродрель «Black&Decer KR50CRE» вартістю 546,11 гривень, бензопилу «Shark CS-4700» вартістю 1974 гривні, дискову пилу по дереву «Титан ПЦП 16-185» вартістю 119 гривень, дискову пилу «FERM FKS-165» вартістю 1033 гривні, кутову шліфувальну машинку «HitachiG12SR3» вартістю 766 гривень, бензопилу «Интерскол» вартістю 2138 гривень, кутову шліфувальну машинку «Metabo» потужністю 1550-1600 Вт вартістю 4500 гривень, вібраційну шліфмашинку «Bosch» вартістю 1800 гривень, перфоратор «Енхель» вартістю 2316 гривень, дискову пилу «FERM» потужністю 1800 Вт вартістю 2500 гривень, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 18769.11 гривні.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, дав показання про те, що вчинив кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. Щодо часу та місця вчинення правопорушення, кількості та вартості викраденого, а також з кваліфікацією своїх дій, обвинувачений повністю погоджується, а тому вважає за необхідне розгляд кримінального провадження проводити у порядку, передбаченому ст.349 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, однак до матеріалів справи долучена заява, у якій він просить розгляд кримінального провадження провести у його відсутності. Окрім цього потерпілий зазначив, що претензії матеріального характеру до обвинуваченого він пред'явить у цивільному порядку та просив його суворо покарати.
ІІІ. Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:
Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також те, що він погоджується з фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичних обставин в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, у зв'язку з чим суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням даних, які характеризують його особу, даних про речові докази та понесені судові витрати.
ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинена ним повторно та поєднана з проникненням у інше приміщення.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття, а також беззаперечне визнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд не встановив.
VІ. Мотиви призначення покарання:
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вивчивши особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд встановив, що він за місцем прроживання характеризуються посередньо, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в Калуському РТЦК.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст.50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а також положення статті 65 КК України, якою встановлено, що "особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів".
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" роз'яснює, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу обвинуваченого, зважаючи на пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таке покарання на переконання суду буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування ст.69 та ст.75 КК України до призначеного покарання суд не вбачає.
Суд також встановив, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023 ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України із застосуванням статті 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
При цьому суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України було вчинено обвинуваченим ОСОБА_3 до ухвалення 18.09.2023 вироку Вишгородським районним судом Київської області.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
За таких обставин при призначенні покарання ОСОБА_3 необхідно застосувати приписи ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України і визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком суду та вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023 у виді позбавлення волі.
VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Відносно обвинуваченого запобіжний захід в рамках цього кримінального провадження не обирався.
В той же час суд встановив, що ОСОБА_3 на цей час утримується в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відповідно до ухвали Іванківського районного суду Київської області від 10.03.2023, якою обвинуваченому за ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 246 КК України ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження за №12023111150000005 від 02.01.2023 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначений розмір застави, а ухвалами від 12.06.2023, від 10.08.2023 та від 04.10.2023 зазначений запобіжний захід щодо обвинуваченого був продовжений, в тому числі до 02.12.2023.
При цьому набрав законної сили вирок Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023, яким ОСОБА_3 засуджено із застосуванням статті 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Отже, підстав для вирішення питання про застосування до обвинуваченого чи продовження терміну дії запобіжного заходу немає, оскільки обвинувачений на час ухвалення цього вироку вже утримується під вартою, відбуваючи покарання призначене вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023.
Окрім цього, з ухвали слідчого судді Вишгородського районного сулу Київської області від 12.01.2023 у справі №363/317/23 (провадження №1-кс/363/56/23) суд встановив, що 12.01.2023 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, у зв'язку з чим судом було ухвалено взяти ОСОБА_3 під варту у залі суду 12 січня 2023 року о 15:42.
Отже, строк відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_3 слід обчислювати з 15 години 42 хв.12 січня 2023 року.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, слід скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2020 на електродрель марки «Black&Decer KR50CRE».
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України, частиною першою якої передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно зі ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У кримінальному провадженні понесено процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів для проведення судових експертиз у розмірі 1797,95 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави відповідно до вимог ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст.366-369, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком суду більш суворим покаранням за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023 призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбутого покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком суду, частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023 року, а строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 12 січня 2023 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 1797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) гривень 95 коп. процесуальних витрат пов'язаних з проведенням судових експертиз.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Арешт майна, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2020 року на електродрель марки «Black&Decer KR50CRE» - скасувати.
Речові докази, а саме:
- електродрель марки «Black&Decer KR50CRE» - повернути власнику ОСОБА_6 ;
- CD-диск із записом відео файлів з камери спостереження будинку ОСОБА_7 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1