Справа №345/3291/23
Провадження № 2/345/923/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2023 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.,
з участю секретаря Гладенької Л.Ф.
розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначають, що 10.06.2020 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу автомобіля №IFK0A!00000148, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шеленко І.І. та зареєстрований у реєстрі під №123, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: Volkswagen Jetta 2014 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (п. 2.2. договору лізингу). Зі п. 2.3. договору лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців (п. 14.2. договору лізингу) та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до договору лізингу та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу. 11.06.2020 року лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу. 16.02.2023 позивачем направлено лізингоодержувачу повідомлення про настання події дефолту. 14.03.2023 року поштове відправлення з вищевказаним повідомленням повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання. Оскільки лізингоодержувачем не усунуто подію дефолту, то згідно повідомлення вказано про розірвання договору лізингу з 24.04.2023 року. Станом на червень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місцезнаходження транспортного засобу не відомо, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив. Після уточнення позову банк наголошує, що він, як власник предмету лізингу, має право на витребування майна у відповідача, оскільки останній утримує його у себе без будь-якої правової підстави після розірвання договору фінансового лізингу (відповідна підстава відпала після розірвання договору) та право на отримання лізингових платежів, заборгованість за якими виникла до моменту розірвання договору фінансового лізингу. Просить витребувати у ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб Volkswagen Jetta 2014 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , а також стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 18273,11 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 18 731,43 відсотків за користування предметом лізингу, на загальну суму в розмірі 37004,54 грн., та судовий збір.
Ухвалою суду 21.07.2023 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача просить справу розглянути за його відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.111). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, встановив наступне.
Судом встановлено, що 10.06.2020 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу автомобіля №IFK0A!00000148, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шеленко І.І. та зареєстрований у реєстрі під №123, відповідно до умов якого лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме: Volkswagen Jetta 2014 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (п. 2.2. договору лізингу) (п. 2.2. договору лізингу).
Відповідно до пункту 2.2 статті 2 договору лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік виписку, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в статті 14 п. 14.1 договору, додатку 1 (Специфікації), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодувань витрат лізингодавця, пов'язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або чинним законодавством України).
За змістом п. 2.3. статті 2 договору строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) зазначений в статті 14 п. 14.2. договору та складає 60 місяців ( а.с. 14 зворотній) Відповідно до п.2.4 статті 2 договору предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору. Зі п. 4.2. статті 4 договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на транзитний рахунок відповідно до статті 14 п. 14.5. договору. Лізингові платежі включають: платежі з відшкодування частини вартості предмета лізингу: винагороду лізингодавця за користування предметом лізингу (винагорода): платежі з відшкодування витрат лізингодавця. пов'язаних з порушеннями лізингоодержувача: платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних зі страхуванням предмету лізингу: платежі з відшкодування витрат адміністративних штрафів, пов'язаних з порушеннями лізингоодержувача: платежі з відшкодування інших витрат лізингодавця, пов'язаних з виконанням цього договору (в т.ч. не зазначені в договорі, але що можуть виникнути у лізингодавця при виконанні договору). За п. 6.2.2. статті 6 договору на лізингоодержувача покладено обов'язок сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмета лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних зі страхуванням предмету лізингу відповідно до графіку та статті 14 п. 14.3. цього Договору. Відповідно до п. 6.2.3. статті 6 договору лізингоодержувач зобов'язався сплатити лізингодавцю винагороду за користування предметом лізингу відповідно до графіку та статті 14 п. 14.3. цього договору. У п. 6.2.4. статті 6 Договору сторони узгодили, що лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю інші платежі відповідно до статті 14 п. 14.6. Договору, в строки, визначені умовами Договору та/або графіком лізингових платежів.
Відповідно до п. 6.3.3. Договору лізингу лізингодавець має право відмовитись від цього договору шляхом дострокового розірвання у випадках передбачених чинним законодавством України
У відповідності до підпункту 1 пункту 8.1. договору лізингу для цілей цього договору подією дефолту є, зокрема, прострочення виконання фінансових зобов'язань за договором 30 днів
Згідно із п. 8.2.1 у разі настанні події дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та повернення предмета лізингу. У повідомленні про дефолт, зазначається дата одностороннього розірвання договору у разі не усунення лізингоодержувачем події дефолту протягом 30 календарних днів з моменту виникнення події дефолту
Пунктом 14.3 статті 14 договору передбачено лізингові платежі та порядок їх сплати: щомісяця згідно з графіком, що включає в себе платіж з відшкодування частини вартості предмета лізингу у розмірі згідно з додатком 2; проценти за отримане у лізинг майно в розмірі 25,9% річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості, винагороду за обслуговування операцій фінансового лізингу.
Відповідно до п. 14.10 статті 14 договору щомісяця в період сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізинговий платіж в розмірі 5680 гривень та відшкодовує лізингодавцю всі витрати, що пов'язані з виконанням договору та які виникли у лізингодавця протягом місяця, який передує поточному місяцю
У відповідності до п. 14.7. статті 14 Договору після прийняття лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу, але не пізніше дати укладення договору лізингоодержувач вносить авансовий лізинговий платіж у розмірі 86000,00 грн
11.06.2020 року лізингодавець та лізингоодержувач підписали акт приймання-передачі предмету лізингу.
Лізингові платежі відповідачем у визначеному розмірі та строки не вносилися 16.02.2023 року у зв'язку із затримкою відповідачем лізингових платежів більше ніж на один календарний місяць, позивачем направлено лізингоодержувачу повідомлення про настання події дефолту. 14.03.2023 року поштове відправлення з вищевказаним повідомленням повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання. Оскільки лізингоодержувачем не усунуто подію дефолту, то згідно повідомлення вказано про розірвання договору лізингу з 24.04.2023 року
Згідно із п. 8.2.4., 8.2.5. договору лізингу якщо протягом 10 календарних днів з момент отримання повідомлення про дефолт, лізингоодержувач не усунув подію дефолту лізингоодержувач зобов'язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за договором та повернути предмет лізингу, а лізингодавець має право згідно зі ст. 651 ЦПК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену у повідомленні.
Станом на червень 2023 року предмет лізингу лізингоодержувачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.
Відповідно до розрахунків позивача, проти яких відповідачем не надано жодних заперечень, встановлено, що на день розірвання договору фінансового лізингу - 24.04.2023 року у відповідача виникла заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 18273,11 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 18731,43 грн. відсотків за користування предметом лізингу , а всього 37004,54 грн..
За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зі ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов'язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, користуючись предметом лізингу, не виконував належним чином умови договору лізингу, допустив порушення покладених на нього зобов'язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, що є подією дефолту, не повідомив про відмову від договору лізингу в односторонньому порядку у встановлені законом строки, д повідомлення про настання події дефолту залишено без реагування, як прострочена заборгованість так і лізингові платежі не сплачені, що призвело до розірвання договору лізингу позивачем в односторонньому порядку.
Станом день звернення до суду відповідач прострочену заборгованість не сплатив, предмет лізингу не повернув, тож позовні вимоги в частині стягнення лізингових платежів, підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За правилами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, як право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи, що на час розгляду справи договір фінансового лізингу автомобіля №IFK0A!00000148, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шеленко І.І. та зареєстрований у реєстрі під №123 є розірваним 24.04.2023 року в односторонньому порядку, то лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю майно, а саме предмет лізингу, яким він користувався за вказаним договором. Оскільки відповідачем не вчинено будь-яких дій щодо добровільного повернення предмета лізингу позивачу, то такий необхідно витребувати у відповідача на користь позивача.
На спростування вищевикладеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Судові витрати підлягають розподілу згідност. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,81,137,141,259,263-265,274,277, 280-289 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» транспортний засіб Volkswagen Jetta 2014 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на підставі Договоруфінансового лізингу №IFK0A!00000148 від 10.06.2020.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 18273,11 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 18 731,43 відсотків за користування предметом лізингу, на загальну суму в розмірі 37004,54 грн., та судовий збір у розмірі 4605,07 гривень.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 31.10.2023.
Суддя