ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/457/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/457/23
за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Елєкс" (Україна, Одеський бульвар, буд. 5, ж/м "Совіньйон", с. Лиманка, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 65037; для листування: Проспект Небесної Сотні, буд. 101/11, м. Одеса, 65104; код - 32431676)
до відповідача Общества с ограниченной ответственностью "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ" (Росія, 115516, м. Москва, вул. Промислова, буд. 11, прим. ІІІ, кім. 28; Основний державний реєстраційний номер: 1187746739278; Індивідуальний податковий номер: 7724449481; Загальноросійський класифікатор підприємств та організацій - 32369416)
про стягнення 10 209 828,86 російських рублів
з підстав заборгованості за контрактом № EXV1001-22 від 10.01.2022 року
за участю представників:
від позивача: Висіцька І.В.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 03.02.2023 року Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Елєкс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Общества с ограниченной ответственностью "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ" (далі - Відповідач) про стягнення 10 209 828,86 російських рублів.
20.02.2023 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив дату та час підготовчого засідання та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
15.08.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
04.10.2023 року від представника позивача надійшла до суду заява щодо вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду (вх. №34966/23), в якій заявник в порядку ч. 1 ст. 221 ГПК України повідомив, що не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір усіх понесених судових витрат
За приписами статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку російської федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Таким чином з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.
Листом від 06.03.2023 року за вих.№916/457/23/1349/2023 господарським судом було надіслано на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію ухвали Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 р. по даній справі № 916/457/23 з перекладом (проханням, коротким викладом документа) для передачі компетентному органу країни Російській федерації для вручення їх уповноваженому представнику Общества с ограниченной ответственностью "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ".
Однак, листом від 05.04.2023 року (вх. № 11000/23) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомило господарський суд, що будь-яке листування з державною-агресором - російською федерацією не здійснюється.
Разом з тим у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відтак, взявши до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів дипломатичними каналами, судом здійснювалося повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Також, всі процесуальні документи суду по справі № 916/457/23 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".
З огляду на наведене та з метою дотримання конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, судом вживалися всі можливі заходи для забезпечення можливості відповідача взяти участь у розгляді справи № 916/457/23.
Таким чином, сторони даної справи вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання та про необхідність вчинення ними дій процесуального характеру.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав.
ВСТАНОВИВ:
10 січня 2022 між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Елєкс" (Продавець) та Обществом с ограниченной ответственностью "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ" (Покупець) був укладений контракт № EXV1001-22, згідно із п. п. 1.1, 1.2 якого ПП "НВФ "Елєкс" зобов'язується постачати товар на умовах та в строки, визначені вказаним контрактом та специфікаціями до нього, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим контрактом. За умовами діючого контракту кількість та ціна товару, а також строки кожної окремої партії поставки визначається в специфікації.
Згідно з п. 3.1 контракту № EXV1001-22 ціна товару, що поставляється, визначається в російських рублях і фіксується в Додатку №1 до цього контракту на період з 10.01.2022 по 31.12.2022. Кількість, номенклатура, строки кожної поставки вказують у відповідній специфікації з урахуванням базису поставки, визначеного в п. 6.1 цього контракту.
Відповідно до п. 4.1 контракту № EXV1001-22 сума контракту дорівнює сумі всіх інвойсів за цим контрактом в період з 10.01.2022 по 31.12.2022 р.
Пунктом 5.1 контракту № EXV1001-22 сторони погодили, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця в строки, вказані в специфікаціях по кожній конкретній поставці. Оплата здійснюється на кореспондентський рахунок продавця в банку АТ "Альфа-Банк", Москва, Російська Федерація.
Положеннями п. 5.2 контракту № EXV1001-22 визначено, що платежі по даному контракту будуть здійснюватися в російських рублях.
В п. 6.1 контракту № EXV1001-22 передбачено, що поставка товару здійснюється продавцем згідно з термінологією Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс 2010”. Умови поставки визначаються в кожній конкретній специфікації.
Товар постачається продавцем на підставі погодженої та підписаної сторонами специфікації, оформленої відповідно до заявки покупця (п. 6.2 контракту № EXV1001-22).
Згідно п. 6.3 контракту № EXV1001-22 товар повинен бути поставлений продавцем у строки, погоджені та визначені у відповідній специфікації.
Відповідно до п. 10.1 контракту № EXV1001-22 при невиконанні або неналежному виконанні сторонами своїх зобов'язань по даному контракту сторони несуть відповідальність, передбачену даним контрактом та нормами діючого законодавства України.
Пунктом 12.1 контракту № EXV1001-22 сторони погодили, що всі спори або розбіжності, що виникають між сторонами по даному контракту або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.
Положеннями п. 12.2 контракту № EXV1001-22 визначено, що при недосягненні взаємовигідного погодження шляхом переговорів, спірні питання передаються на розгляд судових органів за місцем знаходження позивача.
В п. 12.3 контракту № EXV1001-22 передбачено, що рішення вищевказаних органів обов'язкове для обох сторін та оскарженню не підлягає.
Згідно п. 15.1 контракту № EXV1001-22 даний контракт набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Строк дії даного контракту може бути продовжено за взаємною згодою сторін. Умови продовження визначаються сторонами не менше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії даного контракту.
Відповідно до п. 15.2 контракту № EXV1001-22 даний контракт може бути розірвано достроково за згодою сторін.
В п. 16.1 контракту № EXV1001-22 передбачено, що сторони підтверджують, що мають всі правомочності на укладання даного контракту.
Також між сторонами підписано Додаток № 1 до контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 р. - Протокол погодження контрактної (фіксованої) ціни на продукцію, що поставляється: Комплект-стабілізатори напруження, виробництва ПП "НВФ "Елєкс".
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 р. між позивачем та відповідачем складено Специфікацію № 1 від 17.01.2022 року, в якій сторонами погоджено товар, що підлягає поставці; кількість; ціну за одиницю; загальну вартість - 10 209 828,86 російських рублів; строк оплати - 100% вартості товару, зазначеного в специфікації, на протязі 365 календарних днів з дати поставки; умови поставки - DAP Москва; адреса поставки: Росія, 115516, м. Москва, вул. Промислова, буд. 11, поверх 1, приміщення ІІІ, кімн. 28; строк поставки: до 17.02.2022 року.
17.01.2022 року сторонами Контракту був погоджений інвойс № EX001, в якому сторони погодили кількість Товару, яка має бути поставлена ПП "НВФ "Елєкс", вартість товару, валюту, строк та інші умови поставки, зазначеного в цьому інвойсі товару:
- умови поставки - DAP Москва, місце поставки - Росія, 115516, місто Москва, вулиця Промислова, будинок 11, поверх 1, приміщення III, кімната 28;
- валюта поставки - російські рублі;
- строк поставки - до 28.02.2022;
- умови оплати - 100% Товару, вказаного в специфікації, протягом 365 календарних днів з дати поставки;
- загальна вартість - 10 209 828,86 російських рублів.
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, 21.02.2022 р. між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Елєкс" (Продавець) та Обществом с ограниченной ответственностью "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ" (Покупець) була укладена Додаткова угода до контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 р., в якій сторони дійшли згоди доповнити статтю 5 "Умови платежу" даного контракту пунктом 5.4 наступного змісту: "У випадку оплати товару, що постачається, через триста днів з моменту його поставки на митний кордон Росії, оплата товару здійснюється Покупцем в євро по курсу Московської валютної біржі на день оплати за товар".
Відповідно до умов поставки DAP Міжнародних правил тлумачення торгових термінів “Інкотермс 2010” продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення; право власності на товар, а також всі пов'язані із цим ризики переходять від продавця до покупця з дати розвантаження в пункті призначення, зазначеному в договорі постачання.
На виконання умов контракту №EXV1001-22 від 10.01.2022 та інвойсу № EX001 від 17.01.2022 ПП "НВФ "Елєкс" 20.01.2022 завантажило та відправило ТОВ "НВО "ВОЛЬТ ІНЖИНІРІНГ" (ООО "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ") увесь узгоджений сторонами в інвойсі товар (комплект-стабілізатори напруги) на загальну суму 10 209 828,86 російських рублів.
Як вбачається з інвойсу № EX001 від 17.01.2022 та CMR № 000201 товар 23.01.2022 пройшов митний контроль на Харківській митниці ДФС, а 26.01.2022 був отриманий ТОВ "НВО "ВОЛЬТ ІНЖИНІРІНГ" (ООО "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ") в місці поставки, погодженому сторонами контракту в інвойсі та контракті (п. 6.6) - Росія, 115516, місто Москва, вулиця Промислова, будинок 11, поверх 1, приміщення III, кімната 28.
Натомість ТОВ "НВО "ВОЛЬТ ІНЖИНІРІНГ" (ООО "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ") мало здійснити оплату за 100% вказаного в інвойсі товару протягом 365 календарних днів з дати його поставки.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно п. 21 Розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Таким чином, оскільки поставка товару була здійснена 26.01.2022, то строк у 365 календарних днів, протягом яких ТОВ "НВО "ВОЛЬТ ІНЖИНІРІНГ" (ООО "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ") зобов'язане було оплатити поставлений згідно із контрактом № EXV1001-22 від 10.01.2022 та інвойсом № EX001 від 17.01.2022 р. товар, розпочався 27.01.2022 та закінчився 27.01.2023.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 оплата за товар провадиться шляхом перерахування грошових коштів за рахунками ТОВ "НВО "ВОЛЬТ ІНЖИНІРІНГ" (ООО "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ") на рахунок ПП "НВФ "Елєкс" в строки, зазначені у специфікаціях з кожної конкретної поставки. Оплата провадиться на кореспондентський рахунок ПП "НВФ "Елєкс" у банку АТ “АЛЬФА-БАНК”, Москва, Російська Федерація. Платежі за цим контрактом мали бути здійснені в російських рублях.
Однак, незважаючи на зазначені умови контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 та інвойсу № EX001 від 17.01.2022, ТОВ "НВО "ВОЛЬТ ІНЖИНІРІНГ" (ООО "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ") не здійснило оплату поставленого ПП “НВФ “ЕЛЄКС” товару на загальну суму 10 209 828,86 російських рублів.
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про міжнародне приватне право” учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з такими правовими відносинами.
Статтею 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” передбачено, що суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Як вбачається із умов контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 (п. п. 12.2, 12.3) сторони погодили, що при недосягненні взаємовигідної угоди після переговорів, спірні питання передаються на розгляд судових органів за місцем перебування позивача. Рішення вищезазначених органів обов'язкове для обох сторін та оскарженню не підлягає.
Таким чином, оскільки позивачем за цим позовом є ПП "НВФ "ЕЛЄКС", місцезнаходженням якого є Овідіопольський район Одеської області, Україна, то цей спір підсудний Господарському суду Одеської області.
За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до положень ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право” зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.
Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України “Про міжнародне приватне право” сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору є продавець - за договором купівлі-продажу (п. 1, ч. 1 ст. 44 Закону України “Про міжнародне приватне право”).
Статтею 47 Закону України “Про міжнародне приватне право” передбачено, що право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює: 1) дійсність договору; 2) тлумачення договору; 3) права та обов'язки сторін; 4) виконання договору; 5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору; 6) припинення договору; 7) наслідки недійсності договору; 8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.
Окрім того, сторони контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 у п. 10.1 погодили, що при невиконанні або невідповідному виконанні сторонами своїх зобов'язань за цим контрактом сторони несуть відповідальність, встановлену цим контрактом та нормами чинного законодавства України.
Зважаючи на все вищевикладене, до контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 застосовується право України, у т.ч. і в частині прав та обов'язків сторін, виконання контракту, а також наслідків невиконання або неналежного виконання Контракту.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як встановлено судом, за поставлений товар Покупець повинен був розрахуватися до 27 січня 2023 року.
Однак, в порушення умов контракту № EXV1001-22 від 10.01.2022 відповідач свої зобов'язання за контрактом належним чином не виконав, кошти за переданий товар не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 209 828,86 російських рублів.
Отже, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Общества с ограниченной ответственностью "НПО "ВОЛЬТ ИНЖИНИРИНГ" (Росія, 115516, м. Москва, вул. Промислова, буд. 11, прим. ІІІ, кім. 28; Основний державний реєстраційний номер: 1187746739278; Індивідуальний податковий номер: 7724449481; Загальноросійський класифікатор підприємств та організацій - 32369416) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Елєкс" (Україна, Одеський бульвар, буд. 5, ж/м "Совіньйон", с. Лиманка, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 65037) борг за контрактом № EXV1001-22 від 10.01.2022 року в розмірі 10 209 828 російських рублів 86коп., що станом на 31.01.2023 р. еквівалентно 5 314 522 гривні 22 коп. та 79 717 гривень 83коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.10.2023р.
Суддя О.А. Демешин
Повне рішення складено 30 жовтня 2023 р.