КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 07 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07.09.2023 задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.11.2023 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також наявності обставин, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
_____________________________________________________________________________________
Справа № 760/20195/23 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5906/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 .
На переконання захисника, формулювання підозри ОСОБА_7 не відповідає диспозиції ст. 111-2 КК України та фактичним обставинам, якими обґрунтовано клопотання слідчого.
Крім того, обґрунтовуючи причини пропуску строку апеляційного оскарження, захисник вказував на те, що оголошення повного тексту оскаржуваної ухвали призначалося на 12.09.2023, однак на вказану дату та час копія повного тексту ухвали слідчого судді не була виготовлена, а отримана лише 13.09.2023.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 у режимі відеоконференцзв'язку, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ст. ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016,кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого розглянуто 07.09.2023 за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , цього ж дня оголошено вступну та резолютивну частини ухвали слідчого судді та вручено її копію підозрюваному ОСОБА_7 .
Повний текст ухвали оголошено 12.09.2023 у відсутності учасників судового провадження.
Як зазначено в апеляційній скарзі, та підтверджується даними наявними у матеріалах судового провадження розписки (т. 2 а.с. 33), копію повного тексту ухвали слідчого судді захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 отримав 13.09.2023, та цього ж дня подав апеляційну скаргу.
З урахуванням наведеного у сукупності, а також беручи до увагу ту обставину, що про мотиви та обґрунтування прийнятого рішення захиснику стало відомо після ознайомлення з повним текстом оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а відтак пропущений захисником процесуальний строк підлягає поновленню.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, cлідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42022110000000475 від 30.11.2022, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що на території України зареєстровано ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП», основний напрямок діяльності якого є виробництво та реалізація лікеро-горілчаної продукції на території України.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців Міністерства юстиції України, ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ГРУП» зареєстровано 04.01.2019 за адресою: місто Київ, вулиця Польова, 24, кіпрською компанією ГЛОБАЛ СПІРІТС АМГ ЄВРОПА ЛТД.
Разом з тим, Кіпрська AMG-77 Investment Ltd володіє також іншими кіпрськими компаніями Oxford AMG-77 Ltd та MSD Marketing System Distribution Ltd під контролем яких знаходились компанії, що ліцензували випуск горілчаних виробів на території рф, а саме ООО «Родник и К» - є частиною Global Spirits russia (у 2022 змінила назву на Традиції успіху), володіє ТМ Шустовъ і Мороша; ООО «Торговый дом «Мегаполис» - дистриб'юторська компанія, є частиною Global Spirits russia/Традиції успіху; ООО «Русский Север» - юридична особа заводу у Вологді, до квітня 2022 року власники - Oxford AMG-77 Ltdcy(99%) та Торговельний Дім «Мегаполіс» (1%); АО «Феодосийский завод коньяков и вин» -входить до активів Global Spirits у рф.
Усі ці компанії відповідали за виробництво та дистрибуцію алкогольних напоїв Global Spirits у рф після 2014 року.
01.12.2016 холдинг «Global Spirits AMG-77» (Кіпр) вийшов зі складу акціонерів компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр) та 100% акціонером компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр) стала компанія «MSD Marketing System Distribution Limited». Дана інформация підтверджується із Cyprus Registrar of Companies. Таким чином, з 01.12.2016 ООО «РОДНИК И К» (рф) не входить в склад холдинга Global Spirits, а знаходиться у власності компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр), якою володіє компанія «MSD Marketing System Distribution Limited», кінцевим бенефіціарним власником якої є громадянин України ОСОБА_14 .
Крім то, досудовим розслідування встановлено, що до 2016 року холдинг «Global Spirits AMG-77» (Кіпр) володів 100% статутного капіталу компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр), яка в свою чергу володіла 99% статутного капіталу ООО «Русский Север» (рф). 01.12.2016 холдинг «Global Spirits AMG-77» (Кіпр) вийшов із складу акціонерів компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр) і 100% акціонером компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр) стала компанія «MSD Marketing System Distribution Limited». Дана інформація підтверджується із Cyprus Registrar of Companies. Таким чином, з 01.12.2016 ООО «Русский Север» (рф) не входить в склад холдинга Global Spirits, а знаходиться у власності компанії «Oxford AMG-77 Limited» (Кіпр), якою володіє компанія «MSD Marketing System Distribution Limited», кінцевим бенефіціаром якої є громадянин України та Держави Ізраїль ОСОБА_14 . Тобто, кінцевим бенефіціаром ООО «Русский Север» є ОСОБА_14 .
Аналогічна структура власності була і в ООО «Стандарт качества», в якої до 13.04.2022 кінцевим бенефіціаром був ОСОБА_14
24.02.2022 о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і збройних сил рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних сил України, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань рф здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_15 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому було продовжено.
Після розпочатої війни рф проти України, починаючи з 24.02.2022, ОСОБА_11 будучи громадянином України та фактичним власником російських підприємств, перебуваючи у невстановленому місці, вирішив за допомогою офшорних Кіпрських компаній перереєструвати свої російські підприємства на підставних осіб на території рф, з метою продовження ведення бізнесу та отримання прибутку на території держави-агресора.
При цьому, при перереєстрації активів на підставних осіб та маскуванні ведення господарської діяльності на території рф ОСОБА_11 усвідомлював, що ведення такої господарської діяльності можливе лише у взаємодії з державою агресором, шляхом сплати податків, реалізації товарів на її території та надання іншої допомоги.
Таким чином, у вказаний період у нього виник умисел на допомогу державі агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів та активів представникам держави-агресора.
Також органом досудового розслідування встановлено, що для вчинення вказаного злочину, ОСОБА_11 залучив довірену особу ОСОБА_7 , який будучи обізнаним про настання негативних наслідків через ведення бізнесу з державою-агресором, діючи умисно, вступивши у попередню змову з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , у період починаючи з 2022 року, виконуючи доручення ОСОБА_16 , організував роботу підприємства, одне з яких OOO «Agromir Adas» по виготовленню та збуту спиртовмісних напоїв, обладнання та сировини для його фасування та виготовлення, з метою подальшого продажу на російський завод виробник ООО «РОДНИК И К».
У подальшому, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_11 , маючи умисел на допомогу державі агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, у період починаючи з 2022 налагодив роботу підприємств, одне з яких OOO «Agromir Adas» та організував збут товарів призначених для виготовлення та продажу спиртовмісних напоїв, постачаючи їх на завод ООО «РОДНИК И К».
Таким чином, забезпечуючи підконтрольний ОСОБА_17 завод ООО «РОДНИК И К» сировиною для виготовлення спиртовмісних напоїв, обладнанням для його фасування, тощо, упродовж 2022 року підприємство ООО «РОДНИК И К» здійснюючи свою діяльність сплатило до бюджету рф податки на загальну суму понад 1 541 000 000 рублів, чим передали матеріальні ресурси та активи країні агресору, достеменно розуміючи, що з цих податків формується військовий бюджет країни агресора, який використовується у збройній агресії проти України.
Згідно долучених до клопотання матеріалів, зокрема даних протоколу затримання від 12.06.2023, цього ж дня о 13 год. 19 хв. затримано ОСОБА_7 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
13.06.2023 о 12 год. 13 хв. ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у пособництві державі-агресору, за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15.06.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.08.2023.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 09.08.2023 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, а саме до 11.09.2023, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06.09.2023 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42022110000000475 від 30.11.2022 до п'яти місяців, а саме до 11.11.2023.
04.09.2023 старший слідчий слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , в якому просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, а саме до 11.12.2023, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07.09.2023 задоволено клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.11.2023 включно, без визначення розміру застави.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою станом на день розгляду клопотання слідчого, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, без вчинення яких завершення досудового розслідування є неможливим.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, має постійне та зареєстроване місце проживання, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, даними про конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
При цьому, продовживши підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави, враховуючи фактичні обставини та кваліфікацію інкримінованого йому злочину, зміст підозри та вимоги абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше утримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що формулювання підозри ОСОБА_7 не відповідає диспозиції ст. 111-2 КК України та фактичним обставинам, якими обґрунтовувало клопотання слідчого, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Посилання захисника на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, не виключена ймовірність того, що останній у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинених злочинів, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , зокрема можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ураховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, та дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив підозрюваному винятковий запобіжний захід.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києвавід 07 вересня 2023 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3