печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59339/19-ц
11 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання -Ковалівській В.В. за участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна про витребування майна з чужого володіння, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна про витребування майна з чужого володіння: -1/2 частину квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - 30248180000); -1/2 частину машиномісця АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - 30275980000); -13/100 частину квартири АДРЕСА_3 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - 29842580000). Визнати за ОСОБА_2 право власності на вказані об'єкти нерухомого майна. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_3 на вказане майно. Позовні вимоги мотивовано тим, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувала на розгляді цивільна справа із унікальним номером №757/13834/16 (суддя Новак Р.В.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко Олена Іванівна про визнання незаконними нотаріальних дій, про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину у вигляді - повернення нерухомого майна ОСОБА_2 .. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року у м.Києві №757/13834/16 позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі, рішення вступило в законну силу (копія рішення додається), зокрема: визнано незаконною нотаріальну дію ПН КМНО ОСОБА_5 щодо посвідчення договору дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 за реєстровим №99 від 28.03.2013. Визнано недійсними договори дарування належного ОСОБА_2 нерухомого майна на користь ОСОБА_4 , укладені ОСОБА_6 посвідчених ПН КМНО Марченко О.І.: Договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , за реєстровим №122 від 28 березня 2013р.; Договір дарування 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_2 , за реєстровим №126 від 28 березня 2013р.; Договір дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 , за реєстровим №99 від 28.03.2013 року. Присуджено повернути ОСОБА_2 нерухоме майно: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_2 ; 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 . Однак, 17 жовтня 2019 року позивач дізналася про те, що ОСОБА_4 , який був відповідачем у вказаній справі, та якому достовірно було відомо про існування спору щодо права на майно, про обґрунтованість підстав заявленого до нього позову (а відповідно про незаконність набуття і заволодіння ним майном Позивача поза її волею), а також про те, що судом ухвалено рішення, яким визнано договори дарування такого майна недійсним, - з метою ухилення від його виконання фактично одномоментно відчужив всі перелічені вище об'єкти нерухомого майна, які є предметом спору за договорами дарування своїй дружині - ОСОБА_3 . Зокрема ОСОБА_4 якості дарувальника та ОСОБА_3 в якості обдаровуваної було укладено договори дарування: договір дарування частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 30248180000), посвідчений ПН КМНО Синицею Т.В. 29.07.2019 за реєстровим № 5293, договір дарування 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30275980000) посвідчений ПН КМНО Синицею Т.В. 29.07.2019 за реєстровим №5289, договір дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 29842580000), посвідчений ПН КМНО Синицею Т.В. 29.07.2019 за реєстровим №5296. Відповідно таке чергове систематичне незаконне відчуження ОСОБА_4 , за допомогою пов'язаних із ним осіб, належного Позивачу - ОСОБА_2 майна, і є підставою для звернення до суду із даним позовом, та вирішення цієї справи має винятково важливе для ефективного захисту прав Позивача. ОСОБА_4 , не зважаючи на встановлення судами незаконності набуття і заволодіння ним майном Позивача поза її волею, визнання договорів дарування такого майна недійсними, - з метою подальшого протиправного утримання майна ним та пов'язаними із ним особами, зокрема - його дружиною, - і з основною метою - уникнення від виконання судових рішень - відчужив всі перелічені вище об'єкти нерухомого майна, які є предметом спору за договором дарування своїй дружині - ОСОБА_3 , яка є відповідачем у даній справі. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, вказав на те, що Постановою Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року було скасовано заочне рішення Печерського районного суду від 12.06.2019 року у справі №757/13834/16-ц про визнання недійсним договорів, предметом яких є нерухоме майно, яке позивач у даній справі №757/59339/19-ц просить витребувати. Вказана Постанова Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року залишена в силі Постановою Верховного суду від 29.12.2022 року у справі №757/13834/16-ц. Вказаний доказ по справі свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18.11.2019р. прийняти заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна про витребування майна з чужого володіння та відкрито провадження у цивільній справі № 757/59339/19-ц. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 16.07.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 годину 30 хвилин 22 вересня 2020 року. Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер чоловік Позивача - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 22.09.2011 року Відділом реєстрації смерті у м.Києві ГУЮ у м. Києві. Позивач перебувала у шлюбі з померлим з ІНФОРМАЦІЯ_2 по дату смерті. Таким чином у період перебування у шлюбі Позивач набула у спільну сумісну власність зі своїм померлим чоловіком, зокрема й нерухоме майно, яке є предметом спору: квартиру АДРЕСА_1 , - набута 18.02.2010 року на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровим А.В. за реєстровим №1588 та зареєстрована на померлого; машиномісця АДРЕСА_2 - набуте 18.11.2008 року на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням Житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та зареєстрована на ім'я померлого; 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 - на підставі договору купівлі-продажу частини квартири від 11.02.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. за реєстровим №309 та зареєстрована на ім'я Позивача. Так, відповідно до ст..60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Позивач, як дружина померлого чоловіка, мала право на оформлення та отримання 1/2 частки від кожного із об'єктів спільного майна сумісно набутого подружжям під час шлюбу, і відповідних правовстановлюючих документів - свідоцтв про власності на частку у спільному майні подружжя, у тому числі, на об'єкти, які є предметом спору: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частину машиномісця АДРЕСА_4 . Станом на дату відкриття спадщини за Позивачем було зареєстровано право власності на 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 . Зазначена частина квартири (кімната у комунальній квартирі) була придбана нею у шлюбі, тобто була сумісною власністю подружжя. Заяви про виділення належної їй частки зі спільного і подружжя позивач нотаріусу не подавала. 13 вересня 2011 року приватним нотаріусом КМНО Марченко Оленою Іванівною була заведена спадкова справа №12/2011. 08 жовтня 2011 року Позивач відмовилася від належного їй спадкового майна за законом, подавши відповідну заяву нотаріусу (посвідчена нотаріусом Марченко С.І. за реєстровим номером 1173), та спадкоємцями за законом стали два сина ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у рівних долях. 12 червня 2013 року Позивач, звернувшись до нотаріальної контори нотаріуса Сікуцького О.А. (якому у порядку заміщення нотаріуса Марченко О.І. було передано спадкову справу) дізналася про передання виданих на її ім'я свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя на нерухоме майно, представнику за довіреністю - ОСОБА_6 , які в подальшому були передані ОСОБА_4 .. Водночас, Позивач, достовірно знаючи те, що довіреністю за реєстровим №450, яка була оформлена на ОСОБА_6 у ПН КМНО Марченко О.І., не передбачалося подання заяв для отримання та на безпосереднє отримання згаданих свідоцтв, ознайомившись із копіями довіреності, наданими ОСОБА_6 нотаріусу ОСОБА_10 , зрозуміла, що до змісту довіреності нотаріусом Марченко О.І. без відома її як довірителя було внесено зміни - закреслення і дописки, що дозволило ОСОБА_6 поза волею Позивача заволодіти належними їй правовстановлюючими документами. У зв'язку із такими подіями Позивач скасувала змінену без її відома довіреність №450 та всі інші довіреності видані на ім'я ОСОБА_4 та пов'язаних з ним осіб. Як стало відомо Позивачу пізніше - наслідком заволодіння ОСОБА_6 свідоцтвами про право власності на спільне майно подружжя стало те, що 28 березня 2013 нотаріусом Марченко О.І. було посвідчено три договори дарування об'єктів нерухомого майна, які є предметом спору, на користь ОСОБА_4 , укладених ОСОБА_6 від імені ОСОБА_2 за реєстровим номерами 99, 122, 126. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року у м.Києві №757/13834/16 позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі, рішення вступило в законну силу (копія рішення додається), зокрема: визнано незаконною нотаріальну дію ПН КМНО ОСОБА_5 щодо посвідчення договору дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 за реєстровим №99 від 28.03.2013. Визнано недійсними договори дарування належного ОСОБА_2 нерухомого майна на користь ОСОБА_4 , укладені ОСОБА_6 посвідчених ПН КМНО Марченко О.І.: Договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , за реєстровим №122 від 28 березня 2013р.; Договір дарування 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_2 , за реєстровим №126 від 28 березня 2013р.; Договір дарування 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 , за реєстровим №99 від 28.03.2013 року. Присуджено повернути ОСОБА_2 нерухоме майно: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частини машиномісця АДРЕСА_2 ; 13/100 частини квартири АДРЕСА_3 . Позовна заява ґрунтується на заочному рішенні ухваленому 12.06.2019 року Печерським районним судом м.Києва у цивільній справі №757/13834/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Марченко Олена Іванівна про визнання правочинів недійсними. Виходячи зі змісту позовної заяви та ухваленого заочного рішення, позовна заява та заочне рішення базуються зокрема на рішенні Київського апеляційного суду від 10.12.2018 року у справі №752/900/15-ц, яким визнано незаконною нотаріальну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко Олени Іванівни щодо внесення змін (дописок, закреслення слів) у довіреність, видану ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , за реєстровим № 450, посвідчену 27.03.2012 р. на бланку ВРР 670610, за заявою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , зареєстрованої за №27/02-18 від 28.03.2013 р. та визнано незаконними нотаріальні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко Олени Іванівни щодо видачі на підставі заяви ОСОБА_6 , котрий діяв на підставі довіреності в котру внесені зміни (дописки, закреслення слів) 28.03.2013 за реєстровим № 450, посвідченої від 27.02.2012 p., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Оленою Іванівною на ім'я ОСОБА_2 наступних свідоцтв про право власності на спільне сумісне майно подружжя: Свідоцтво за реєстровим № 110 від 28.03.2013 р. на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 ; Свідоцтво за реєстровим №113 від 28.03.2013 на 1/2 частки машиномісця АДРЕСА_4 . Визнано недійсними наступні свідоцтва про право власності на частку у спільному майні полружжя, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Оленою Іванівною на ім'я ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_6 , котрий діяв на підставі довіреності від 27.03.2012, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко Оленою Іванівною за реєстровим № 450, в котру внесені зміни (дописки, закреслення слів) 28.03.2013, а саме: Свідоцтво за реєстровим № 110 від 28.03.2013 на частки квартири АДРЕСА_1 ; Свідоцтво за реєстровим № 113 від 28.03.2013 на 1/2 частки машиномісця АДРЕСА_4 . 11 квітня 2019 року відповідно до ухвали Верховний Суд у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду по справі № 752/900/15-ц (провадження № 61- 1050св19) зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Разом з тим, Постановою Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року було скасовано заочне рішення Печерського районного суду від 12.06.2019 року у справі №757/13834/16-ц про визнання недійсним договорів, предметом яких є нерухоме майно, яке позивач у даній справі №757/59339/19-ц просить витребувати. Вказана Постанова Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року залишена в силі Постановою Верховного суду від 29.12.2022 року у справі (справа №757/13834/16-ц провадження №61-8983св22) касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року залишено без змін. Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»). Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим до виконання. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що спірне нерухоме майно було на законних підставах передано відповідачу та останній на правових підставах набув право власності на нього. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Частиною 1 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Позивач посилається, як на підставу витребування майна на заочне рішення ухваленому 12.06.2019 року Печерським районним судом м.Києва у цивільній справі №757/13834/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Марченко Олена Іванівна про визнання правочинів недійсними. Суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки відповідно до доказів наданих відповідачем по справі, Постановою Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року було скасовано заочне рішення Печерського районного суду від 12.06.2019 року у справі №757/13834/16-ц про визнання недійсним договорів, предметом яких є нерухоме майно, яке позивач у даній справі №757/59339/19-ц просить витребувати. Вказана Постанова Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року залишена в силі Постановою Верховного суду від 29.12.2022 року у справі (справа №757/13834/16-ц провадження №61-8983св22) касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 09.08.2022 року залишено без змін. Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна про витребування майна з чужого володіння, слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна про витребування майна з чужого володіння. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
позивач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_5 відповідач 1: ОСОБА_3 : АДРЕСА_6 третя особа 1: ОСОБА_4 : АДРЕСА_6 третя особа 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна: 02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 5
Дата складання повного тексту рішення 19.07.2023 року.
Суддя Остапчук Т.В.