Справа № 466/1579/23 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/2471/23 Доповідач : Приколота Т. І.
ОКРЕМА УХВАЛА
12 жовтня 2023 року м.Львів
Справа № 466/1579/23
Провадження № 22ц/811/2471/23
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 17 липня 2023 року у складі судді Зими І.Є., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , з участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського МНО Черник Н.С., про скасування договору купівлі-продажу, рішень та свідоцтва -
встановив:
13 лютого 2023 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , з участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського МНО Черник Н.С., про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Мудрака Є.М. № 56086224 від 6 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 ; скасування договору купівлі-продажу квартири від 21 січня 2021 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Черник Н.С.; скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на цю квартиру; скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_5 на спірну квартиру. В обґрунтування позову посилається на те, що він (позивач) був власником вказаної квартири, де проживав разом з дружиною - ОСОБА_6 . Спірне житло було приватизоване у 1991-1992 роках. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 . Він (позивач), як спадкоємець всього майна після смерті дружини, з якою він проживав, став єдиним власником згаданої нерухомості. Однак відомості про його право власності на вказану квартиру до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно внесені не були. Вказує, що в лютому 2022 року йому (позивачу) від працівників поліції стало відомо, що його квартиру відчужено ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 . За даним фактом Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області внесено відомості до ЄРДР № 12020140040001073 від 17 липня 2020 року. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 358, 190, 209 КК України. Його ( ОСОБА_4 ), в даному кримінальному провадженні визнано потерпілим. Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 , маючи умисел на підробку офіційного документа, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, володіючи інформацією про те, що відомості про право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не внесено до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за попередньою змовою з невстановленими особами, виготовив підроблений офіційний документ у вигляді свідоцтва про право власності на вказану квартиру, яке надалі використав, подавши його разом із заявою про державну реєстрацію, державному реєстратору ОСОБА_7 , для внесення до реєстру відомостей про власника - ОСОБА_3 6 січня 2021 року на підставі поданих ОСОБА_3 завідомо підроблених документів, державним реєстратором Мудраком Є.М. прийнято рішення про державну реєстрацію спірного помешкання за ОСОБА_3 . Крім того, 21 січня 2021 року ОСОБА_3 у приватного нотаріуса Львівського МНО Черник Н.С. шляхом подання завідомо підроблених ним документів, відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_5 , уклавши договір купівлі-продажу. Вказує, що оскільки йому (позивачу) не було відомо про відчуження його квартири шляхом підробки документів, він не вчиняв будь-яких дій щодо відчуження такої іншим особам, реєстрація права власності на нерухомість була проведена на підставі підроблених документів, квартира з його власності вибула не з його волі, внаслідок вчинення злочину по відношенню до нього.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2023 року в позові відмовлено.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що він не має жодного відношення до спірної квартири. Наприкінці 2020 року або на початку 2021 року до нього звернувся товариш чоловіка його онуки - ОСОБА_8 , який запропонував заробити певні кошти; пояснив, що для цього йому ( ОСОБА_3 ) було необхідно лише надати свій паспорт та поїхати до нотаріуса для оформлення і підписання документів. Які саме це були документи, він не розпитував. Він надав свій паспорт. За вказані його послуги ОСОБА_8 запропонував 500 доларів США, на що він ( ОСОБА_3 ) погодився, пояснюючи це своїм скрутним майновим станом. До нотаріуса його відвозив ОСОБА_8 разом із його ( ОСОБА_8 ) тещею - ОСОБА_9 та її чоловіком. У нотаріуса при підписанні документів він розумів, що йдеться про квартиру та про продаж квартири, яка насправді ніколи йому не належала. Це була його перша зустріч із ОСОБА_5 . Де саме знаходилась квартира, яку він відчужував, укладаючи договір купівлі-продажу, йому не відомо, там він ніколи не був. Яким чином ОСОБА_8 зміг оформити право власності на ту квартиру на його ( ОСОБА_3 ) ім'я, йому не відомо. На запитання нотаріуса, чи отримав він кошти за вказану квартиру в повному обсязі, він відповів ствердно, хоча насправді ніяких коштів не отримував. Що говорити нотаріусу його проконсультував ОСОБА_8 .
Судом встановлено, що з 8 вересня 1984 року позивач ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , що стверджується свідоцтвом про одруження, виданим 5 грудня 1985 року. Дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .
Відповідно до ордера БО № 014856 від 23 січня 1986 року ОСОБА_6 надано дозвіл на вселення в порядку обміну у квартиру АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_4 . З копії наданого ним паспорта вбачається, що позивач зареєстрований у спірній квартирі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що вбачається із свідоцтва про її смерть Серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 зареєстрований у будинку АДРЕСА_3 з 15 січня 2016 року, що стверджується його паспортом.
ОСОБА_5 зареєстрована в будинку АДРЕСА_4 .
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 21 січня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського МНО Черник Н.С., ОСОБА_3 (продавець) відчужив квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5 (покупця). У договорі зазначено, що квартира належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 20 липня 1995 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради на підставі розпорядження №494 від 20 липня 1995 року. Право власності на цю квартиру зареєстровано продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 6 січня 2021 року. В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на спірну квартиру.
Позивач ОСОБА_4 не надав доказів того, що спірна квартира була приватизована і була об'єктом права власності.
ОСОБА_3 заперечує, що він приймав участь у приватизації цієї квартири. Однак, в матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на цю квартиру від 20 липня 1995 року, набуте в порядку приватизації ще до смерті ОСОБА_6 . У свідоцтві міститься підпис керівника та печатка реєстраційного органу, хоч є встановленим, що реєстрація прав ОСОБА_3 на квартиру проведена у 2021 році безпосередньо перед укладенням договору купівлі-продажу.
З наявної в матеріалах справи копії протоколу допиту свідка ОСОБА_5 , попередженої про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від показань, вбачається, що її діти - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знайшли в соціальних мережах оголошення про продаж спірної квартири, про що повідомили їй. Про огляд квартири домовилися її доньки. Вона ствердила, що оглядала цю квартиру в присутності якогось чоловіка. При укладенні договору купівлі-продажу передала кошти в розмірі 543 453 грн. ОСОБА_3 .
За відсутності доказів приватизації квартири у законний спосіб є підстави стверджувати, що така належить до комунальної власності.
З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що наведені обставини містять ознаки порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення у діяннях осіб, відмінних від ОСОБА_3 , якому оголошено про підозру. Зокрема, осіб, причетних до виготовлення та використання підроблених правовстановлюючих і реєстраційних документів. Правова оцінка має бути надана діянням ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та інших осіб.
Відповідно до вимог ч.11 ст.262 ЦПК України, про встановлене колегія суддів вважає за необхідне повідомити прокурора, який повинен надати суду відповідь про вжиті заходи на протязі встановленого судом строку.
Керуючись ст.ст. 258 - 262,385,388 - 391 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Повідомити про наведене в описовій частині ухвали Прокуратуру Львівської області.
Встановити строк для надання відповіді про розгляд окремої ухвали Львівському апеляційному суду - 2 місяці.
Окрема ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Окрема ухвала складена і підписана 12 жовтня 2023 року.
Головуючий
Судді