Справа № 755/11074/23
"16" жовтня 2023 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12023105040001046, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Драбове-Барятинське Драбівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , на початку березня 2023 року, точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, у всесвітній мережі Інтернет, вирішив придбати підроблений офіційний документ, а саме - посвідчення водія, категорії «В», «С».
Реалізуючи свій умисел, направлений на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія, ОСОБА_3 , скориставшись всесвітньою мережею «Інтернет», знайшов оголошення про виготовлення посвідчення водія українського зразку. Після чого, за номером телефону, який був вказаний в оголошенні, зв'язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка повідомила, що для виготовлення підробленого посвідчення водія необхідно надати персональні дані, а саме - прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження та особисту фотокартку ОСОБА_3 , які в подальшому буде використано для підробки посвідчення водія.
В подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, надіслав на абонентський номер мобільного телефону невстановленої особи особисті персональні дані, а саме прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження та особисту фотокартку з метою внесення вказаних даних до підробленого посвідчення водія.
У свою чергу, невстановлена органом досудового розслідування особа, реалізуючи свої протиправні дії, направлені на підроблення документів, діючи в межах домовленості з ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, у невстановлений органом досудового розслідування день, час та місці, підробила офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права, а саме посвідчення водія, серії НОМЕР_3 , видане 15.02.2023 року ТСЦ 8042, на ім'я ОСОБА_3 .
В подальшому, невстановлена особа, приблизно через тиждень, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, користуючись послугами ТОВ «Нова пошта», надіслала ОСОБА_3 посвідчення водія, серії НОМЕР_3 , яке останній отримав у відділенні №13 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Оранжерейна, 3. За допомогою послуги «накладений платіж» ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_3 сплатив за виготовлення підробленого посвідчення водія кошти у розмірі 12000 гривень.
ОСОБА_3 , будучи обізнаним про те, що право керування транспортними засобами надано особам, які володіють водійським посвідченням, діючи з прямим умислом, з метою незаконного отримання можливості керування транспортним засобом, реалізуючи свої протиправні наміри та діючи згідно домовленості, у березні 2023 року, у невстановлений день і час, з метою підроблення офіційних документів за невстановлених обставин, надав свої персональні дані невстановленій особі, чим сприяв вчиненню кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він отримав посвідчення водія всупереч встановленому порядку отримання посвідчення водія, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», залишив дане посвідчення в себе та почав його використовувати для підтвердження права керувати транспортними засобами певної категорії.
У результаті протиправних дій, ОСОБА_3 вчинив пособництво у підробленні посвідчення водія, серії НОМЕР_3 , виданого 15.02.2023 року ТСЦ 8042, на ім'я ОСОБА_3 , яке видається та посвідчується уповноваженою на те установою, що надає права, з метою подальшого його незаконного особистого використання.
Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, та проходячи її у військовій частині НОМЕР_2 , 17.07.2023 року, приблизно о 21 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем марки «SУМ», д.н.з. НОМЕР_4 , рухався проїжджою частиною за адресою: м.Київ, вул.Березняківська, 21, та був зупинений для перевірки документів інспекторами УПП в м.Києві ДПП України. Відповідно до ст.32 Закону України «Про Національну поліції», інспектори попросили ОСОБА_3 пред'явити документи, які засвідчують право на керування транспортним засобом.
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з особистих мотивів, з метою того, щоб підтвердити правомірність керування вказаним транспортним засобом, 16.07.2023 року, приблизно о 21 годині 05 хвилин, знаходячись на проїжджій частині за адресою: м.Київ, вул.Березняківська, 21, ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія, серії НОМЕР_3 , видане 15.02.2023 року ТСЦ 8042, та пред'явив його працівникам патрульної поліції Національної поліції України, які, виявивши ознаки його підроблення, викликали на місце слідчо-оперативну групу Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінальних проступків він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості обвинуваченим, підтверджено його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, а саме пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, та ч.4 ст.358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних проступків, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також положення ст.53 КК України.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні та в суді.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, спосіб життя, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст.12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, а також те, що кримінальні проступки, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , пов'язані з підробленням документу, у даному випадку посвідчення водія, з метою його використання для керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, не маючи такого права згідно вимог закону, що могло потягнути за собою тяжкі наслідки для оточуючих, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкцій частини першої та четвертої статті 358 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).
Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 1434 гривні 00 копійок за проведення судової технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №12023105040001046 (висновок №CE-19/111-23/36934-ДД від 18.07.2023 року). Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Цивільний позов у справі не заявлявся, потерпілих немає, майнова шкода нікому не заподіювалася.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
- за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.
Матеріали кримінального провадження №12023105040001046 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/11074/23.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи судової технічної експертизи документів в сумі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривні 00 копійок.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке знаходиться в матеріалах судової справи, - залишити при матеріалах судової справи.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1