ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 р. Справа № 520/904/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 10.05.23 по справі № 520/904/23
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Харківський національний університет внутрішніх справ (далі за текстом також - позивач, ХНУВС) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом також - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 41 065,66 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що на виконання 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 за № 261, Харківський національний університет внутрішніх справ рекомендованим листом від 04.11.2022 за № 7/109 направив на адресу відповідача повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в ХНУВС, однак з незалежних від позивача обставин таке повідомлення відповідач не отримав, що підтверджується копією конверту, який повернувся на адресу відправника з відміткою про «закінчення терміну зберігання». З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, вказує, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що позивач проходив навчання та службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 01.09.2020 по 23.06.2022.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі по тексту - ХНУВС) від 19.08.2020 за № 245 о/с відповідача прийнято на службу до Національної поліції України, зараховано курсантом ХНУВС з 01.09.2020 та присвоєно звання «рядовий поліції».
Між відповідачем, ХНУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області - 01.09.2020 укладено контракт № 55 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі за текстом - контракт).
Положеннями абзацу 5 пункту 3 розділу ІІ вказаного контракту передбачено, що особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому абзацом 5 пунктом 1 розділу ІІ контракту передбачено, що виконавець, яким у даному випадку є позивач, зобов'язується після відрахування особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за весь термін навчання.
Наказом ХНУВС від 22.06.2022 за № 219 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України відповідно до пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) з 23.06.2022.
Доказів утрати юридичної сили згаданим наказом з будь-якої причини матеріали справи не містять.
Згідно з довідкою ХНУВС про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта № 4/401-д, фактична сума витрат, пов'язаних з утриманням курсанта (відповідача) за період з 01.09.2020 по 24.06.2022, становить 41 065,66 грн.
Вказаною довідкою конкретизовано структуру витрат на утримання під час навчання, а саме: витрати по грошовому забезпеченню - 4671,89 грн, витрати по продовольчому забезпеченню - 19 224,39 грн, витрати по медичному забезпеченню - 146,55 грн, витрати по речовому забезпеченню - 5938,96 грн, витрати на комунальні послуги та спожитих енергоносіїв - 11 083,87 грн.
На виконання абзацу 5 пунктом 1 розділу ІІ контракту, позивач склав повідомлення від 22.06.2022 за №7/9 о/с про зобов'язання відповідача відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі у добровільному порядку протягом 30 діб з моменту отримання вказаного повідомлення у сумі, зазначеній у довідці ХНУВС № 4/401-д.
За твердженням позивача повідомлення про зобов'язання відповідача відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі від 22.06.2022 за № 7/9 о/с та довідку про фактичні витрати, пов'язані з утриманням курсанта № 4/401-д, направлені листом від 04.11.2022 за № 7/109 на адресу реєстрації відповідача (площа Гончарівська, будинок 17, місто Ізюм, Харківська область), що підтверджується роздруківкою Укрпошти, копія якої наявна у матеріалах справи, проте на адресу ХНУВС повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Наведені розрахунки відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного суду не надано.
У зв'язку із достроковим розірванням контракту за ініціативою відповідача та невідшкодуванням витрат, пов'язаних із утриманням під час навчання, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що станом на час звернення до суду позивачем не було дотримано порядку, який має передувати зверненню до суду у цій категорією справ, а саме - не надано до суду належних доказів щодо надсилання відповідачу довідок про розмір відшкодування, зокрема не надано опису вкладення до листа, відповідно у справі відсутні докази надання відповідачу часу на добровільне відшкодування вартості витрат та відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній на момент укладення договору між учасниками справи) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015, № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 за № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 261).
Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що у разі укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ та курсантом та проходження ним навчання на останнього покладаються відповідні обов'язки передбачені чинним законодавством України та договором.
Відповідні обов'язки покладаються на особу і у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Так, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Зі змісту наявного у матеріалах справи контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських від 01.09.2020 за № 55, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області та громадянином України - відповідачем, установлено, що абзацом 4, 5 пунктом 3 розділу II серед обов'язків особи (відповідача) передбачено: після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Контракт від 01.09.2020 за № 55 підписано власноруч відповідачем.
Відтак відповідач обізнаний про наявність у нього обов'язку відшкодувати, витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі дострокового припинення контракту.
Наказом ХНУВС від 22.06.2022 за № 219 о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України відповідно до пункту 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) з 23.06.2022.
Отже у відповідача виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19.
Тобто відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише у разі відмови відповідача може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Позивач в апеляційній скарзі наголошує, що повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати з довідкою про суму витрат, пов'язані з утриманням в закладі вищої освіти, які має відшкодувати відповідач, позивачем направлялись 04.11.2022, а 14.12.2022 повернувся конверт з відміткою пошти "за закінчення терміну зберігання".
Разом з тим до матеріалів справи суду першої інстанції було надано копію квитанції Акціонерного товариства «Укрпошта», ВПЗ № 18 від 10.01.2023 про направлення поштового відправлення, в тому числі і на адресу відповідача (площа Гончарівська, будинок 17, місто Ізюм, Харківська область).
Суд першої інстанції, відхиляючи доводи позивача про дотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору, указав, що матеріали справи не містять доказів того, що направлення такого повідомлення відповідачу здійснено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також не надано опису вкладення до листа, що дає підстави для висновку, що відповідачу не було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі.
Так, з копій квитанції Акціонерного товариства «Укрпошта», ВПЗ № 18 від 10.01.2023 про направлення п'яти поштових відправлень (на різні адреси) не вбачається направлення саме повідомлень про відшкодування витрат, які є предметом цієї справи, а тим більше довідок про розмір витрат, які було зазначено як додаток до повідомлень.
Разом з цим у матеріалах справи наявна копія конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» без зазначення адресата та адреси, на яку було направлено такий конверт (а.с. 15).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення, оскільки надана позивачем квитанція (чек АТ «Укрпошта», а. с. 14) не дає достовірно встановити факт направлення позивачем саме повідомлення з відповідною довідкою про розмір витрат, до матеріалів справи також не надано опису вкладення до листа.
Окрім того, зі змісту вказаної квитанції (чек АТ «Укрпошта») вбачається, що остання свідчить про отримання послуг поштового зв'язку 10.01.2023, а позов Харківським національним університетом внутрішніх справ подано до суду через систему «Електронний суд» 16.01.2023.
Вказане дає підстави вважати, що позивачем не надано відповідачу час на добровільне відшкодування витрат на його утримання у Харківському національному університеті внутрішніх справ, оскільки положеннями пункту 5 Порядку № 261 особі, яка навчалася у вищому навчальному закладі, надано право протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки станом на час звернення до суду позивачем не дотримано порядку, що має передувати зверненню до суду у цій категорії справ.
Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.08.2022 у справі № 480/8200/20.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм процесуального права - неправильним.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду у справі № 820/1400/17 колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі не є релевантними з огляду на спірні правовідносини сторін у справі № 820/1400/17 та у цій справі.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі № 520/904/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова