Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що працівники поліції порушили порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, оскільки не відреагували на його незгоду із результатами огляду на місці зупинки автомобіля і не забезпечили повторний огляд в медичному закладі. Стверджує, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №562/3195/23 Суддя в суді І інстанції - Саган Л.В.
Провадження № 33/4815/663/23 Суддя в суді апеляційної інстанції - Шимків С.С.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №550701 від 28 серпня 2023 року вбачається, що 28 серпня 2023 року о 17 год. 50 хв., у смт. Мізоч, Рівненського району, Рівненської області, по вул. Шевченка, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "LANDWIND X6", р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора "Alcotest №6820". Результат огляду становить 0,87 проміле, що підтверджується тестом 664 від 28.08.2023 року.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Так, згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов'язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди - зафіксувати відмову. При цьому, доказами такої відмови можуть бути письмові пояснення двох свідків огляду або її відеофіксація.
З матеріалів справи вбачається, що свідки під час проведення огляду ОСОБА_1 не залучалися, а працівниками поліції здійснювалася його відео фіксація.
З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки автомобіля за допомого технічного приладу "Drager Alcotest №6820".
Під час огляду водія, контрольний забір повітря, за результатами якого прилад має відображати нульові показники ("0.0" проміле), працівниками поліції не проводився.
ОСОБА_1 тричі продував газоаналізатор. Перші дві продувки не підтвердили стан алкогольного сп'яніння і лише третя спроба вказала на позитивний результат. При цьому, мундштук патрульними не змінювався.
Крім того, із роздруківки тесту приладу №664 від 28.08.2023 року вбачається, що до закінчення терміну повірки приладу "Drager Alcotest №6820" №ARNA0665, станом на 28.08.2023 року, залишався 1 день.
Дані обставини викликають сумніви в об'єктивності показників приладу, яким було проведено освідування ОСОБА_1 ..
Разом з цим, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не погоджувався із результатами огляду на місці зупинки його автомобіля, в порушення вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, працівниками поліції не було запропоновано йому пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я.
При цьому, ні протокол, ні направлення на огляд до медичного закладу, ні відеозапис не підтверджує, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у медичному закладі.
Крім того, сумнівними є підстави зупинки ОСОБА_1 , адже згідно наявного у матеріалах справи рапорта 28.08.2023 року о 19:21 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.08.2023 року о 19:20 год. за адресою: смт. Мізоч, вул. Шевченка, 8, зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "LANDWIND ", р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння і порушив правила користування ременем безпеки.
Заявником є сержант поліції Бондарчук Д.В., яким було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову серії БАД №469605 про накладення на останнього адміністративного стягнення за порушення ним правил користування ременем безпеки.
Разом з цим, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №550701 від 28 серпня 2023 року та постанова серії БАД №469605 від 28 серпня 2023 року були складені о 18:05 год. та 18:26 год., тобто до повідомлення на лінію 102 про вчинення правопорушення.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відмовився від стаціонарного освідування на стан сп'яніння, що є порушенням порядку огляду водія на стан сп'яніння, який встановлений ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
З огляду на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено із порушення вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, при винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови, порушені принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2023 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.