ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/1126/23 Номер провадження 22-ц/814/4451/23Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
УХВАЛА
23 жовтня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 липня 2023 року, постановлене суддею Черняєвою Т.М.,
по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Марфін банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31 липня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку подавши апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у сумі 1640,40 грн.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відстрочення сплати судового збору або продовження терміну для усунення недоліків.
Заява обгрунтована тим, що вона немає фінансової можливості оплатити судовий збір, оскільки на її утриманні знаходиться малолітня дитина 2016 року народження, а її чоловік є військовослужбовцем та безпосередньо приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20, зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Разом з тим, п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст.12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 надано копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про шлюб, копію довідки військової частини НОМЕР_1 про мобілізацію ОСОБА_2 , копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_2 , копію довідки про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Проте, заявником не надано жодного доказу, який підтверджує її матеріальний стан.
Наведені апелянтом доводи щодо відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, так як нею не надано суду докази на підтвердження складного майнового стану, який би унеможливлював сплату ним судового збору.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не надано суду належних та достатніх доказів про суми свого доходу (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, що видається органами Державної податкової служби України), апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, а тому не може задовольнити відповідне клопотання апелянта.
Частиною 2 статті 127 ЦПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, суд вважає за можливе продовжити апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 липня 2023 року.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 10 листопада 2023 року.
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.Ю. Кузнєцова