Номер провадження 2/754/4991/23
Справа №754/11906/23
Іменем України
17 жовтня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 3% річних,
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просить суд:
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» суму в розмірі 10 248,70 дол. США 3% річних за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2010 у справі № 2-3550/2009;
- стягнути пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» судовий збір в сумі 5 621,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1126730600, відповідно до якого Банк надав кредит у розмірі 149 800 доларів США, зі ставкою за користування кредитом в розмірі 12,9% річних строком до 12.12.2022. Також 12.12.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 в забезпечення вимог Кредитного договору укладено Договір поруки 164310-12.12.2007.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2010 у справі № 2-3550/2009 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Локо» на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 180 811,68 долари США
12.03.2012 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва замінено сторону виконавчого провадження № 21697079 з ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
24.05.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір № 1456/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до пп. 1.1 якого продавець ПАТ «Дельта Банк» передає у власність покупцеві ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору до правонаступника стягувача перейшло також право вимоги за кредитноим договором № 11267306000 в 12.12.2007.
21.07.2020 Деснянським районним судом м. Києва у справі № 2-627/10 задоволено заяву ТОВ «ФК «Гефест» та замінено сторону у виконавчих листах відносно відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, яка постановою Київського апеляційного суду у справі №2-627/10 від 08.10.2020 залишена без змін.
Станом на дату подачі позову, вищезазначене рішення не виконано.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідачів на підставі ст. 625 ЦПК України 3 % річних за період з 18.08.2020 по 23.02.2022.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.10.2023 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
У судове засідання 17.10.2023 сторони не з'явились.
Відповідачі до суду не з'явилися, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідачі повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу їх зареєстрованого місця проживання, проте судова повістка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що повістку вручено відповідачеві та він є повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів, які повідомлені належним чином та не повідомили суду причини своєї неявки.
Оскільки відповідачі про розгляд справи повідомлялися належним чином, відзив на позовну заяву не подали та не повідомили причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надійшло заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2010 у справі № 2-3550/2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Локо» на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 180 811,68 дол. США, що становить 1448120,78 грн. та судові витрати у розмірі 1820,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2012 замінено сторону виконавчого провадження № 21697079 з ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.02.2018, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 26.04.2018, поновлено ПАТ «Дельта Банк» строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання з дня набрання ухвалою суду законної сили.
24.05.2019 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» було укладено Договір № 1436/К про купівлю-продажу майнових прав, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» передає у власність покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку № 1 до цього Договору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2020 у справі № 2-627/10 задоволено заяву ТОВ «ФК «Гефест», замінено сторону у виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Локо» з АТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Гефест».
Постановою Київського апеляційного суду від 08.10.2020 у справі № 2-627/10 ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2020 залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що у разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України трьох відсотків річних у сумі 10 248,70 доларів США, нарахованих за період з 18.08.2020 по 23.02.2022 за невиконання грошового зобов'язання, підтвердженого рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.11.2010 у справі № 2-3550/2009.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Відповідачі на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2010 у справі № 2-3550/2009 мають грошове зобов'язання перед ТОВ «ФК «Гефест» в сумі 180811,68 доларів США, у зв'язку з чим у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Слід зазначити, що у вказаній постанові, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.01.2016 у справі №6-2759цс15, яким було визначено, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), також зазначено, що зупинення виконання рішення не впливає на реалізацію особою права за захист майнового інтересу, оскільки за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов'язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Доказів того, що грошове зобов'язання, встановлене рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2010 у справі №2-3550/2009, відповідачами виконано матеріали справи не містять.
Згідно з розрахунком сума 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 18.08.2020 по 23.02.2022 становить 10 248,70 доларів США.
Частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги статті 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачі, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, факт наявності зазначеної заборгованості не спростували.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 3% річних задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 10 248,70 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» 2810,86 грн витрат зі сплати судового збору
Стягнути ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» 2810,85 грн витрат зі сплати судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», код ЄДРПОУ 42350033, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 27.10.2023.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак