Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/556/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст.183 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 року. Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2023 року,якою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, офіційно працевлаштованого ТОВ «Вересень плюс» на посаді укладальника-пакувальника, не маючого утриманців, зі слів є вдівцем та інвалідом ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 06.30 год.08.12.2023 та визначено розмір застави,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2023 року задоволено клопотання слідчого погодженого з прокурором та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 06.30 год.08.12.2023, також визначено розмір застави в сумі 80520 грн.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що досудовим слідством ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання наркотичного засобу, з метою збуту, та незаконного збуту наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином, а також у вчиненні незаконного придбання, зберігання наркотичного засобу з метою збуту, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Також визнається доведеним наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
У апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 11.10.2023 та обрати відносно його підзахисного ОСОБА_5 міру запобіжного заходу не пов'язану з триманням під вартою, а саме домашній арешт у певний період доби.
В обґрунтування апеляції вказав, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою так як викладені в ній обставини не підтверджуються жодним доказом, не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, також не враховано особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, працевлаштований, раніше не судимий, є інвалідом 3-ї групи, характеризується позитивно.
Захисник, підозрюваний та прокурор клопотань про їх участь під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, а тому враховуючи положення ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12022121010003284, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч.2 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України про що 10.10.2023 йому повідомлено про підозру.
Обґрунтованість підозри підтверджується: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10.10.2023; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 16.08.2023; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-23/8840-НЗПРАП від 15.09.2023; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 22.05.2023; висновком судової експертизи матеріалів Висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-23/6355-НЗПРАП від 05.07.2023; протоколом проведення обшуку від 10.10.2023.
Відповідно до ст.12 КК України злочини у яких підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими, санкцією ч.1 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проте підозрюється у вчиненні умисних, корисливих, тяжких кримінальних правопорушеннях пов'язаних з торгівлею наркотичними речовинами.
Як особа ОСОБА_5 має вік 45 років, має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований, за його не спростованих доводів є вдівцем, а також має групу інвалідності. За наведеного сталі соціальні зв'язки підтверджені, однак ОСОБА_5 підозрюється у продажі наркотичних речовин, при цьому вони були віднайдені в тому числі під час обшуку саме за місцем його фактичного проживання, відтак перебування під домашнім арештом, в тому числі цілодобовим не гарантує унеможливлення продовження ним злочинної діяльності та дозволить знищити речові докази. Тим паче, під час розгляду клопотання підозрюваний не вказав на наявність осіб, які б могли забезпечити його існування, в разі обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження злочинної діяльності.
З вищенаведеного, не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими, а даний запобіжний захід є найбільш м'яким.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_5 на поруки не встановлено.
Оскільки підозрюваний вказав на відсутність власних накопичень, застава, як самостійний вид запобіжного заходу також не може бути застосована.
Таким чином, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_5 .
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачено ст.177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу з метою уникнення покарання будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам.
Враховуючи вищезазначене доводи викладені адвокатом в апеляційній скарзі, як підстави на його думку для скасування його підзахисному міри запобіжного заходу, спростовуються матеріалами справи, які свідчать про обґрунтованість висновків слідчого судді щодо необхідності обрання до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу саме тримання під вартою.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. ст. 194, 196 КПК України, є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 жовтня 2023 року,якою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 06.30 год.08.12.2023 та визначено розмір застави - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4