КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №760/17173/22 Головуючий у І інстанції - Шереметьєва Л.А.
апеляційне провадження №22-ц/824/10604/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ України
19 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
за участю секретаря судового засідання Ковтун М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просила звільнити її від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначених судовим наказом №398/1339/19, виданим Солом'янським районним судом м. Києва 17 жовтня 2019 року; відкликати з Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) судовий наказ №398/1339/19, виданий Солом'янським районним судом м. Києва 17 жовтня 2019 року про стягнення з неї на користь відповідача аліментів.
В обґрунтування позову зазначала, що з 28 серпня 2007 року по 31 серпня 2016 року вони з відповідачем перебували у шлюбі.
Від шлюбу з мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27 серпня 2019 року Солом'янським районним судом м. Києва видано судовий наказ №398/1339/19 від 17 жовтня 2019 року, яким вирішено стягувати з неї на користь відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 квітня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
17 лютого 2020 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби в м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №61285865 про примусове виконання вищезазначеного судового наказу.
Вказувала, що після розірвання шлюбу діти деякий час проживали з відповідачем, а вона сплачувала аліменти на утримання дітей, додатково надавала фінансову допомогу, оплачувала оренду житла та забезпечувала медичне лікування дітей, а також інші потреби, що забезпечують культурний та освітній розвиток дітей, у тому числі побутові.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року встановлено, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком не проживає.
За період проживання сина ОСОБА_4 разом з бабусею у м. Одесі відповідач з ним майже не спілкувався і жодним чином не допомагав у забезпеченні сина.
Зауважувала, що не дивлячись на те, що одна дитина з 2020 року з відповідачем не проживала, вона продовжувала сплачувати аліменти у розмірі, передбаченому на утримання двох дітей.
24 лютого 2022 року відповідач, розуміючи ризики для дітей у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, надав їй нотаріальну згоду на виїзд малолітніх дітей за кордон.
З 01 березня 2022 року діти проживають разом з нею в АДРЕСА_1 .
Не дивлячись на те, що діти проживають разом з нею в Канаді і вона самостійно забезпечує дітей, відповідачем було подано позовну заяву про збільшення розміру аліментів, що розглядається Солом'янським районним судом м. Києва у справі № 760/12064/22.
Посилалася на те, що діти припинили проживати з батьком, а почали проживати з нею та перебувають на її повному утриманні.
На підставі викладеного позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року позов задоволено.
Звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992,40 грн судового збору.
Додатковим рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відкликання судового наказу відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У мотивування скарги зазначає, що перебування дітей у ОСОБА_2 у Канаді є тимчасовим, оскільки сплинув термін дії згоди ОСОБА_1 на виїзд дітей за кордон, у зв'язку з чим уважає невмотивованою та безпідставною вимогу ОСОБА_2 щодо її звільнення від сплати аліментів.
Зауважує, що позивач зобов'язана була повернутися в Україну на постійне місце проживання та проживати з дітьми.
10 серпня 2023 року апеляційним судом отримано на електронну пошту відзив на апеляційну скаргу від представника позивача ОСОБА_5 , в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Зокрема, вказує про те, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виїзд дітей за кордон на постійне місце проживання до досягнення ними повноліття без згоди одного з батьків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року оскаржується відповідачем в частині задоволених позовних вимог про звільнення від сплати аліментів, а тому в іншій частині апеляційним судом не перевіряється.
Задовольняючи позовні вимоги про звільнення від сплати аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач факту перебування дітей разом з позивачем з 01 березня 2022 року не заперечував, доказів проживання дітей разом з ним на момент розгляду справи не надав.
Проживання на даний час дітей з позивачем є обставиною, що має істотне значення і є підставою для звільнення позивача від сплати аліментів.
Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Судом установлено, що сторони з 28 серпня 2007 року по 31 серпня 2016 року перебували у шлюбі.
Від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається, що аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку (доходів) на підставі судового наказу, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 17 жовтня 2019 року у справі №398/1339/19.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений частиною другою статті 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений статтею 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках - і своїх повнолітніх дітей.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.
З урахуванням предмета спору між сторонами, а саме припинення стягнення аліментів на утримання дітей, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
З точки зору сімейного законодавства, а саме статті 7 СК України, одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов'язані із самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом.
За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи підстави для звільнення від сплати аліментів, ОСОБА_2 посилалася на те, що діти припинили проживати з батьком, а почали проживати з нею та перебувають на її повному утриманні.
На підтвердження вказаних нею обставин долучила до справи копії авіаквитків від 01 березня 2022 року та довідку про перебування на консульському обліку від 27 квітня 2022 року, які підтверджують перебування малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею в м. Едмонтон, провінції Альберта, Канади.
У свою чергу відповідач факту перебування дітей разом з позивачем з 01 березня 2022 року ані в суді першої, ані апеляційної інстанцій не заперечував, доказів проживання дітей разом з ним на момент розгляду справи не надав.
У судовому засіданні визнав, що діти проживають разом з матір'ю в м. Едмонтон, провінції Альберта, Канади.
Зважаючи на викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що проживання на даний час дітей з позивачем є обставиною, яка має істотне значення і є підставою для звільнення позивача від сплати аліментів.
Отже, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи та наявними у справі доказами, фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, яким судом першої інстанції надана належна правова оцінка.
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 01 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник