КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2023 задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 33 доби, а саме по 31.10.2023 включно.
Цією ж ухвалою визначено підозрюваній ОСОБА_6 заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200,00 гривень у національній грошовій одиниці, та покладено на неї, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які
_____________________________________________________________________________
Справа № 752/7739/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6332/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначено до 31.10.2023 включно.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Київської міської прокуратури.
Підозрювану ОСОБА_6 взято під варту в залі судового засідання.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити повністю, визначивши підозрюваній ОСОБА_6 розмір застави у межах 5955 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 983 220 гривень у національній грошовій одиниці.
В апеляційній скарзі прокурор вказував на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційних тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти власності держави, а саме у вчиненні пособництва в заволодінні бюджетними коштами в період 2020-2023 років, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та особливо великих розмірах, повторно (80 разів), в умовах воєнного стану та у вчиненні легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Загальна сума матеріальної шкоди, яка завдана місцевому бюджету територіальної громади міста Києва злочинними діями ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та інших невстановлених на цей час осіб становить 31 961 332 гривень, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи.
Апелянт звертав увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_10 визнав вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та підтвердив причетність ОСОБА_6 до інкримінованих їй злочинів.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_10 відшкодував збитки на загальну суму 15 980 666 гривень.
На переконання прокурора, у даному випадку має місце виключний випадок, який свідчить, що визначений слідчим суддею розмір застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а тому застава повинна бути визначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі не менше ніж 15 980 666 гривень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000027 від 17.01.2023 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4, 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 191 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження 26.09.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України; у в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України; в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК України; в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах та в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України; в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, спрямованого на приховування, маскування походження такого майна, вчинені особою, яка знала що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 209 КК України.
27.09.2023 старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , в якому просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, із одночасним визначенням застави в розмірі не менше ніж 15 980 666 гривень та покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2023 задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 33 доби, а саме по 31.10.2023 включно.
Цією ж ухвалою визначено підозрюваній ОСОБА_6 заставу у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200,00 гривень у національній грошовій одиниці, та покладено на неї, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначено до 31.10.2023 включно.
Підозрювану ОСОБА_6 взято під варту в залі судового засідання.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч.ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.
Крім того, слідчим доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення кримінального правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, висновок слідчого судді щодо застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою не оскаржується і сторонами кримінального провадження.
Разом з тим, колегію суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України при визначенні підозрюваній застави у виді 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень, про що обгрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
На переконання колегії суддів, визначаючи ОСОБА_6 розмір застави в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для даної категорії злочину, слідчий суддя не надав ретельну оцінку всіх релевантних факторів, які підлягають встановленню під час визначення розміру застави, належним чином не оцінив ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, не порівняв існуючі ризики, характер кримінальних правопорушень, їх наслідки та тяжкість з реальною можливістю виконання ОСОБА_11 процесуальних обов'язків у випадку внесення нею застави визначеної слідчим суддею застави в розмірі 805 200 грн.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_11 злочинів та ступінь їх суспільної небезпеки, не відповідають висновкам слідчого судді щодо відповідності розміру застави в сумі 805 200 гривень тим ризикам, які слідчий суддя визнав доведеними.
При цьому, дані про особу підозрюваної, зокрема її майновий та сімейний стан, вік, соціальні зв'язки, з огляду на встановлені обставини інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, не спростовують сумнівів у дієвості визначеного слідчим суддею розміру застави.
Враховуючи обставини інкримінованих підозрюваній тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, кількість злочинних епізодів, які налічують 80, та загальну суму заподіяної місцевому бюджету матеріальної шкоди, завданої діями ОСОБА_6 , іншого підозрюваного та невстановлених на цей час осіб, яка становить 31 961 332 грн., дані про особу ОСОБА_6 , яка не заміжня, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, її майновий та сімейний стан, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_6 застави у розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800 гривень у національній грошовій одиниці.
При цьому, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність визначення підозрюваній розміру застави у виді у межах 5955 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 983 220 гривень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).
За таких обставин, посилання прокурора при обгрунтуванні зазначеного в апеляційній скарзі розміру застави, виключно на розмір заподіяної шкоди на суму 31 961 332 гривень, а також посилання на ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_10 визнав вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та відшкодував збитки на загальну суму 15 980 666 гривень, не можуть бути належною підставою для визначення ОСОБА_6 застави саме у розмірі 15 983 220 гривень.
На переконання колегії суддів, застава у розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800 гривень у національній грошовій одиниці, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для підозрюваної, або недостатнім для виконання нею процесуальних обов'язків, та колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 31.10.2023 включно, та визначення застави у розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 220 800 гривень, з покладанням на неї обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8.ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
При цьому, враховуючи, що згідно наданих під час апеляційного розгляду відомостей, 02.10.2023 ОСОБА_6 , на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2023, було внесено визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 805 200 грн., унаслідок чого підозрювана на даний час вважається такою, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді застави, колегія суддів при постановленні нової ухвали приходить до висновку, що у випадку сплати застави, визначеної колегією суддів в розмірі 3 220 800 гривеньу національній грошовій одиниці, підлягає врахуванню сума застави, яка була сплачена згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29.09.2023 у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 ,задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, до 31 жовтня 2023 року включно.
Взяти під варту підозрювану ОСОБА_6 в залі суду.
Визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу в розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 220 800 гривень у національній грошовій одиниці, врахувавши у випадку сплати застави, суму застави, сплачену згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2023 року в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200,00 гривень.
Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки: не відлучатись з населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 31 жовтня 2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3