КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Головуючий у суді першої інстанції Пономаренко Н.В.
Єдиний унікальний номер справи № 761/7812/14
Апеляційне провадження №22ц/824/12042/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, суд, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року ПАТ АК « Укргазбанк» подав заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа №761/7812/14-ц до виконання та видачу дублікату.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 15 липня 2014 року задоволено позов банку. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ АК «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 65-Ф/2012 від 26 липня 2012 року у розмірі 446026,82 грн ,що складається з заборгованості за кредитом строкової - 325984,83 грн , заборгованості простроченої - 104 170,20 грн , заборгованості по процентах поточної - 901,84 грн , заборгованості про процентам простроченої -14 969,95 грн , судового збору 3 654 грн .
На виконання рішення Шевченківським районним судом міста Києва 12 березня 2015 року було видано виконавчий лист № 761/7812/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором №65-Ф/2012 від 26 липня 2012 року у розмірі 446 026,82 грн, що складається з
- заборгованість за кредитом строкова- 325 984,83 грн,
- заборгованість за кредитом прострочена - 104 170,20 грн,
- заборгованість по процентах поточна - 901,84 грн,
- заборгованість по процентах прострочена - 14 969,95 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
Заявником зазначено, що у зв'язку з відсутністю інформації про виконавче провадження Банк звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції із запитом про хід виконавчого провадження. У відповідь отримав довідку №49435 від 22 березня 2021 року , відповідно до якої 26 грудня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу. Вказано, що станом на дату написання заяви виконавчий лист на адресу АБ «УКРГАЗБАНК» не надходив, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства.
У заяві вказано, що на теперішній час рішення суду у справі № 761/7812/14-ц не виконано, чим порушуються права АБ «УКРГАЗБАНК». Так, заявником зазначено, що про втрату/знищення виконавчого документа АБ «УКРГАЗБАНК» дізнався лише з довідки Шевченківського ДВС у м. Києві від 22 березня 2021 року , внаслідок чого строк для його повторного пред'явлення було пропущено з поважних причин. АБ «УКРГАЗБАНК» вважає, що наведені у заяві банку причини щодо пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважними , а саме те, що постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві від 26 грудня 2016 року про повернення виконавчого документу, який перебував на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Києві вони не отримували . Оригінал виконавчого документу був втрачений органами виконавчої служби при пересилці/знищений разом з матеріалами виконавчого провадження.
Все це свідчить про відсутність у стягувача об'єктивної можливості подати повторно виконавчий документ до виконання у встановлені чинним законодавством строки.
За вказаних обставин, у прохальній частині заяви, просив:
- поновити АБ «УКРГАЗБАНК» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, який виданий 12 березня 2015 року Шевченківським районним судом міста Києва по справі № 761/7812/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором №65-Ф/2012 від 26 липня 2012 року у розмірі 446 026,82 грн., що складається з такого:
- заборгованість за кредитом строкова - 325 984,83 грн,
- заборгованість за кредитом прострочена - 104 170,20 грн,
- заборгованість по процентах поточна - 901,84 грн,
- заборгованість по процентах прострочена - 14 969,95 грн.
- видати АБ «УКРГАЗБАНК» дублікат виконавчого листа на виконання рішення Шевченківським районного суду міста Києва по справі № 761/7812/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором №65-Ф/2012 від 26 липня 2012 року у розмірі 446 026,82 грн., що складається з такого:
- заборгованість за кредитом строкова - 325 984,83 грн,
- заборгованість за кредитом прострочена - 104 170,20 грн,
- заборгованість по процентах поточна - 901,84 грн,
- заборгованість по процентах прострочена - 14 969,95 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ АК «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити ухвалу якою задовольнити заяву. У скарзі зазначено ,що суд не врахував наявні в матеріалах докази, суд не дав оцінки доводам, викладеним заявником у заяві про видачу дублікату виконавчого документа і поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України особи, які приймають участь у справі, повідомлені про день та час розгляду справи на 19 жовтня 2023 року. Заяв, клопотань про зміну місця знаходження, про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції від заявника, державного виконавця не надходили, відтак відсутні підстави вважати причини їх неявки поважними. Представник ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк Н. подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із її зайнятістю в іншому судовому процесі. Як видно із матеріалів справи, про день та час розгляду даної справи, ОСОБА_1 та його представник були повідомлені завчасно - 17 серпня 2023 року, тоді як судове засідання по справі у Голосіївському районному суді м. Києва, в якому має приймати участь адвокат Щербатюк Н. призначено до розгляду 05 жовтня 2023 року на 19 жовтня 2023 року. За таких обставин, надання переваги представником ОСОБА_1 - адвокатом Щербатюк Н. участі в іншому судовому засідання не є поважною причиною.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив ,що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за Кредитним договором №65-Ф/2012 від 26 липня 2012 року у розмірі 446 026,82 грн, що складається з заборгованості за кредитом строкової - 325 984, 83 грн; заборгованості за кредитом простроченої - 104 170,20 грн; заборгованості по процентах поточної - 901,84 грн; заборгованість по процентах простроченої - 14 969, 95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», сплачений судовий збір в розмірі 3 654,00 грн. (а.с. 57-59).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2014 року в справі залишено без змін.
Як вбачається із матеріалів справи 12 березня 2015 року представник ПАТ АБ «Укргазбан» отримав виконавчий лист (а.с. 90).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.
Згідно положень статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Само по собі судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги позивача не може бути 100 % гарантією його виконання відповідачем. В такому випадку держава забезпечує примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Порядок виконання рішення суду визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Після відкриття виконавчого провадження стягувач має право: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень Розділ Х111 ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску строків для пред'явлення виконавчих листів до виконання, суд зазначає, що за приписами чинного процесуального законодавства суд може поновити пропущений стороною строк у разі визнання поважними причини, доведення яких Законом покладено на заявника.
Суд першої інстанції встановив, що заявник звертаючись з вимогою про поновлення строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання, підставами для поновлення зазначає, що на теперішній час рішення суду у справі № 761/7812/14-ц не виконано, чим порушуються права АБ «УКРГАЗБАНК». Так, заявником зазначено, що про втрату/знищення виконавчого документа АБ «УКРГАЗБАНК» дізнався лише з довідки Шевченківського ДВС у м. Києві від 22 березня 2021 року , внаслідок чого строк для його повторного пред'явлення було пропущено з поважних причин. АБ «УКРГАЗБАНК» вважає, що наведені у заяві банку причини щодо пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа по справі № 761/7812/14-ц до виконання є поважними , а саме те, що постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві від 26 грудня 2016 року про повернення виконавчого документ та оригінал виконавчого листа який перебував на виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Києві був втрачений органами виконавчої служби при пересилці/знищений разом з матеріалами виконавчого провадження, і це свідчить про відсутність у стягувача об'єктивної можливості подати повторно виконавчий документ до виконання у встановлені чинним законодавством строки.
Відповідно до пункту 5 Перехідних положень та частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено трирічний строк пред'явлення виконавчих листів до примусового виконання. З огляду на вказане, висновок суду першої інстанції,що заявником пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документу є правильним , оскільки такий строк сплив 27 грудня 2019 року, а з заявою до суду банк звернувся лише у липні 2022 року . Будь-яких доказів , що протягом тривалого часу , починаючи із дня пред'явлення виконавчого документу до виконання , і до пред'явлення заяви до суду , представники банку цікавилися виконавчим провадженням і його виконанням суду не надано. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги . Викладені у заяві обставини , суд першої інстанції правильно вважав такими , що не можуть бути визнані поважними причинами пропуску вказаного строку.
Практика Європейського Суду визначає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Установлений Законом строк для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож Закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.
Поновлення строків пред'явлення виконавчих листів до виконання через три роки після спливу цих строків призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права.
Відмова у поновленні цього процесуального строку відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 ( пункт 35) в якому вказано, що у разі якщо сплив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції ,що заявник всупереч вказаної норми не надав належних та допустимих доказів підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 № 34/425 (12-69гс21) викладно правовий висновок , що у разі звернення із заявою, яка містить вимогу про видачу дублікату виконавчих листів щодо боржника яке відбулося поза межами строку встановленого для пред'явлення цих виконавчих документів до виконання, підстави для видачі дублікатів виконавчого листа у суду відсутні.
Поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.
Відповідно до вимог ст. 433 ЦПК України, представник заявника ПАТ АК «Укргазбанк», не надав доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Доводи апеляційної скарги, що заявник не мав можливості своєчасно пред'явити виконавчий документ до виконання, є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами щодо обізнаності представників банку про наявне рішення із 2014 року та своєчасне отримання виконавчих документів до виконання.
Будь-яких доказів, що протягом тривалого часу (починаючи із дня отримання виконавчих листів та їх пред'явлення до виконання у 2015 році) заявник був позбавлений можливості цікавитися виконавчим провадженням, і ці обставини були об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення дій, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав, а тому вимоги про визнанням вказаних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання поважними, та видачу дублікату виконавчого листа є безпідставними , не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак висновок суду про відмову у задоволенні заяви є обґрунтованим.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 371, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді