КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 19 жовтня 2023 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Осіївка, Бершадського р-ну, Вінницької обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого неофіційно електриком, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, -
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком на 30 днів, тобто до 25 жовтня 2023 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вважає підозру необгрунтованною, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що у підозрюваного ОСОБА_6 виник раптовий умисел направлений на зґвалтування.
Крім того, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний вчасно прибував до органу досудового розслідування, ОСОБА_6 не може впливати на свідків чи на потерпілих, оскільки вказаних осіб допитано.
Звертає увагу, що за час перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом, ним не порушувалися покладені на нього обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києвіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 24 липня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100020002844, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
24 липня 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
26 липня 2023 року ухвалою Дарницького районного суду в м. Києві відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, а саме з 22.00 год. по 06.00 год.
19 вересня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Дарницького районного суду в м. Києві та відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 вересня 2023 року.
18 вересня 2023 року постановою Дарницької окружної прокуратури м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020002844 від 24.07.2023, до трьох місяців, тобто до 25 жовтня 2023 року.
Оскаржуваною ухвалою ОСОБА_6 продовжено раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 25 жовтня 2023 року.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми продовження запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який продовжується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думкупрокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження запобіжного заходу.
Також, слідчим суддею з'ясовано що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, що підтверджено матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України, враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушені, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких доводить, що вірогідність причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Окрім того, слідчим суддею, всупереч доводам апеляційної скарги, враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, зокрема ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак доводи апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Разом з тим, беручи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 дані про особу підозрюваного, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, слідчий суддя дійшов правильного висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення щодо продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, з огляду на ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Унікальний номер справи 753/16988/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження 11сс/824/6241/2023 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК