КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №758/8333/22 Головуючий у 1 інстанції: Будзан Л.Д.
Провадження №33/824/2895/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
19 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 496 грн 20 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 12 травня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у справі наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 068403 від 12.08.2022, згідно якого до протоколу додається «висновок» без дати, без номеру та без органу, що вказаний документ видав. При цьому, у протоколі відсутня інформація про свідків, та відсутня інформація про те, що додається відео.
При цьому, внаслідок ознайомлення 10.05.2023 з матеріалами справи, апелянту було надано один файл із назвою ААД №068403 Святошинський р-н.mр4 розміром 0,98 ГБ - відео, загальною тривалістю 35 хв 30 сек. На наявному відео із ID реєстратора 472127 записаного ОСОБА_2 , зафільмовано два періоди часу 12 серпня 2022 року - із 09:36:21 до 09:44:19 та із 09:44:19 до 10:11:32.
ОСОБА_1 стверджує, що працівник поліції при спілкуванні з ним, а також лікарем перебував без боді-камери, яка була залишена на столі в коридорі клініки.
Зазначає, що не було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, оскільки відеозапис вівся на боді-камеру, яку працівник поліції використовував як йому заманеться, вмикав/вимикав хаотично, а не вів безперервний відеозапис, як це передбачено.
Вказує, що працівники поліції не надали апелянту протокол ні для ознайомлення чи просто підписання, як і не складали його у присутності ОСОБА_1 .
Зазначає, що працівники поліції привезли ОСОБА_1 на автомобілі поліції до місця зупинки (стоянки) його автомобіля, а далі він поїхав, а тому у справі відсутній Акт відсторонення особи від керування транспортним засобом.
У судовому засіданні адвокат Осадько О.О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити по справі провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 12 серпня 2022 року о 09 годині 40 хвилин, по вул Міська, 1/1 у м. Києві керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря-нарколога КНП КМНКЛ «Соціотерапія»,за результатом якого водій перебував в стані наркотичного сп'яніння, канабіноїди. Вказаними діями водій порушив вимоги п. 2.9А ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції посилався на те, що його вина у скоєні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №068403 від 12.08.2023 у якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 12 серпня 2022 року о 09 годині 40 хвилин по вул. Олени Теліги, 60, у м. Києві, вул Міська, 1/1 у м. Києві транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння, висновком лікаря-нарколога МОЗ КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №004174 від 19.08.2022.
Апеляційний суд не може погодитись із висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, не доводять наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 20 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, подія, яка інкримінується ОСОБА_1 мала місце 12 серпня 2022 року та в цей же день він був доставлений до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Однак, висновок МОЗ КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №004174, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, складений 19 серпня 2022 року, тобто на сьомий день після доставлення ОСОБА_1 для проходження огляду та здачі ним необхідним зразків для огляду, примірник висновку не був вручений ОСОБА_1 .
За змістом пункту 22 Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно з частиною п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок МОЗ КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №004174 від 19 серпня 2022 року складений з порушенням вимог Інструкції № 1452/735 та статті 266 КУпАП, є недійсним.
Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення, відеозапис не є безперервним та постійно переривається, зйомка є хаотичною.
Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100, після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_4 від керування транспортного засобу, акту про відсторонення водія від управління т/з не надала.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_4 не доведено.
Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 рокускасувати, провадження по справі закрити.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Гаращенко Д.Р.