ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2023 р. справа № 300/4587/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гомельчука С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Тимошенко Дмитро Володимирович, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 01.10.2022 по 31.10.2022, з розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, з розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що військовослужбовець ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією віжповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 та направлений для проходження військової служби як старший солдат у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №1/1505т/сд від 23.06.2022, бойового розпорядження ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 134т від 30.06.2022, наказу командира військової частини НОМЕР_1 №79 від 24.06.2022, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з медичного забезпечення №75дск від 04.07.2022 та рапорту командира МР № 8029 від 01.10.2022, ОСОБА_1 бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 04.07.2022 по теперішній час, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022.
Представник позивача вказав, що за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 ОСОБА_1 не була здійснена виплата додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в складі військової частини НОМЕР_1 . Так, за жовтень 2022 позивач отримав винагороду лише у розмірі 30000 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до правил, встановлених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.08.2023. У відзиві вказав, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2022 №504 "Про виплату додаткової винагороди" наказано виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження військової служби з 01.10.2022 по 31.10.2022.
Вказав, що в журналі бойових дій медичної роти перший запис датований 01.11.2022, що виключає наявність записів про виконання позивачем завдань з медичного забезпечення у жовтні 2022 року. З пункту 3 рапорту командира медичної роти військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року (вх.№ 16253 від 25.11.2022) відомо про його клопотання виплатити щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 грн військовослужбовцям медичної роти, в тому числі позивачу, за період з 01.10.2022 по 31.10.2022. Вважає, що командир військової частини НОМЕР_1 , який видає наказ про виплату додаткової винагороди особовому складу, діє в межах встановленого порядку, передбаченого Окремим дорученням.
Щодо посилання позивача на довідку зауважив, що військова частина НОМЕР_1 безпідставно видала позивачу довідку від 02.11.2022 №6705, оскільки такі довідки видавалися на запити військовослужбовців частини посадовими особами помилково - за старою методологією документування факту перебування особи в зоні АТО (ООС), коли сам факт перебування в зоні АТО (ООС) протягом певного часу був достатнім для надання особі статусу учасника бойових дій, без урахування необхідності документування періодів часу безпосередньої участі у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), зокрема, в журналі бойових дій підрозділу та в рапортах командирів підрозділів про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), на підставі яких видається наказ командира військової частини про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
У звязку із започаткуванням діяльності робочої групи військової частини НОМЕР_1 з оформлення військовослужбовцям статусу учасників бойових дій, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.12.2022 №814 “Про організацію роботи з надання статусу учасника бойових дій” (зі змінами, внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 25.12.2022 №849) визначено у пункті 8-1, що довідки про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), видані посадовими особами військової частини НОМЕР_1 до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 №1193 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №413” (25.10.2022), вважаються недійсними у зв'язку з невідповідністю таких довідок встановленій формі, а також у зв'язку з видачею таких довідок не за затвердженою формою Додатку 6 до Порядку. Недійсні довідки підлягають заміні на довідки за встановленою формою.
Крім того, відповідач звернув увагу суду, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
На підставі вказаного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 15.09.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засвдання на 04.10.2023.
04.10.2023 відкладено розгляд справи на 18.10.2023.
12.10.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої з обставинами, зазначеними у відзиві, не погоджується та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 16.10.2023 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено.
18.10.2023 підготовче провадження у справі закрито та вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2022 № 3 солдата ОСОБА_1 , призваного по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", який прибув із територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з 19.04.2022 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення, призначено на посаду водія - санітара відділення збору та евакуації поранених медичної роти.
02.11.2022 начальником штабу військової частини НОМЕР_1 видано довідку №6705, з якої слідує що ОСОБА_1 бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 04.07.2022 по теперішній час. Довідку видано на підставі розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №1/1505т/сд від 23.06.2022, бойового розпорядження ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 134т від 30.06.2022, наказу командира військової частини НОМЕР_1 №79 від 24.06.2022, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з медичного забезпечення №75дск від 04.07.2022 та рапорту командира МР № 8029 від 01.10.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2022 № 504 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) та на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, наказано виплатити військовослужбовцям військової частини (в тому числі військовослужбовцям строкової служби) додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, відповідно до додатку 1 до цього наказу. Зокрема, за п/н НОМЕР_2 визначено ОСОБА_1
24.11.2022 позивач звернувся з рапортом до командира медичної роти НОМЕР_1 з проханням роз'яснити йому причини невиплати в повному обсязі премії у розмірі 100000 грн. Додатково послався на довідку, видану командиром військової частини НОМЕР_3 № 6705 від 02.11.2022, яка підтверджує, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_3 та приймає участь безпосередньо у бойових діях з 04.07.2022 по теперішній час.
15.01.2023 ОСОБА_1 надано роз'яснення, що з рапорту командира. медичної роти майора ОСОБА_3 (вх. №16253 від 25.11.2022) про виплату щомісячної додаткової винагороди особовому складу медичної роти за жовтень 2022 року відомо про клопотання виплатити старшому солдату ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 гри за період з 01.10.2022 по 31.10.2022. Рапорт (донесення) командира медичної роги про участь старшого солдата ОСОБА_1 у жовтні 2022 року у бойових діях чи виконанні бойових (спеціальних) завдань не подавався.
Крім того, безпосередня участь старшого солдата ОСОБА_1 у бойових діях або заходах (в розумінні пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та пункту 1 Окремого доручення) не підтверджується журналом бойових дій медичної роти військової частини НОМЕР_1 (реєстраційний №985, розпочатий 13.07.2022 31 аркуш), наданим для ознайомлення юридичній групі 07.01.2022 для мети опрацювання аналогічних за змістом рапортів військовослужбовців медичної роти та в якому перший запис під №1 датований 01.11.2022, а останній запис під №84 датований 26.12.2022.
Крім того, проінформовано, що командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 20.12.2022 №814 "Про організацію роботи з надання статусу учасника бойових дій" (зі змінами, внесеними наказом від 25.12.2022 №849), яким наказано вважати недійсними довідки про підтвердженій безпосередньої участі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), видані посадовими особами військової частини НОМЕР_1 до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 № 193 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413" (25.10.2022) у зв'язку з невідповідністю встановленій формі, а також довідки, видані не за затвердженою нею формою Додатку 6 до Порядку; недійсні довідки підлягають заміні на довідки за встановленою формою.
Судом встановлено, що пунктом 3 рапорту від 25.11.2022 вх № 16253 до командира військової частини про виплати щомісячної додаткової винагороди за жовтень 2022 року, командир медичної роти військової частини НОМЕР_1 просив виплатити щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 грн військовослужбовцям медичної роти, зокрема, позивачу, за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (а.с.95-98).
Журнал бойових дій медичної роти, перший запис якого датований 01.11.2022, свідчить про періоди виконання позивачем завдань з медичного забезпечення з 01.11.2022 (а.с.140-171). Записи в журналі за жовтень 2022 року - відсутні.
Відповідно до Відомості про виплати ОСОБА_1 за жовтень 2022 року виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000 грн (а.с. 172).
Так, судом з'ясовано, що у період з 01.10.2022 по 31.10.2022 позивачу нараховувалась додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Позивач зазначає, що у період з з 01.10.2022 по 31.10.2022 він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а тому йому повинні були виплачувати додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн., що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами 1-3 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Відповідно до ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", Закон "Про збройні сили України", Закон "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суд зазначає, що Президентом України 24.02.2022 винесено Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідно до пункту 1 Указу №64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 22 квітня 2022 року №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023 було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб відповідно.
Порядок проходження військової служби в Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Згідно п. 5 Положення № 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч.1 ст.9 Закону №2011-XII).
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168, пунктом 1 (в редакції від 19.07.2022) якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно абз. 3 Постанови № 168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абз. 4 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 21 Постанови №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Отже, з аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що необхідними умовами для виплати збільшеної до 100000 гривень додаткової винагороди є наказ командира (начальника) та безпосередня участь у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 від 28.02.2022, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Окреме доручення, застосовувалося до січня 2023 року включно), що узгоджується з пунктом 2-1 Постанови, який застосовується з 24.02.2022.
Зазначеним Окремим дорученням надано визначення термінів, застосованих у Постанові №168 від 28.02.2022 (зокрема, визначено поняття «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів»), встановлено порядок визначення районів ведення бойових дій, визначено перелік документів, які є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, встановлено порядок видання наказів про виплату додаткової винагороди тощо.
Пунктом 1 Окремого доручення під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) визначено виконання військовослужбовцем, у тому числі: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або Штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань зведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань зведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення зазначених заходів.
Пунктами 2, 3 Окремого доручення наказано на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку із звільненням з військової служби).
Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального-штабу Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість;
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктами 5 - 6 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі військових частини) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління командиром (начальником) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Суд зазначає, що визначення конкретного розміру додаткової винагороди у порядку постанови №168 у межах до 30000,00 грн або у межах до 100000,00 грн є виключно повноваженнями суб'єкта владних повноважень. Видання наказів командиром військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям на підставі рапортів командирів їх підрозділів виключає будь-яку необ'єктивність та зловживання правами з боку командира військової частини.
Відтак, підставою для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди до 100 000 грн є безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов'язків.
Суд зазначає, що позивачем до суду не було надано доказів безпосередньої його участі у бойових діях або воєнних (бойових) діях у період з 01.10.2022 по 31.10.2022.
Щодо посилання позивача на довідку військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 №6705, в якій зазначено, що він бере безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 04.07.2022 по теперішній час, суд зазначає, що з набранням 25.10.2022 чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 №1193 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №413» було запроваджено форму довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413).
Пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2022 № 849 наказ від 20.12.2022 №814 «Про організацію роботи з надання статусу учасника бойових дій» доповнено пунктом 8-1 такого змісту: у зв'язку з невідповідністю встановленій формі вважати недійсними довідки про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), видані посадовими особами військової частини НОМЕР_1 до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2022 №1193 ''Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №413'' (25.10.2022), вважаються недійсними у зв'язку з невідповідністю таких довідок встановленій формі, а також у зв'язку з видачею таких довідок не за затвердженою формою Додатку 6 до Порядку. Недійсні довідки підлягають заміні на довідки за встановленою формою (а.с.72-76).
За таких обставин, суд робить висновок, що довідка військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2022 №6705, видана позивачу, не може свідчити про його фактичну безпосередню участь у бойових діях протягом оспорюваного періоду та бути підставою для нарахування додаткових виплат до грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд вважає, що посилання представника позивача на довідку від 02.11.2022 №6705, як на підставу для твердження про безпосередню участь позивача у бойових діях є необґрунтованим. Для мети виплати додаткової винагороди необхідним та інформативним підтвердженням є щомісячні рапорти командирів підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, на підставі яких видається наказ по військовій частині.
Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем не порушено права ОСОБА_1 щодо нарахування додаткової грошової винагороди та невиплати її в повному обсязі, оскільки у період з 01.10.2022 по 31.10.2022 позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Посилання представника позивача на низку судових рішень судом не приймається до уваги, оскільки вони не виступають джерелом права у відповідності до приписів ст.7 КАС України, та не є правовими висновками Верховного Суду, які у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Щодо посилання відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд зазначає, що ухвалою суду від 16.10.2023 такий строк позивачу поновлено.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати до розподілу у справі відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.