Рішення від 25.10.2023 по справі 260/7223/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/7223/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області), в якому просить скасувати вимогу №Ф-4076-53, видану ГУ ДПС у Закарпатській області 04.11.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що він не отримував податкову вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4076-52 від 04.11.2019, відповідно до якої станом на 31.10.2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 26539,26 грн. Позивач зазначає, що ніколи не був зареєстрований приватним підприємцем та ніколи не звертався до податкового органу чи реєстраційної служби із заявою про реєстрацію його приватним підприємцем. Звертаю увагу, що у вимозі зазначена адреса боржника яка є хибною, оскільки адреса за якою проживає позивач більше 10 років є АДРЕСА_2 . Відтак просить скасувати податкову вимогу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

13 вересня 2023 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що відповідно до реєстраційних даних картки особового рахунку автоматизованих інформаційних систем, платник перебуває на обліку в органах ГУ ДПС, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність) та зареєстрований платником єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування. Також позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків з нарахування ЄСВ за 2017 - 2020 роки у позивача обліковується недоїмка. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону звільняються від сплати за себе єдиного внеску, особи, фізичні особи підприємці, в тому числі що обрали спрощену систему оподаткування та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, якщо вони отримують пенсію за віком або с особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, зі змісту ч. 4 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що пільги не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську.

Тому, представник відповідача вважає, що податковим органом правомірно сформовано оскаржувану вимогу №Ф-4076-52 від 04.11.2019 року та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

На підставі рішення Закарпатської обласної КДКА №144 від 25.06.2004 ОСОБА_1 видано свідоцтво №21/387 від 30.07.2004 про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 не зупинялось.

06.04.2005 ОСОБА_1 , узятий на облік в ГУ ДПС у Закарпатській області (Свалявська міжрайонна ДПІ) як фізична особі, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокатською індивідуальною) за його заявою від 06.04.2005.

Відповідно до заяви позивача від 06.04.2005, ним зазначено адресу: АДРЕСА_3 .

Відомості щодо того, що позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець до суду сторонами не надано.

04.11.2019 ГУ ДПС у Закарпатській області винесено вимогу №Ф-4076-52 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 26539,26 грн., відповідно до якої у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Податкова вимога направлялась ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_3 , однак поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС у Закарпатській області з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Не погоджуючись з вищевказаною вимогою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05.07.2012 року №5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076), статтею 1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПК України, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб - нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Абзацом другим пункту 63.5 статті 65 ПК України, передбачено, що фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464), платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі як особа, яка провадять незалежну професійну діяльність.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

П. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, особи які здійснюють незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску та повинні сплачувати його навіть і у разі не отримання прибутку від діяльності у сумі не меншій ніж розмір мінімального страхового внеску.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини 8 статті 9 Закону).

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина 4 статті 25 Закону).

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 5 Закону №2464-VI визначено, що особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.

Разом з тим, суд звертає увагу, що зміни до ч.4 ст.4 щодо розповсюдження звільнення від сплати єдиного внеску на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та які є пенсіонерами чи особами з інвалідністю, внесені п.1 Розділу І Закону України №592-IX від 13.05.2020.

Відповідно до п.1 Розділу II Прикінцеві положення Закону України №592-IX від 13.05.2020 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, крім пункту 5 розділу I цього Закону, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно інформаційних ресурсів органів ДПС ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку з 06.04.2004 року в 712 - Головне управління ДПС у Закарпатській області, Свалявська ДПІ, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат). Указане підтверджується: заявою від ОСОБА_1 від 06.04.2005 (номер реєстрації у ДПІ №28-1/82), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.07.2004 року №21/387, довідкою про взяття на облік платника податків від 06.04.2005 року №28-1/82.

Судом встановлено, що за період з 2013 по 2022 року позивачем жодного звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску не подано.

Також встановлено, що у зв'язку з наявністю станом на 04.11.2019 року заборгованості по відкритій інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кодом платежу 71040000 «Єдиний внесок (для фізичних осіб - підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність)» Головним управлінням ДПС у Закарпатській області на підставі ст. 25 Закону №2464 та ст. 59 ПКУ та облікових даних картки особового рахунку сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 року №Ф-4076-52 на суму 26539,26 гривень.

Зазначена вимога надіслана позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на поштову адресу як фізичній особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат) згідно бази даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС: АДРЕСА_4 . (штрихкодовий ідентифікатор №8930002571435). Однак, вказане відправлення було повернуто за зворотною адресою з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за датою 28.11.2019 року.

Разом з тим, суд наголошує, що дану адресу ОСОБА_1 самостійно вказав у заяві про взяття його на облік в ДПІ від 30.07.2004 року.

В подальшому враховуючи, що на виконанні у органах державної виконавчої служби знаходиться вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року №Ф-4076-52У на суму 2457,18 грн. (боргу, що передається на стягнення у примусовому порядку), Головним управлінням сформовано 04.11.2019 року вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4076-53У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 24082,08 грн. (26539,26 грн. - 2457,18 грн.) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який обліковується за ОСОБА_1 як фізичною особою - яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокатська діяльність) та направлено таку до органів виконавчої служби.

Згідно оскаржуваної вимоги від 04.11.2019 року №Ф-4076-53 на суму 24082,08 грн. в основу нарахування покладено 2017 рік, 2-й, 3-й та 4-й квартал 2018 року, 1-й, 2-й та 3-й квартал 2019 року.

За результатами аналізу інтегрованої картки платника податку по єдиному внеску встановлено, що заборгованість в сумі 38888,74 грн. виникла за період з 19.04.2018 року по 19.01.2021 року, в тому числі:

- за 2017 рік - автоматично нараховано 8448,00 грн., сплачено - 0,00 грн.;

- за 2018 рік - автоматично нараховано 9828,72 грн., в т.ч по 2457,18 грн. щокварталу, сплачено - 0,00 грн.;

- за 2019 рік - автоматично нараховано 11016,72 грн., в т.ч по 2754,18 грн. щокварталу, сплачено - 0,00 грн.;

- за 2020 рік - автоматично нараховано 9595,30 грн., в тому числі : за І кв. (січень, лютий) - 2078,12 грн., за ІІ кв. (червень) - 1039,06 грн., за ІІІ кв.( липень, серпень, вересень) - 3178,12 грн., за ІV кв. (жовтень, листопад, грудень ) - 3300,00 грн., сплачено - 0,00 грн., сума боргу складає - 9595,30 грн.

Відтак, станом на 04.11.2019 року по інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 «Єдиний внесок - для фізичних осіб - підприємців , у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 26539,26 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивач не був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому в даному випадку відсутній подвійний облік платника та положення ч.5 ст.4 Закону №2464-VI також не розповсюджуються на позивача.

Таким чином, аргументи позивача, викладені у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич

Попередній документ
114459708
Наступний документ
114459710
Інформація про рішення:
№ рішення: 114459709
№ справи: 260/7223/23
Дата рішення: 25.10.2023
Дата публікації: 30.10.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.11.2023)
Дата надходження: 23.11.2023
Предмет позову: визнання дії та бездіяльності протиправними