Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Справа№200/5665/23
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецьк область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.02.2023 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з часу припинення цього права - з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
12 жовтня 2023 року ухвалою суду заяву представника позивача про поновлення позивачу строку звернення до суду з позовною заявою задоволено, поновлено строк звернення до суду з позовною заявою та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25 жовтня 2023 року відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Позивач з 1998 року є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримувачем пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.07.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018, відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
На виконання цієї постанови, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, було зроблено перерахунок пенсії, з 01.07.2021 року почала нараховуватися на виплачуватися щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000, 00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 200/3448/22 визнано противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у здійснені перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” від 27 січня 2022 року № 33/25-337, відповідно до якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії становить 14 718, 82 грн, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” № 33/25-337 від 27.01.2022, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” становить 14 718, 82 грн, у т.ч.: посадовий оклад - 2 500, 00 грн, оклад за спеціальним званням - 2 000, 00 грн, надбавка за стаж служби в поліції - 1 575, 00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 2 728, 28 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 250, 00 грн, премія (62, 58 %) - 5 665, 54 грн. та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсією.
На виконання означеного рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області здійснило перерахунок пенсії в січні 2023 року, та з лютого 2023 року припинило виплату позивачу щомісячної доплати, згідно Постанови КМУ № 713 в сумі 2000 гривень.
Сторона позивача вказує, що проведений перерахунок пенсії було здійснено ГУ ПФУ у Донецькій області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у позивача винило до 01.03.2018. Такий перерахунок пенсії не є перерахунком пенсії в розумінні законодавства України, в зв'язку із чим позивач не втратив право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, відповідно до Постанови КМУ № 713.
На письмове звернення позивача у вересні 2023 року з вимогою відновити вказану доплату з лютого 2022 року, ГУ ПФУ відмовило.
Сторона позивача вважає дії ГУ ПФУ з припинення виплати означеної щомісячної доплати у протиправними.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма - орган державної влади.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що доплата в сумі 2000,00 грн з 01.02.2023 позивачу зі слів викладених в його позовній заяві не нараховувалася та не виплачувалася, тому отримавши пенсійну виплату за лютий 2023 року, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів. При цьому, отримання позивачем листа Головного управління про відмову у встановленні щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн у відповідь на його запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 9 місяців після отримання пенсії за лютий 2023 року, тобто позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку.
По суті позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2022 по справі № 200/3448/22, яке набрало законної сили 10.01.2023, проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/25-337 від 27.01.2022 у січні 2023 року.
Після виконання судового рішення основний розмір пенсійної виплати позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн.
Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.02.2023.
Доводи позивача про те, що перерахунок його пенсії, проведений на підставі рішення суду, був спрямований на відновлення його прав та не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який мав відбутись після 01.03.2018 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, суд повинен відхилити, на підставі того, що перерахунок (перегляд) пенсії у розумінні Постанови № 713 полягає у будь-якому перерахунку пенсії, в тому числі у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, чи перегляді загального розміру пенсії у зв'язку із встановленням тих чи інших доплат, передбачених чинним законодавством. У цьому контексті ключовим питанням, яке обумовлює можливість стверджувати про наявність або відсутність перерахунку пенсії у розумінні Постанови № 713 після 01.03.2018 є момент набуття права на відповідний перерахунок.
Тобто, якщо право на отримання пенсії у певному розмірі було набуте особою з 01.03.2018, проте внаслідок протиправних дій пенсійного органу (пов'язаних, наприклад, зі зменшенням відсотка грошового забезпечення тощо) пенсія не виплачувалась в повному обсязі, то перерахунок є відновленням порушеного права позивача та не є перерахунком у розумінні Постанови №713. Водночас якщо право на отримання пенсії у певному розмірі було набуте особою після перерахунку з 01.03.2018 і пов'язане зі зміною складових грошового забезпечення, такий перерахунок може вважатися перерахунком пенсії у розумінні вказаної Постанови №713. Крім того, абзацом 3 пункту 1 постанови КМУ № 713 не передбачено будь-яких обмежень щодо підстав перегляду пенсії після 01 березня 2018 року. Таким чином, такий перегляд може відбуватися, як на підставі заяви особи, так і на виконання рішення суду, та будь-якому випадку розмір пенсійних виплат є переглянутим, що унеможливлює встановлення доплати відповідно до постанови КМУ №713. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року по справі № 200/13236/21, від 04 жовтня 2022 по справі №200/11846/21, в постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року по справі № 600/870/22-а, від 06 жовтня 2022 року по справі №240/34537/21, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року по справі №320/3106/22, в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року по справі 380/5707/22, у постановах Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22.
Згідно листа Головного управління ПФУ в Донецькій області від 28.09.2023 року № 13591/02-16, відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 ОСОБА_1 було встановлено щомісячну доплату у розмірі 1057,50 грн.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, обставини щодо припинення виплати спірної щомісячної доплати до пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” від 14.07.2021 № 713, підтверджуються відповідачем, а тому вони не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.
Щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В рішенні “Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини” (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
ЄСПЛ у справах «Пономарьов проти України», «Bellet V. France», «Іліан проти Туреччини» зазначив, що норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Водночас, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надмірного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, отже перевіряючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом слід звертати увагу на конкретні обставини справи.
У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".
Поважність причин пропуску процесуальних строків є оціночним поняттям, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Викладені відповідачем у відзиві доводи та обставини щодо порушення позивачем строку звернення до суду вже були встановлені судом, а оцінка їм надана в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 12 жовтня 2023 року, в якій зокрема, суд дійшов висновку про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та задовольнив відповідну заяву представника позивача.
Надаючи оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд, врахував нетривалий термін прострочення та обставини, що ускладнили позивачу строк звернення до суду, зокрема, те що позивач проживає та зареєстрований в м. Костянтинівка Донецької області, що перебуває під систематичними ракетними обстрілами, є особою похилого віку з інвалідністю 3 групи та його стан здоров'я, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно ч. 1 статті 63 цього Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частинами 3, 4 статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988 від 11.11.2015, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103 (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24.02.2018.
Абзацом першим пункту 3 Постанови №103 встановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) постановлено проводити з 1 січня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103, яким встановлювалися обмеження складових грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії.
Отже з 19.11.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення і премій, тому з цієї дати позивач здобув право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 988 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Водночас, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
Згідно п. 1 Постанови №713 в редакції чинній на момент виникнення спірних право відносин, установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до п. 6 Постанови №713, ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, та застосовується з 1 липня 2021 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 200/3448/22 суд встановив, що означеним судовим рішенням відновлено право позивача на отримання пенсії в належному розмірі з 01.12.2019 року, що було спричинено визнанням в судовому порядку нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, а також скасуванням пункту 3 Постанови № 103, тобто фактичної зміни складових грошового забезпечення для обчислення пенсійної виплати в наслідок ухвалення рішення суду.
Відповідно до приписів ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглядаючи аналогічну справу Верховний Суд в постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 дійшов висновку, що «відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018».
Аналогічного висновку Верховний суд дійшов також в постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 року у справі №380/4510/22, від 26.04.2023 року у справі № 140/10795/21, від 26.04.2023 року у справі №160/14146/22.
Водночас, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, суд відхиляє посилання відповідача на судову практику судів апеляційної інстанції як на такі, що сформовані раніше та не відповідають останній правовій позиції Верховного суду щодо вирішення аналогічних спорів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивача проведений на виконання рішення суду у справі № 200/3448/22 мав на меті відновлення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього виникло до 01.03.2018, то такий перерахунок не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а отже позивач не втратив право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, встановлену Постановою № 713, в наслідок виконання відповідачем рішення суду у зазначеній справі.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно дослідивши доводи відповідача та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вони доводів позовної заяви та висновків суду не спростовують.
Таким чином, дії відповідача щодо припинення виплати позивачу спірної щомісячної доплати є протиправними.
Водночас, згідно листа Головного управління ПФУ в Донецькій області від 28.09.2023 року № 13591/02-16, відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 ОСОБА_1 було встановлено щомісячну доплату у розмірі 1057,50 грн.
Оскільки при розгляді справи судом було встановлено, що проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду не є підставою для припинення виплати означеної доплати, то така доплата має бути виплачена та обчислена на умовах, що були встановлені Постановою № 713 виходячи з грошового забезпечення урахованого підчас останнього централізованого перерахунку пенсії позивача за рішенням Уряду, тобто у розмірі 1057,50 грн, а не 2000 як вважає сторона позивача, до наступного такого перерахунку.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ураховуючи викладене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.02.2023 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 1057,50 грн, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 1057,50 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з часу припинення цього права з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко