ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Справа № 160/21636/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кам'янської окружної прокуратури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
25.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кам'янської окружної прокуратури, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Кам'янської окружної прокуратури по неповерненню флеш-носія, та зобов'язати вчинити певні дії, а саме: повернути флеш-носій ОСОБА_1 , який він прислав до Кам'янської окружної прокуратури разом із заявою про скоєний злочин рекомендованим листом 5193112265938 від 22.06.2023 року (вручений поштою 29.06.2023 року).
- стягнути з Кам'янської окружної прокуратури спричинену моральну шкоду в сумі 40 000,00 грн. на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення флеш-носія, який було направлено до відповідача разом із заявою про скоєний злочин, яка не була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Позивач зауважує, що його заяви про повернення флеш-носія не розглянуті по суті та флеш-носій не повернутий позивачу. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
28.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.09.2023 року Кам'янська окружна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що заяви позивача про повернення флеш-носія, який було направлено до відповідача разом із заявою про скоєний злочин, від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року розглянуті відповідачем по суті листами за №88-147-21 від 27.07.2023 року та від 21.08.2023 року. Відповідач наголошує, що означеними листами позивачу повідомлено про відсутність флеш-носія у відповідача. У зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
14.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив, в якій зазначив, що позивач жодних відправлень 22.06.2023 року не робив.
19.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зміненою відповіддю на відзив, в якій зазначив, що відповідач не довів відсутність у нього флеш-носія позивача.
25.09.2023 року Кам'янська окружна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із запереченнями на відповідь на відзив, в яких відповідач підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та додатково зазначив, що позивач не наводить повного обсягу листування з відповідачем з приводу повернення флеш-носія, що доводить, що позивач обізнаний про відсутність флеш-носія у відповідача.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
21.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Кам'янської окружної прокуратури із заявою, в якій просив повернути флеш-накопичувач на його адресу.
27.07.2023 року Кам'янська окружна прокуратура листом за №88-147-21 розглянула заяву ОСОБА_1 від 21.07.2023 року та повідомила, що 23.06.2023 року заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками направлена за належністю для розгляду до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава та станом на 27.07.2023 року до Кам'янської окружної прокуратури з Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава, а також його структурних підрозділів заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками не надходила.
10.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Кам'янської окружної прокуратури із заявою, в якій просив повернути флеш-накопичувач на його адресу.
21.08.2023 року Кам'янська окружна прокуратура листом за №88-147-21 розглянула заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 року та повідомила, що 23.06.2023 року заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками направлена за належністю для розгляду до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава та станом на 21.08.2023 року до Кам'янської окружної прокуратури з Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава, а також його структурних підрозділів заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками не надходила.
Крім цього з матеріалів справи судом встановлено наступні обставини справи, які передували вищезазначеним обставинам.
23.05.2023 року до Кам'янської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_1 про скоєння злочину. В якості додатків до вказаної заяви заявником зазначено, зокрема, флеш-накопичувач.
25.05.2023 року Кам'янська окружна прокуратура супровідним листом за №88-147-21 направила дану заяву ОСОБА_1 разом із додатками та флеш-носієм за належністю для розгляду до Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
05.06.2023 року Територіальне управління ДБР розташоване у місті Полтава листом за №П-1332/15-02-3-1714/23 повернула заяву ОСОБА_1 разом із додатками та флеш-носієм до Кам'янської окружної прокуратури.
Листом Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава №П-1332/15-02-3-1714/23 від 10.06.2023 року повідомлено ОСОБА_1 , що заява ОСОБА_1 разом із додатками та флеш-носієм, яка зареєстрована вхідним №П-1332 від 26.05.2023 року, повернута до Кам'янської окружної прокуратури.
16.06.2023 року Кам'янська окружна прокуратура листом №88-147-21 повідомила ОСОБА_1 , що за період з 25.05.2023 року по 16.06.2023 року до Кам'янської окружної прокуратури з органів Державного бюро розслідувань, а також інших кореспондентів, заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року не надходило та не розглядалось.
21.06.2023 року на адресу Кам'янської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками, яка повернута з Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
23.06.2023 року Кам'янська окружна прокуратура супровідним листом за №88-147-21 направила заяву ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками за належністю для розгляду до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
З листа спеціаліста Кам'янської окружної прокуратури №04/56-58ВН-23 від 11.09.2023 року вбачається, що за період з 21.08.2023 року по 11.09.2023 року заява ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками з Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава, а також його структурних підрозділів на адресу Кам'янської окружної прокуратури не надходила.
На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам.
При вирішенні даного спору по суті суд вирішує питання щодо підсудності даної справи.
Суд звертає увагу, що Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено процедури розгляду заяви щодо повернення документів або речей, які були долучені до заяв про злочин.
Також суд зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України не встановлює підсудності справ, предметом яких виступають правовідносини щодо оскарження дій слідчих органів, зокрема, прокуратури, стосовно неповернення документів або речей, які були долучені до заяв про злочин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, виходячи з положень п.1 ч.1 ст.19 КАС України, враховуючи те, що Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає інший порядок судового провадження стосовно даної справи, вказана адміністративна справа підсудна адміністративному суду.
Вирішуючи питання стосовно розгляду відповідачем заяви позивача від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ч.1, 3 ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Суд зазначає, що правовідносини між позивачем та відповідачем в даному випадку виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивача, розглядом його звернень від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року.
Суд звертає увагу, що у цих обох зверненнях позивач заявив клопотання про повернення йому флеш-носія, який раніше позивач направляв на адресу відповідача в якості додатка до заяви про злочин.
В свою чергу Кам'янська окружна прокуратура листами за №88-147-21 від 27.07.2023 року та від 21.08.2023 року розглянула звернення позивача від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року повідомила про відсутність флеш-носія, який просив повернути позивач, та зазначила, що вказаний флеш-носій був надісланий Кам'янською окружною прокуратурою разом із заявою про злочин до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
Суд зазначає, що звернення позивача від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року розглянуті відповідачем в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Крім цього суд звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що заява позивача про скоєний злочин разом із додатками була направлена супровідним листом за №88-147-21 від 23.06.2023 року за належністю для розгляду до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
В свою чергу, ані позивачем, ані відповідачем не надано до суду доказів повторного повернення заяви ОСОБА_1 від 23.05.2023 року разом із додатками на адресу Кам'янської окружної прокуратури після направлення даної заяви до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава 23.06.2023 року.
З огляду на зазначене суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправних дій Кам'янської окружної прокуратури по неповерненню флеш-носія та зобов'язання Кам'янську окружну прокуратуру повернути флеш-носій ОСОБА_1 , який був надісланий до Кам'янської окружної прокуратури разом із заявою про скоєний злочин.
Суд повторно звертає увагу, що частиною 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
У даному випадку позивачем в заявах від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року заявлено клопотання про повернення йому флеш-носія, який було направлено до відповідача разом із заявою про скоєний злочин, яка не була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В свою чергу відповідач при розгляді даних заяв позивача фактично повідомляє про відсутність означеного флеш-носія у відповідача та повідомляє, що вказаний флеш-носій перебуває у Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
Таким чином до повноважень відповідача в даному випадку не входить вирішення питання щодо повернення флеш-носія, який не знаходиться у відповідача, а отже відповідач в порядку ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» був зобов'язаний в термін не більше п'яти днів переслати означені звернення позивача за належністю до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
З означено випливає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо непересилання заяв позивача від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року про повернення флеш-носія до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
З огляду на вищевикладене, з метою відновлення порушених прав позивача суд доходить висновку ро необхідність зобов'язання відповідача переслати за належністю заяви позивача від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року про повернення флеш-носія до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (далі - постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4,5 постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправною бездіяльністю відповідача. Позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідачів.
В свою чергу жодних обґрунтувань моральної шкоди в розмірі 40 000,00 грн., позивачем не наведено.
Суд зазначає, що позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 40 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Кам'янської окружної прокуратури про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кам'янської окружної прокуратури (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 2, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кам'янської окружної прокуратури щодо непересилання заяв ОСОБА_1 від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року про повернення флеш-носія за належністю до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
Зобов'язати Кам'янську окружну прокуратуру переслати за належністю заяви ОСОБА_1 від 21.07.2023 року та від 10.08.2023 року про повернення флеш-носія до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР розташованого у місті Полтава.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський