Справа № 161/18159/23 Провадження №11-сс/802/502/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 15 листопада 2023 року включно,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, відносно ОСОБА_7 .
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, в рамках кримінального провадження № 12018030010001540 від 27.04.2018 року. Просив клопотання задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2023 року клопотання задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30 (тридцять) днів, тобто до 15.11.2023 року включно. Взято підозрюваного ОСОБА_7 під варту із залу суду - негайно. Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 17:58 години 18.10.2023 року.
Можливо внести заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень на депозитний рахунок № UA278201720355279002000002504, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26276277, призначення платежу: обов'язково вказати ПІБ та ідентифікаційний код особи, яка вносить кошти, інформацію про постанову суду (ухвалу суду), який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та ПІБ обвинуваченого, та надати суду документ, що це підтверджує.
В разі внесення застави покладено обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: з'являтися на першу вимогу до слідчого прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд, про зміну свого місця проживання/роботи; не відлучатися з населеного пункту в якому фактично проживає, тобто місто Одеса Одеської області; здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби - паспорт України для виїзду за кордон (при наявності) чи інші документи, що дають аналогічне право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необгрунтованою та такою, яка винесена без наявності обгрунтованої підозри та ризиків передбачених ст.177 КПК України, внаслідок чого підлягає скасуванню.
В судовому засіданні прокурор повідомила, що підставою для застосування норми права (п.3 ч.2 ст.183 КПК України) є те, що ОСОБА_10 знаходився в розшуку, на що підозрюваний пояснив, що вину в інкримінованих йому злочинах визнає, готовий співпрацювати із слідством та відшкодувати нанесений матеріальний збиток, проте він був введений в оману працівниками поліції. Повідомлення про підозру не отримував. Будь яких повідомлень про розшук чи необхідність явки також не отримував. Тому вважати поведінку ОСОБА_7 такою, як переховування від ОВС чи суду, не надається можливим. Дана підстава, яка згідно норм КІІК України є єдиною в даному провадженні, за якою можливе законне обрання виняткового запобіжного заходу, не була взята до уваги слідчим суддею.
Також звертає увагу на обов'язковість доказування існування ризиків, а не лише зазначення їх стандартного переліку, адже прокурор висловив своє припущення, щодо можливої поведінки підозрюваного, проте жодного факту чи доказу, який би реально свідчив про наміри переховуватись, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню в судовому засіданні не надала.
Вказує на те, що ОСОБА_11 , являється раніше не судимою особою. Підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів. На протязі останніх 5 років має постійне місце мешкання в АДРЕСА_1 , де спільно мешкає із своєю цивільною дружиною ОСОБА_12 , яка являється онкохворою та потребує постійного догляду зі сторони ОСОБА_7 . Також підозрюваний на протязі останніх п'яти років працює в Одесі продавцем на ринку «Привоз», що забезпечує належний майновий рівень його сім'ї та можливість лікування його дружини. Все це свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зав'язків, сім'ї, постійного місця мешкання та роботи.
Просить скасувати ухвалу та ухвалити нову, якою частково задовільний клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги; пояснення підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити; прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; пояснення слідчого; дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий суддя цілком обґрунтовано та на законних підставах прийшов до висновку про його часткове задоволення, оскільки матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків та відповідно нетяжких злочинів.
Також слідчим суддею враховано те, що ОСОБА_7 проживає за межами області, де проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, а тому ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки як встановлено в судовому засіданні зі слів самого підозрюваного, що він дійсно отримував повістки від органу досудового розслідуванння, однак не прибував, так як не мав можливості, хоча й причини не прибуття до органу досудового розслідування не зміг пояснити суду, а тому в подальшому був оголошений в розшук. Крім того дане кримінальне провадження розслідується тривалий час.
Вищевказані факти свідчать про неможливість запобігання зазначеним в КПК України ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі, особистого зобов'язання.
А тому слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування даного кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, з можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень. На думку суду, слідчому буде достатньо часу для завершення досудового розслідування даного кримінального провадження.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти наявним ризикам.
Твердження захисника підозрюваного в апеляційній скарзі, про те, що слідчим суддею не взято до уваги вмотивовані доводи щодо того, що ОСОБА_7 являється раніше не судимою особою, має постійне місце проживання в місті Одеса, має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце роботи, має цивільну дружину, яка являється онкохворою та потребує постійного догляду,ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не впливають.
Всі інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, які були наведені захисником у суді першої інстанції, були слідчим суддею перевірені та на них дана обґрунтована відповідь під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, не виявлено.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 15 листопада 2023 року включно, залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: