Справа № 229/2163/23
Провадження №2/523/3546/23
"26" жовтня 2023 р. м. Одеса
Суворовський районний суду м.Одеси в складі:
головуючої судді - Середа І.В.,
за участю серетаря судових засідань- Щербан О.Д.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Суворовського районного суду м.Одеси Середи І. В. Від розгляд справи №229/2163/23 провадження №2/523/3546/23,
В провадженні судді Суворовського районного суду м.Одеси знаходиться справа за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
25 жовтня 2023 року позивач звернувся з заявою про відвід судді Середи І.В. від розгляду справи. В обгрунтування заяви позивач вказав на те, що ухвала суду від 04 жовтня 2023 року викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Так, було зазначено, що справа розглядається за правилами спрощеного провадження, позивач не звертався з клопотанням і суд не мав повноважень на винесення ухвали з метою самостійного збирання доказів, а був зобов'язаний розглянути позов по суті на підставі наявних у справі матеріалів. Крім того, суд мотивував зобов'язання відповідача надати контррозрахунок тим, що відповідач посилався на неправильність розрахунку здійсненого позивачем, втім відповідач не використовув такого словосполучення. Безпідставне витребування доказів з власної ініціативи, які за даних обставин можна розглядати як недопустимі, адже вони будуть одержані з порушенням порядку, визначеного ЦПК України, безпідставна тяганина по справі свідчить про зловживання з боку суду і викликають сумнів в неупередженості та обєктивності судді.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 ЦПК України, зокрема:
він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частин першої-третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Заява про відвід була передана головуючому у справі 26.10.2023р., судове засідання у даній справі призначено на 04.12.2023р. Тобто, заява про відвід надійшла до суду більше ніж за три дні до проведення судового засідання.
04 жовтня 2023 року судом постановлена ухвала якою зобов'язано позивача АТ КБ «ПриватБанк» надати виписку по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 серпня 2008 року, а також зобов'язано ОСОБА_1 надати суду контррозрахунок на розрахунок позивача.
Раніше сторони зверталися з клопотаннями про розгляд справи в їх відсутності та подавали - відповідач відзив і заперечення на відповідь позивача на відзив, а позивач відповідь на відзив.
За змістом даної ухвали, вона обгрунтована тим, що суд не може з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
При цьому, судом було перевірено матеріали справи в тому числі письмові доводи сторін. Саме із змісту доводів відповідача судом зроблено висновок, що відповідач не погоджується з розрахунком, тобто вважає його неправильним. Так, наприклад, позивач вказує на відсутність належних доказів про зарахування кредитних коштів на карту, а в подальшому відповідач вказує на те, що позивач протиправно розрахував проценти за межами строку кредитування із застосуванням розміру відсоткових ставок, не передбачених змістом заяви.
Крім того, судом було враховано саме процесуальні норми для оцінки доказів.
Необхідно зазначити, щщо згідно з нормами ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до вимог ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як закріплено нормами 1,2.3,4,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За вимогами п.1-5 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
Відповідно до вимог ч.1 ст.279 ЦПК україни розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Отже, враховуючи вказані норми, суд наділений відповідними повноваженнями для забезпечення об'єктивного розгляду справи, з'ясування всіх обставин та ухвалення законного рішення. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тому, перевіривши доводи сторін і дослідивши докази судом було вирішено, що є необхідним отримати від сторін виписку і розрахунок.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Вказаний висновок Обєднаної палати був врахований також і в постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 308/3956/15-ц
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідності передачі заявленого відводу для визначення судді, у порядку, встановленому частиною третьою статті 40 ЦПК України, для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.33,40,260,261,353 ЦПК України, -
Вважати заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Суворовського районного суду м.Одеси Середи І. В. Від розгляд справи №229/2163/23 провадження №2/523/3546/23 необґрунтованим.
Передати заяву про відвід судді до автоматизованої системи документообігу суду для визначення судді, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для розгляду заявленого відводу по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя