ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"24" жовтня 2023 р. Справа № 300/7128/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Щадей Н.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо не нарахування та невиплати з 01.07.2021 доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень; зобов'язати нарахувати та виплатити з 01.07.2021 доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що ОСОБА_1 просить суд, серед іншого, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.07.2021 доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що пенсійний орган на виконання рішення суду від 29.03.2021 у справі №300/711/21 здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Проте, пенсійний орган при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду протиправно скасував щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.
Щодо строків звернення до суду із цим позовом адвокат позивача покликається на постанову Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №646/6250/17.
З цього приводу суд зазначає, що сформовані у ній висновки стосовно строків звернення до суду здійснені в контексті аналізу статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не стосуються спірних правовідносин.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Відносно покликання представника позивача на правові висновки, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 в справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19), суд зауважує, що у цій постанові Великою Палатою Верховного Суду сформовано певна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду в справах про перерахунок раніше призначених пенсій. Вирішені по суті спірні правовідносини у вказаній постанові регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі також - Закон №1788-XII) і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV (надалі також - Закон №1058-ІV). Питання, яке було предметом судового розгляду в справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) стосувалося особи, якій пенсію призначено як державному службовцю.
У вказаному остаточному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду надавала оцінку і застосовувала загальні норми пенсійного законодавства в частині строків перерахунку пенсії за попередній період, зокрема, положення статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Суд зауважує, що зі змісту позову слідує, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чи Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У позовній заяві адвокат позивача покликається на норми статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частинами 2, 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, вказана норма регулює питання проведення перерахунку пенсії за минулий час у зв'язку з непроведенням такого перерахунку з вини, зокрема, органів Пенсійного фонду України, в разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
В контексті зазначеного суд вказує, що спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тобто не належить ні до основних ні до додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи те, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку пенсії та те, що наведена норма врегульовує питання строків перерахунку пенсії, а не строків передбачених ст.122 КАС України, частин 2, 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не можуть бути застосовні при розгляді питання строків звернення до суду. Відтак, покликання адвоката позивача на приписи статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є помилковими.
Суд наголошує, що відносини з приводу призначення, обчислення, нарахування і виплати доплати у порядку Постанови №713 не підпадають під дію ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки доплата за Постановою №713 має іншу правову природу, суть та механізм призначення, обчислюється безвідносно до зміни розмірів видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Спір у цій справі виник щодо невиплати доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. на підставі Постанови № 713, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
З приводу покликання позивача на введення на території Івано-Франківської області карантинних обмежень, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів”, запроваджено адаптивний карантин на території України та дію карантину продовжено до 31.07.2020.
Постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22 вересня 2021 № 981, від 15 грудня 2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 №630, від 19.08.2022 №928, від 23.12.2022 №1423, від 25.04.2023 №383 установлено продовжити на всій території України дію адаптивного карантину до 30 червня 2023 року.
Отже, з червня 2020 року в Україні загалом та Івано-Франківській області зокрема було пом'якшено карантинні обмеження та запроваджено так званий "адаптивний карантин", під час якого діяли лише окремі обмеження в залежності від встановленого рівня епідеміологічної небезпеки поширення COVID-19, які загалом, на переконання суду, не могли перешкодити позивачу звернутися до суду.
При цьому, суд звертає увагу на факт безперебійної роботи підприємств поштового зв'язку та на можливість позивача скористатися засобами електронного зв'язку.
Покликаючись на введення в державі карантинних обмежень у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження обставин, пов'язаних із такими подіями, які мали місце у відношенні безпосередньо до нього та перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Саме ж лише покликання на існування певних обставин, не дає суду можливості вважати що окремі обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, були об'єктивно непереборними обставинами щодо неможливості дотримання строку звернення до суду.
Стосовно покликання позивача на введення в Україні з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, як поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Велика палата Верховного Суду в ухвалі від 18.11.2022 у справі № 990/139/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи, що на території Івано-Франківської області не ведуться активні бойові дії, позивачем не зазначено та не надано доказів наявності конкретних обставин, що становили перешкоду для своєчасного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із цим позовом.
Крім того, на день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Івано-Франківський окружний адміністративний суд працює в штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або прийому документів від учасників справи не запроваджено.
Суд наголошує, що покликання позивача на введення воєнного стану на території України не може бути беззаперечно поважною причиною для поновлення строку для подання позову без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та обумовили пропуск строку звернення до суду. Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, внаслідок чого, в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Постанову №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" Кабінетом Міністрів України прийнято 14.07.2021. Вказана постанова набрала чинності 16.07.2021 та застосовується з 1 липня 2021 року.
Постанову №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" офіційно опублікована, а отже належним чином доведена до відома, зокрема й позивачу.
Таким чином, з часу офіційного опублікування наведеної постанови позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати доплати в сумі 2000,00 грн.
Суд зауважує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
До суду із цим позовом позивач звернувся 17.10.2023.
Отже, із змісту позовної заяви слідує, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом. При цьому, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачем звернено до суду одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який вступив в дію з 01.01.2023 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позивачем однією позовною вимогою немайнового характеру складає 858,88 грн. (2684,00 х 0,4 х 0,8).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, до матеріалів позову не додано доказів в підтвердження доводів позовної заяви.
Згідно довідки про доставку електронного листа повідомлення про відсутність можливості роздрукувати документи великого обсягу від 17.10.2023 представник позивач ОСОБА_2 отримала 17.10.2023 о 15:25 год. у своєму електронному кабінеті за допомогою підсистеми Електронний суд.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161,169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, документа про сплату судового збору в розмірі 858,88 грн., а також доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Біньковська Н.В.