Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року Справа№200/4915/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
07.09.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд (з урахуванням уточнень):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у ненаданні запитуваної інформації на обов'язковий адвокатський запит від 17.08.2023 адвоката ОСОБА_1 у спосіб визначений адвокатським запитом від 17.08.2023 та порушенні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області гарантій адвоката ОСОБА_1 наданих частиною другою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати достовірну та повну інформацію адвокату ОСОБА_1 на його адвокатський запит від 17.08.2023 у спосіб визначений адвокатським запитом від 17.08.2023 та з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 .
18.09.2023 позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 18.09.2023.
26.09.2023 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.
26.09.2023 позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Інші заяви та клопотання по розглядаємій справі не надходили.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і на теперішній час.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Отже відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 17.08.2023 року позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання відповідної інформації стосовно ОСОБА_2 , який було направлено засобами електронної пошти с застосуванням КЕП позивача. Позивач зазначив, що до заяви була надана копія згоди від 15.03.2020 року за підписом третьої особи, якою визначено право позивача отримати будь-яку конфіденційну інформацію та персональні данні відносно третьої особи.
Крім того, позивач зазначає, що листом від №0500-0202-8/71686 від 22.08.2023 відповідач фактично відмовив у наданні повної інформації та не надав відповіді на питання, які були викладені адвокатом у запиті від 17.08.2023. Позивач зауважує, що суть листа-відповіді відповідача від 22.08.2023 порушує гарантії позивача надані частиною третьою статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та він не отримав повну інформацію у відповідь на його питання викладені у адвокатському запиті від 17.08.2023.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує вимоги закону. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав відзиву на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що позивач, відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», звернувся до відповідача із запитом щодо надання довідок та документів стосовно призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 , за результатами розгляду вказаного звернення позивача, засобами поштового зв'язку було направлено лист від 22.08.2023 за № 0500-0202-8/71686.
Крім того, відповідач зауважив, що при зверненні позивач просив надати відповідь засобами електронного зв'язку (надіслати на електронну пошту), однак, позивачем не було надано сертифікат шифрування кваліфікованого електронного підпису, у зв'язку з чим, відповідно до положень статті 24 Закону України «Про захист персональних даних», та пункту 10 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, відповідач не мав можливості надати персональні данні ОСОБА_2 через незахищений канал зв'язку без відповідного шифрування, про що позивача було повідомлено листом №0500-0202-8/71686.
Відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог та положень чинного законодавства, а вимоги позивача щодо визнання дій неправомірними та такими, що порушують норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Позивач надав до суду відповідь на відзив в якій заперечує проти доводів відповідача, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 .
17.08.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з адвокатським запитом у порядку статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якому зазначив, зокрема, наступне.
«3. На підставі вищевикладеного, прошу надати наступну інформацію:
3.1. Прошу надати довідку за період з 01.03.2016 року по 17.08.2023 року, з вказанням помісячно фактичних сум з пенсії по втраті годувальника, які були нараховані по особистому пенсійному рахунку, але не були фактично виплачені ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
3.2. Прошу надати довідку за період з 01.03.2016 року по 17.08.2023 року, з вказанням помісячно фактичних сум з пенсії по втраті годувальника, які були фактично виплачені ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 за вказаний період.
3.3. Прошу надати пояснення та підтверджуючі розпорядчі документи (належним чином засвідчені копії) Управління, відповідно до яких ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 зупинена виплата пенсії з липня 2023 року.
3.4. У разі існування сум боргу за період з 01.03.2016 року по 17.08.2023 року по виплаті пенсії по втраті годувальника особі, якій надається правова допомога, прошу надати пояснення та надати інформацію вказавши конкретно, хто з посадових осіб державних органів та або який державний орган (або їх кілька) перешкоджає фактичному отриманню особі, якій надається правова допомога належних їй грошових коштів за період з березня 2016 року по серпень 2023 року.
Запитувана інформація необхідна для забезпечення визначення обсягу прав особи, якій надається правова допомога, по відновленню гарантованих Конституцією України прав, щодо отримання гарантованої пенсії по втраті годувальника, виплату якої можливо не проведено управлінням відповідно до Конституції та Законів України за період з 01.03.2016 року по 17.08.2023 року.
Отримана інформація буде використана у судових та правоохоронних органах для захисту порушених прав ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 по реальному забезпеченню стягнення та відновлення виплати пенсії по втраті годувальника, відповідно до приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідь прошу надати впродовж 5 робочих днів з дня отримання цього листа засобами електронної пошти. Запитувану інформацію прошу надіслати на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_3.
Щодо відповідальності управління за ненадання інформації та копій, або надання інформації не в повному об*ємі:
За неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 5 ст. 212-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цей запит підписується КЕП Макарова В.М., що відповідно до законодавства України, є оригіналом підпису.
Додатки (копії засвідчені КЕП Макарова В.М.):
1. Згода на обробку та отримання персональних даних від 15.03.2020 року за підписом особи, якій надається правова допомога.
2. Ордер Бланк серія АН №1011138 від 05.04.2020 року.
3. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4465.».
Відповідно до згоди на обробку та отримання персональних даних від 15.03.2020 ОСОБА_2 надала згоду, зокрема, на право обробки адвокатом Макаровим Вадимом Михайловичем конфіденційної інформації та будь-яких персональних даних відносно неї адвокатом ОСОБА_1 , та надала право адвокату ОСОБА_1 отримувати будь-яку конфіденційну інформацію та будь-якi персональні дані відносно неї які знаходяться у: будь-яких судах України; будь-яких правоохоронних органах України; будь-яких органах Пенсійного фонду України; будь-яких органах Miнicтepcтвa юстиції України; будь-яких органах Державної казначейської служби України, що стосуються та будуть стосуватися виконанню покладених повноважень відповідно до ордеру адвоката та усною домовленістю між ОСОБА_2 та адвокатом Макаровим Вадимом Михайловичем.
Згідно з ордером серії АН №1011138 від 05.04.2020 адвокат Макаров Вадим Михайлович наділений повноваженнями представляти інтереси та захищати права ОСОБА_2 у будь-яких судах України; будь-яких правоохоронних органах України; будь-яких органах Пенсійного фонду України; будь-яких органах Miнicтepcтвa юстиції України; будь-яких органах Державної казначейської служби України.
22.08.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№0500-0202-8/71686 надало відповідь «Про надання інформації на ОСОБА_2 » відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на адвокатський щодо надання правової допомоги ОСОБА_2 . За результатами розгляду повідомило наступне.
«За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії у зв'язку з втратою годувальника та має статус внутрішньо перемішеної особи.
26.02.2020 ОСОБА_2 звернулася до Головного управління із заявою про виплату пенсії за фактичним місцем проживання.
Пенсійна справа була взяття на облік від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Пенсія в іншому управлінні була виплачена по 28.02.2019.
Виплату пенсії ОСОБА_2 розпочато у квітні 2020 року. Пенсію за березень 2020 року виплачено у липні 2020 року, пенсію за лютий 2020 року виплачено у серпні 2020 року. Борг за період з 01.03.2019 по 31.01.2020 в сумі 38980,27 грн. обліковується в управлінні, виплата проводиться відповідно до постанови КМУ від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), невиплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території». В листопаді, грудні 2022 року та в липні 2023 року була проведена виплата відповідно до вказаної постанови у розмірі 1089,50 грн. Таким чином, розмір невиплаченої суми пенсії станом на 22.08.2023 складає 37890,77 грн. за період з 01.03.2019 по 31.01.2020.
Виплата пенсії ОСОБА_2 з липня 2023 року не призупинялась.
Пенсійний фонд України запровадив модель он-лайн сервісу для отримання довідок (із системи персоніфікованого обліку: форма ОК-5, про розмір пенсії та інші), достовірність яких підтверджується QR-кодом.
Електронні документи з QR-кодом, підписані кваліфікованим електронним підписом Пенсійного фонду України, згідно чинного законодавства, є аналогом паперового документу, підписаного відповідальною особою в органі Пенсійного фонду України.
Виходячи з вищезазначеного, ОСОБА_2 має змогу самостійно отримати необхідну довідку за період з 01.03.2016 по теперішній час за допомогою вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України.
Водночас повідомляємо, відповідно до Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІІ «Про інформацію» та Закону України від 01.06.2010 № 2297-VІ «Про захист персональних даних» (далі - Закон №2297) відомості про пенсійне забезпечення належать до персональних даних та конфіденційної інформації про особу, поширення яких з урахуванням частини другої статті 32 Конституції України, частини другої статті 14 Закону №2297 без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Законом №2297 визначено, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Згідно з абзацом восьмим пункту 10 розділу IV Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, якщо відповідь на звернення містить інформацію з обмеженим доступом, то така відповідь надсилається через мережу Інтернет у зашифрованому вигляді з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (у разі надання заявником сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису заявника, згенерованого будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг).
Отже, для направлення відповіді на запит електронною поштою, Вам необхідно надати сертифікат шифрування кваліфікованого електронного підпису.».
Зазначена відповідь була направлена позивачу листом засобами поштового зв'язку 23.08.2023, що підтверджується відтиском штемпеля на поштову конверті, та отримана останнім, що не є спірним питанням у справі.
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Згідно вимог статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
За приписами статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 23 Закону №5076-VI закріплені гарантії адвокатської діяльності, а саме професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: 1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; 2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов'язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом; 3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; 4) забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності; 5) адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості; 6) життя, здоров'я, честь і гідність адвоката та членів його сім'ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом; 7) адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі у кримінальному судочинстві в порядку, встановленому законом; 8) забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов'язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці; 9) забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом; 10) забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі; 11) забороняється втручання у правову позицію адвоката; 12) орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов'язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону; 13) повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; 14) забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом; 15) не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов'язки адвоката; 16) забороняється ототожнення адвоката з клієнтом; 17) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.).
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 12 Закону №5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі №855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як визначено в частині першій статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (абзац 1).
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється (абзац 2).
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач в інтересах ОСОБА_2 звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації, зокрема, стосовно пенсійних виплат ОСОБА_2 , та просив запитувану інформацію надіслати на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_3.
Разом з тим, у відповідь на адвокатський запит, лист вих.№0500-0202-8/71686 від 22.08.2023, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, зокрема, що для направлення відповіді на запит електронною поштою, позивачу необхідно надати сертифікат шифрування кваліфікованого електронного підпису.
Окрім того, у відповіді на адвокатський відповідач зазначив, що відповідно до Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІІ «Про інформацію» та Закону України від 01.06.2010 № 2297-VІ «Про захист персональних даних» (далі - Закон №2297-VI) відомості про пенсійне забезпечення належать до персональних даних та конфіденційної інформації про особу, поширення яких з урахуванням частини другої статті 32 Конституції України, частини другої статті 14 Закону №2297-VI без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Законом №2297 визначено, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Згідно з абзацом восьмим пункту 10 розділу IV Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, якщо відповідь на звернення містить інформацію з обмеженим доступом, то така відповідь надсилається через мережу Інтернет у зашифрованому вигляді з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (у разі надання заявником сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису заявника, згенерованого будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг).
Суд зауважує, що правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних регулює, який поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Згідно із статтею 2 Закону №2297-VI база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону №2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
У той же час, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII).
Згідно із положеннями частини першої статті 7 Закону №2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2657-XII за змістом інформація поділяється на такі види, зокрема інформація про фізичну особу.
Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону №2657-XII).
При цьому, в розрізі положень частини другої статті 11 Закону №2657-XII не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.
В силу ж вимог частини першої статті 21 Закону №2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 21 Закону №2657-XII).
У відповідності до статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Разом з цим, у Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2- рп/2012, зокрема, зазначено, що інформацією про особисте та сімейне життя особи (персональними даними) є будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Між тим, частиною першою статті 14 Закону №2297-VI унормовано, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону №2297-VI).
Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону (частина перша статті 10 Закону №2297-VI).
За правилами частини першої статті 16 Закону №2297-VI порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити (частини другої статті 16 Закону №2297-VI).
Відповідно до частини третьої, другої статті 16 Закону №2297-VI суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
У запиті зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №2297-VI володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Водночас, ані Законом України «Про інформацію», ані Законом України «Про захист персональних даних», не передбачено необхідність надання сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису для отримання персональних даних та конфіденційної інформації про особу засобами електронного зв'язку.
Аналізуючи вищевикладене, суд уважає, що у випадку якщо адвокатом запитується інформація з обмеженим доступом, а саме конфіденційна інформація про клієнта (персональні дані), адвокатський запит має відповідати вимогам, які передбачені Законом №2297-VI та містити підтвердження його повноважень на отримання такої інформації, що обумовлено, зокрема статтями 6, 7, 8, 10, 14, 16, 24 Закону №2297-VI.
Таким підтвердженням повноважень адвоката може бути договір про надання правової допомоги, в пунктах якого мають міститись чітко визначені повноваження адвоката щодо отримання персональних даних клієнта, додаток до договору або письмове волевиявлення клієнта у вигляді згоди.
Отже, необхідність підтвердження повноважень на отримання адвокатом інформації з обмеженим доступом обумовлена обов'язками володільця персональних даних забезпечити належний захист персональних даних від незаконного доступу до них, що прямо передбачено статтями 10 та 24 Закону №2297-VI.
Враховуючи вищезазначене, суд зауважує, що до матеріалів справи долучено згоду ОСОБА_2 на обробку та отримання персональних даних від 15.03.2020, копію ордера серії АН №1011138 від 05.04.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4465, виданого 29.08.2012, які також були долучені позивачем до адвокатського запиту, що відповідачем не заперечується.
Доказів того, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнано у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим матеріали справи не містять. Також, відсутні докази щодо припинення права позивача на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом.
Також, суд окремо звертає увагу, що адвокатський запит позивача відповідав вимогам частині першій статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З урахуванням вищезазначених приписів законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, суд визнає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправного ненадання відповідачем запитуваної інформації на адвокатський запит від 17.08.2023 у спосіб визначений у запиті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 17.08.2023 у спосіб визначений в адвокатському запиті, та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 17.08.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу змісту наведених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення.
За таких умов, а також за відсутності наведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача ухилятися від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №6723-6358-9696-5049 від 07.09.2023 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Згідно із частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 7-14, 19, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання запитуваної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 17.08.2023 у спосіб, визначений в адвокатському запиті.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути адвокатський запит ОСОБА_1 від 17.08.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.10.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Арестова