Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/1738/23
1-кп/302/165/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(в повному обсязі)
25.10.2023смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю : секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом в кримінальному провадженні ЄРДР № 12023071110000183 від 05.09.2023 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Річка Міжгірського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, працівника благоустрою Пилипецької сільської ради,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 Кримінального кодексу України,-
ВСТАНОВИВ:
03 серпня 2023 року ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині "Apple Android Tread", що знаходиться в смт Міжгір'я, по вул.Ольбрахта, б/н, Хустського району Закарпатської області, власником якого являється ОСОБА_5 , з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, в умовах воєнного стану викрав мобільний телефон марки "Samsung Galaxy J2 Prime" з сім картою оператора мобільного зв'язку "Водафоне" та флеш носієм марки "Kingston", чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду.
Вартість, викрадених матеріальних цінностей у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 07.09.2023, становить 720,00 грн, а саме: мобільний телефон марки "Samsung Galaxy J2 Prime" - 640, 00 грн, флеш носій марки "Kingston"-80,00 грн, а також сім карта оператора мобільного зв'язку "Водафоне" експертиза по якій не проводилась, згідно довідки від 07.09.2023 року, складає-50, 00 грн.
Отже, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 770 грн 00 коп.
Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини, які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, а також вину у вчиненні злочину, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України, - визнав повністю, розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.
Обвинувачений свої дії пояснив тим, що під час ремонту свого телефону помітив на прилавку мобільний телефон марки «Самсунг», подібний на його телефон в зазначеному магазині і вирішив ним заволодіти. Опісля звернув увагу, що в нього в кишені куртки є два його особисті телефони і телефон, який він взяв таємно з прилавка магазину. Через кілька днів на пропозицію поліцейських він видав телефон. Обвинувачений запевнив, що не допустить подібного в майбутньому.
Потерпілий ОСОБА_5 подав у справу письмову заяву про розгляд кримінального провадження без його участі та повідомив, що цивільного позову не буде подавати, бо шкода, завдана злочином відшкодована повністю, тому не має претензій до обвинуваченого, міру покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.
Згідно з ч.3 статті 349 КПК України суд за згодою сторін кримінального провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо встановлених обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого, роз'яснивши наслідки застосування цієї процесуальної норми.
Оцінивши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України, яке мало місце за такими кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
За вчинений злочин обвинувачений підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання за санкцією статті 185 ч.4 КК України, суд зважає на таке.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, в справі не має.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди,завданої кримінальним правопорушенням.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, характеризується з місця проживання Пилипецькою сільською радою винятково позитивно, вперше вчинив кримінальне правопорушення, раніше не судився і не вчиняв адміністративних правопорушень . Обвинувачений має постійне місце проживання і праці. Спільно проживає в сім'ї з мамою, сестрою та племінницею. Це підтверджено довідками і характеристикою з сільської ради, а також довідками органу поліції.
Суд зважає також на характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який згідно з статтею 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів і характеризується умисною формою вини. Натомість наслідки злочину усунуто, шкода є відшкодованою, потерпіла особа претензій не має.
Отже, обставини справи, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючих покарання обставин, позитивність особи обвинуваченого, а також те, що він вперше вчинив кримінальне правопорушення, має міцні соціальні зв'язки, займається суспільно корисною працею, дають підстави суду дійти висновку, що обвинуваченого не слід карати позбавленням волі реально, бо це покарання є надмірним. Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що достатнім, співмірним покаранням, яке заслуговує обвинувачений, є позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті 185 ч.4 КК України із застосуванням статті 75 КК України і звільненням від відбування цього покарання особи з випробуванням протягом іспитового строку. Цей строк суд установлює мінімальним відповідно до положень статті 75 КК України. Суд вважає , що такий іспитовий строк є доцільним для контролю за обвинуваченим та для його виправлення.
Обов'язки, передбачені статтею 76 ч.1 і ч.3 п.2 КК України є достатніми для здійснення контролю за обвинуваченим під час відбування покарання з випробуванням протягом призначеного за цим вироком іспитового строку і належного виправлення особи, а також зайнятості цієї особи, та є корисними як для самої особи, так і для суспільства.
Цивільного позову не заявлено.
Речовий доказ у виді викраденого обвинуваченим телефону є повернутий потерпілому на досудовому розслідування, а тому дане питання не потребує вирішення.
Запобіжний захід не обирався і питання про обрання такого до набрання вироком законної сили не порушено стороною обвинувачення під час судового розгляду.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на п'ять років.
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавленян волі з випробуванням якщо він протягом іспитового строку одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з статтею 76 Кримінального кодексу України, під час відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вирок у повному обсязі складено 25.10.2023.
Суддя ОСОБА_1