Провадження № 2/537/827/2023
Справа № 537/2547/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Хіневича В.І., за участі секретаря судового засідання - Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення режиму окремого проживання,
встановив:
Позивач звернулася до суду із позовною заявою до відповідача, згідно якої просила суд ухвалити рішення, яким встановити режим окремого проживання між подружжям, а саме нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із яким, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2021, виданим Кременчуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в них зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 17 вересня 2021 року зроблено відповідний актовий запис за № 109. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати, які вона понесла у зв'язку із подачею даної позовної заяви, що складаються із судового збору у сумі 1073, 60 грн.
В обґрунтуванні позову вказала, що вона, ОСОБА_1 , з 17 вересня 2021 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від сумісного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З травня 2023 року між ними склалися неприязні стосунки, вони стали проживати окремо один від одного, перестали спільно турбуватися про сім'ю, тож фактично їх сім'я припинила існування.
Наразі подружжя проживає окремо, вона, разом із донькою, проживає за місцем реєстрації, у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 жодним чином не приймає участі у їх житті, вихованні та утриманні спільної доньки та жодним чином не підтримує її.
Встановлення режиму окремого проживання між нею та її чоловіком ОСОБА_2 повністю відповідає її інтересам, позов про розірвання шлюбу, відповідно до чинного законодавства, вона не може подати, так як спільній донці ще не виповнився рік, проте, у зв'язку з тим, що відповідач з ними не проживає та в повній мірі ухиляється від виконання сімейних та батьківських обов'язків вона вимушена подати позов про встановлення режиму окремого проживання між ними.
Встановлення режиму окремого проживання необхідно їй для захисту своїх прав та законних інтересів та подальшого розмежування права власності, у зв'язку з тим, що фактично жодних сімейних відносин із травня 2023 року в них немає, спілкування не підтримують, проте шлюб розірвати вона не може.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.07.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.09.2023 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач прохає розірвати шлюб, укладений між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був зареєстрований Кременчуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис за № 109; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати, які вона понесла у зв'язку із подачею даної позовної заяви, що складаються із судового збору у сумі 1073, 60 грн.
В обґрунтуванні заяви вказала, що подання нею позовної заяви про встановлення режиму окремого проживання обумовлювалося тим фактом, що їх спільна з відповідачем дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не досягла одного року, тож вона була позбавлена можливості подати позовну заяву про розірвання шлюбу. Оскільки на даний час їх дитині вже виповнився один рік, а розгляд справи ще не почався, тому, з метою захисту її інтересів, вона звернулася до суду, з заявою про зміну предмета позовної заяви.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, від представника надійшла заява згідно якої прохає справу розглянути без участі сторони позивача, позовну заяву прохає задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву згідно якої справу прохав розглянути без його участі, позовні вимоги визнає, прохає шлюб розірвати.
Враховуючи заяви сторін, суд вирішив на підставі ст. 211, ст. 247 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, приходить до наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 17 вересня 2021 року був зареєстрований шлюб у Кременчуцькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що в Книзі реєстрації шлюбів 17 вересня 2021 року зроблено відповідний актовий запис за № 109, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 17 вересня 2021 року.
Під час шлюбу у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 23 серпня 2022 року, серії НОМЕР_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 847.
Шлюб виявився невдалим і шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені з травня 2023 року, оскільки позивач з відповідачем мають розбіжності в поглядах на життя та життєві цінності, втратили почуття любові та поваги, тому не можуть в подальшому проживати разом, примирення і збереження сім'ї між ними не можливе.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб припиняється в наслідок його розірвання.
Відповідно до ст. ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, а також визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.
Таким чином, змінені позовні вимоги позивача, а саме про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ст. 113 Сімейного кодексу України, особа яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
А тому, враховуючи відсутність клопотання позивача про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає, що після розірвання шлюбу позивачу слід залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно положень ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідному рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, згідно положень ст. 141, ст. 142 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідача, при цьому, з урахуванням визнання позову відповідачем, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом та стягнути з відповідача на користь позивача іншу половину сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 56, 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 17 вересня 2021 року Кременчуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №109 - розірвати.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді 50 відсотків судового збору в сумі 536,80 грн.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 50 відсотків судового збору в сумі 536,80 грн., сплаченого на номер рахунку (IBAN): UA858999980313121206000016718 , отримувач - ГУК у Полт.обл/Крюківськ р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1 Крюківський районний суд м. Кременчука, відповідно до квитанції № 32528798800007213881 від 28.06.2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич